Спецможливості
Статті

Чи «легко та пухнасто» сучасному українському кролівництву?

04.06.2014
760
Чи «легко та пухнасто» сучасному українському кролівництву?  фото, ілюстрація

За про­гно­за­ми Продовольчої і сільськогосподарчої ор­га­нізації ООН (ФАО), у най­б­лижчій пер­спек­тиві м’ясо кролів зай­ма­ти­ме ва­го­ме місце у раціоні лю­ди­ни. І це пов’яза­но не тільки з дієтич­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми кро­ля­ти­ни або відсутністю на неї національ­них об­ме­жень, як, на­при­клад, на сви­ни­ну та яло­ви­чи­ну.

За про­гно­за­ми Продовольчої і сільськогосподарчої ор­га­нізації ООН (ФАО), у най­б­лижчій пер­спек­тиві м’ясо кролів зай­ма­ти­ме ва­го­ме місце у раціоні лю­ди­ни. І це пов’яза­но не тільки з дієтич­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми кро­ля­ти­ни або відсутністю на неї національ­них об­ме­жень, як, на­при­клад, на сви­ни­ну та яло­ви­чи­ну.

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com,
Н. Хіцька
n.khitskaya@univest-media.com

Кро­лівництво завжди вва­жа­ли так би мо­ви­ти ско­ро­стиг­лою і ви­со­ко­про­дук­тив­ною га­луз­зю: так, від однієї кро­лиці за рік мож­на от­ри­ма­ти близь­ко 30 кро­ле­нят, 70–80 кг м’яса, 25–30 шкірок і 1 кг пу­ху (звісно, від пу­хо­вих порід). Од­нак чи все так про­сто на прак­тиці, як го­во­рить­ся у міністерсь­ких стінах або ви­кла­дається на па­пері, як «ви­жи­ває» у те­перішніх умо­вах вітчиз­ня­ний кролівник і що йо­му потрібно, щоб скла­с­ти гідну кон­ку­ренцію на світо­во­му рин­ку? Пи­тань безліч, роз­г­ля­не­мо де­які з них…

Від ра­дянсь­кої епо­хи…
У пла­новій еко­номіці Ра­дянсь­ко­го Со­ю­зу кролівництву завжди приділя­ли серй­оз­ну ува­гу. Так, із-за кор­до­ну (зде­більшо­го з країн Західної Євро­пи) імпор­ту­ва­ли ви­со­ко­якісний ге­не­тич­ний ма­теріал, ор­ганізо­ву­ва­ли племінні гос­по­дар­ст­ва та держпле­м­розплідни­ки, звісно, за ак­тив­ної дер­жав­ної підтрим­ки. У 70-ті ро­ки ми­ну­ло­го століття кролів­ництво бу­ло спря­мо­ва­но на про­мис­ло­ву ос­но­ву. Так, як­що 1970 р. кролівницькі фер­ми ма­ли 328 кол­госпів і рад­госпів, то 1972 р. — вже 3815. За­галь­на кількість кро­ликів у кол­го­с­пах і рад­го­с­пах на 1 січня 1973 р. ста­но­ви­ла 21,9 млн. Ци­ф­ри справді вра­жа­ють...
У СРСР знач­на (пра­вильніше ска­за­ти — найбільша) ча­ст­ка в за­галь­но­му об­сязі ви­роб­ництва про­дукції кролів­ництва при­па­да­ла са­ме на УРСР, близь­ко тре­ти­на об­ся­гу — на Російську Фе­де­рацію (на те­ри­торії цих двох ре­с­публік на­ра­хо­ву­ва­лось близь­ко 1400 ве­ли­ких про­мис­ло­вих ферм). Про­те внаслідок руйнівних ре­форм 1990-х років кролів­ництво як са­мостійна про­мис­ло­ва га­лузь зу­пи­ни­ло­ся у своєму роз­вит­ку.

… до ре­алій сьо­го­ден­ня
На сьо­годні кролівництво в Ук­раїні віднов­люється після три­ва­ло­го періоду стаг­нації: 97–98% за­галь­ної кількості тва­рин скон­цен­т­ро­ва­но в індивіду­аль­них се­лянсь­ких гос­по­дар­ст­вах (1,2–1,3 млн ма­точ­но­го та ре­монт­но­го по­го­лів’я), ре­ш­та — у фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах та племінних суб’єктах різних форм влас­ності та гос­по­да­рю­ван­ня. На жаль, кількість ве­ли­ких племінних гос­по­дарств мізер­на (чо­го не ска­жеш про на­шо­го північно­го сусіда), хо­ча спра­ва ця при­бут­ко­ва і че­кає на своїх інве­с­торів. Мож­ли­во, мен­талітет ук­раїнсько­го гос­по­да­ря, який вва­жає за кра­ще ма­ти мен­ше, але своє, не дає змо­ги знач­но роз­­ши­ри­ти об­ся­ги ви­роб­ництва, а ще не­­стабільна еко­номічна си­ту­ація (про політич­ну вза­галі мо­ва не йде) підливає «мас­ла у во­гонь»…
 Іншою, не менш важ­ли­вою, пе­ре­шко­дою на шля­ху роз­вит­ку вітчиз­ня­но­го кролівництва є відсутність су­час­них на­уко­вих роз­ро­бок із пи­тань по­вно­цін­ної годівлі, тех­но­логії ут­ри­ман­ня кролів, а та­кож низь­кий рівень ве­ден­ня пле­мін­ної ро­бо­ти та ве­те­ри­нар­но­го за­без­пе­чен­ня.

Мо­же, не все так і по­га­но?..
На ща­с­тя, ен­тузіазм і ба­жан­ня лю­дей ро­би­ти щось кра­ще (хоч би і для се­бе), і не про­сто ро­би­ти, а й за­ро­би­ти при цьо­му ніхто у нашій дер­жаві не відміняв. Як ствер­д­жує Во­ло­ди­мир Яро­вий, го­ло­вний тех­но­лог «Кролікофф», де ут­ри­му­ють 70 тис. загального поголів’я та 12 тис. –  маточного, се­к­ре­том успішності біз­не­су є пра­виль­но роз­роб­ле­на дієва стра­тегія ви­­­роб­­ництва з чітко ок­рес­ле­ною ме­тою для по­сту­паль­но­го ру­ху. «Лю­ди­на з ме­тою — не­пе­ре­мож­на», — ка­же Во­ло­ди­мир.
Од­нак, як це всі ро­зуміють, ен­тузіазм у про­мис­ло­вих мас­шта­бах має бу­ти закріпле­ний інве­с­тиціями. Так, близь­ко 10–20 тис. до­ларів (і це мінімум!) зна­до­бить­ся, так би мо­ви­ти, для «за­кла­дан­ня фун­да­мен­ту» кролівниць­ко­го бізне­су — на будівництво кро­лят­ни­ка та за­купівлю по­голів’я. І як­що з ви­бо­ром ус­тат­ку­ван­ня більш-менш зро­зуміло, то се­лекційна ро­бо­та по­тре­бує як­най­ре­тельнішо­го вив­чен­ня (що вже ка­за­ти про ціно­вий ас­пект цьо­го пи­тан­ня…).
Так, на­уко­вий співробітник відділу біотех­но­логій ре­про­дукції с.-г. тва­рин Інсти­ту­ту тва­рин­ництва НА­АН Ва­дим Лісін сво­го ча­су на­го­ло­сив, що тех­но­логія штуч­но­го запліднен­ня кро­ле­ма­ток дає мож­ливість заплідни­ти од­ним ея­ку­ля­том від 5 до 30 са­мок. Та по­при всі пе­ре­ва­ги, цю тех­но­логію в Ук­раїні ви­ко­ри­с­то­ву­ють ма­ло, бо во­на над­то до­ро­га. До речі, на базі Інсти­ту­ту тва­рин­ництва роз­роб­ле­но ана­ло­ги іно­зем­но­го об­лад­нан­ня для штуч­но­го за­­пліднен­ня кро­ле­ма­ток, яке ко­ш­тує знач­но де­шев­ше. Тож, ви­хо­дить, вітчиз­няній на­уці не­бай­ду­же май­бутнє кролівництва і по­тре­би га­лузі.
Ті ком­панії, що ма­ють більше кош­тів, ку­пу­ють кролів із се­лекційних центрів Євро­пи. Од­нак та­ке за­до­во­лен­ня не із де­ше­вих… Тож ос­­таннім ча­сом ак­ту­аль­ним пи­тан­ням для ук­раїнських кро­лів­­ників є зде­шев­лен­ня за­купівлі пле­мінно­го по­голів’я і мож­ливість ство­рен­ня євро­пейсь­ких се­лек­ційних центрів на базі су­час­них вітчиз­ня­них підприємств.
«З ким із по­ста­чаль­ників-се­лек­ціонерів співпра­цює Ва­ше гос­по­дар­ст­во?» — не без ціка­вості за­пи­та­ли ми у го­ло­вно­го тех­но­ло­га «Кролікофф». «Три­ва­лий час ми по­до­ро­жу­ва­ли Євро­пою у по­шу­ках ком­паній, які б мог­ли цілком за­до­воль­ни­ти наші по­тре­би у тва­ри­нах для про­мис­ло­во­го ви­ро­щу­ван­ня. До то­го як роз­по­ча­ти ро­бо­ту з Eurolap, ми співпра­цю­ва­ли з іншою ком­панією. Перші дві по­став­ки кролів від них не вик­ли­ка­ли особ­ли­вих нарікань, од­нак під час тре­тьої ви­я­ви­ло­ся, що на­дані гібри­ди суттєво різни­ли­ся ко­ль­о­ром вух (світло-сірі замість яс­к­ра­во-чор­них), що свідчи­ло про по­ру­шен­ня умов на­шо­го з ни­ми до­го­во­ру.
По­шук в Інтер­неті но­вих ком­паній, що зай­ма­ють­ся ге­не­ти­кою та се­лекцією кролів, вивів нас на Eurolap та їхніх пред­став­ників в Ук­раїні. По­чи­на­ю­чи з 2010 р. ми ве­ли ак­тивні пе­ре­мо­ви­ни, які закінчи­лись ос­та­точ­ним підпи­сан­ням кон­трак­ту після відвідин од­но­го фран­цузь­ко­го гос­по­дар­ст­ва. Ми бу­ли вра­жені чи­с­то­тою гос­по­дар­ст­ва, а та­кож став­лен­ням до клієнтів з бо­ку фран­цузів. Що не кажіть, але людсь­кий фак­тор має не мен­ший вплив на бізнес, аніж якісне по­голів’я. У ре­зуль­таті відвідин ми до­мо­ви­лись про за­купівлю 1200 пра­бать­ків­сько­го по­голів’я та 6 тис. — батьківсько­го (віком тва­рин від 14 до 20 тижнів). Відправ­ля­ти “ву­ха­тих” до на­шо­го гос­по­дар­ст­ва по­ча­ли з лю­то­го 2013 р. Що­ро­ку ми здійснюємо дво­ра­зо­ву за­купів­лю по­голів’я для онов­лен­ня…» — роз­повів го­ло­вний тех­но­лог.
Зда­ва­ло­ся, після на­ла­го­д­жен­ня по­став­ки кролів однією про­бле­мою ста­ло мен­ше, але од­ра­зу сти­каєшся з та­ки­ми вже звич­ни­ми «ре­аліями сьо­го­ден­ня», без яких ве­ден­ня бізне­су нині, на жаль, не­мож­ли­во й уя­ви­ти.
«Склад­нощі ви­ник­ли прак­тич­но од­ра­зу і не ли­ше під час транс­пор­ту­ван­ня (тва­ри­ни пе­ре­бу­ва­ють у до­розі близь­ко трьох днів, що, звісно, зу­мов­лює ви­ник­нен­ня стрес-фак­то­ра), — про­дов­жує співроз­мов­ник, — а й на мит­ниці: пла­та за роз­мит­нен­ня та ор­га­ні­зація “зе­ле­но­го ко­ри­до­ру” для кро­ликів — із ки­шені на­шо­го гос­по­дар­ст­ва. У ре­зуль­таті сам­ка батьківсько­го по­голів’я об­хо­дить­ся нам у 22, пра­батьківсько­го — у 80 євро».
Од­ра­зу ви­ни­кає безліч пи­тань: чи всі вітчиз­няні кролівни­ки спро­можні здійс­ню­ва­ти та­ку «по­чес­ну» оп­ла­ту? І навіщо пла­ти­ти такі не­при­стой­но ве­ликі ко­ш­ти та вез­ти тва­рин із-за кор­до­ну, як­що є всі мож­ли­вості по­бу­ду­ва­ти на по­ст­ра­дянсь­ко­му про­сторі се­лекційну станцію євро­пейсь­ко­го рівня? Са­ме такі пи­тан­ня по­ста­ли пе­ред керівництвом «Кролі­кофф»… От­же, чо­му не зро­би­ти дочірню се­лекційну станцію на базі вітчиз­ня­но­го гос­по­дар­ст­ва? Ідея, як завжди, чу­до­ва. За­ли­шається че­ка­ти на її здійснен­ня…

А що ж потрібно кро­ли­кам?
Кролівни­ки зна­ють, що кролі до­сить спе­цифічні тва­ри­ни — чут­ливі до за­хво­рю­вань та умов ут­ри­ман­ня. От чи знаєте ви, на­при­клад, що за теп­ло­вої тем­пе­ра­ту­ри у приміщенні ниж­че 11°С кролі про­сто пе­ре­ста­ють рос­ти? А ще ці тва­ри­ни ду­же бо­ять­ся шу­мо­во­го стре­су, то­му кро­лят­ник потрібно бу­ду­ва­ти яко­мо­га далі від ав­то­магістра­лей, ае­ро­портів, інших ферм та во­дойм.

 Са­ме від тех­но­логічних ню­ансів ут­ри­ман­ня цих тва­рин, а та­кож від гра­мот­ності та про­фесіоналізму гос­по­да­ря, який навіть дрібни­цям приділяє не­аби­я­ку ува­гу, за­ле­жить за­по­ру­ка ус­­піху кролівниць­кої спра­ви. На­при­клад, на підприємстві «Кролікофф» вва­жа­ють: усі про­це­си у ви­роб­ни­чо­му приміщенні ма­ють бу­ти ав­то­ма­ти­зо­вані, що, своєю чер­гою, до­­по­мо­же мінімізу­ва­ти дію люд­сь­ко­го фак­то­ра. Так, си­с­те­ма уп­рав­ління мікро­кліма­том ска­нує ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му про­тя­гом до­би: за по­тре­би влітку вми­ка­ють си­с­те­му кон­диціюван­ня, а взим­ку, ко­ли тем­пе­ра­ту­ра у відгодівель­но­му залі 15°С, а у ма­точ­но­му 17°С — си­с­те­му обігріван­ня. Освіт­лен­ня у ма­точ­них приміщен­нях діє про­тя­гом 16 год, у відгодівель­но­му залі — впро­довж усь­о­го періоду ро­бо­ти.

 Про ве­те­ри­нар­не за­без­пе­чен­ня — ок­ре­ма роз­мо­ва… На жаль, вітчиз­ня­на ве­те­ри­нар­на служ­ба не приділяє на­леж­ної ува­ги ве­те­ри­нар­но­му об­слу­го­ву­ван­ню кро­ликів (сприй­мається так са­мо, як і нісенітни­ця «мас­ло мас­ля­не», та, по­при нон­сенс, на­справді відо­б­ра­жає сутність про­бле­ми). У при­ват­них роз­мо­вах се­ред кролівників мож­на по­чу­ти нарікан­ня на кшталт: «шу­каємо інфор­мацію по крих­ті», «вак­ци­ну­ван­ня не за­без­пе­чує на­­леж­­но­го ефек­ту», «якість вак­цин має бу­ти кра­щою» то­що. І що більше та­ких роз­мов, то цінніший прак­тич­ний досвід «ко­лег по це­ху» та осо­бисті спо­с­те­ре­жен­ня і на­пра­цю­ван­ня.
Так, спілку­ю­чись із тех­но­ло­гом «Кро­лікофф» — Саль­ни­ць­ким В’яче­сла­вом, дізна­ли­ся про де­які ню­ан­си вак­ци­нації, профілак­тичні за­хо­ди та ре­жим дезінфекції на підприємстві. «Кролікоф­фсь­ких» кролів в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку вак­ци­ну­ють від ге­мо­раргічної сеп­ти­цемії та міксо­ма­то­зу пер­ший раз — у 42 дні, дру­гий — у 77 (далі ге­мо­раргічну сеп­ти­цемію — двічі на рік, міксо­ма­тоз — щок­вар­таль­но), ре­­монт­не по­голів’я — двічі на рік, по­чи­на­ю­чи із 70-ден­но­го віку (за вве­ден­ня тва­рин в ос­нов­ну гру­пу їх ре­вак­ци­ну­ють).
Саль­мо­не­ль­оз, стреп­то­ко­ко­ву інфекцію, па­с­те­ре­ль­оз профілак­ту­ють до­т­ри­ман­ням усіх тех­но­логічних ас­­пектів ви­роб­ницт­ва, ви­со­ким сту­пе­нем за­хи­с­ту від кон­так­ту з ко­ма­ха­ми, гри­зу­на­ми, сто­рон­німи людь­ми (на вході до кож­но­го при­мі­щен­ня — сан­про­пу­ск­ник, ду­шові кабіни, уніфор­ма).

 Го­ду­ван­ня кро­ликів за про­мис­ло­во­го кролівництва має вирішаль­не зна­чен­ня еко­номічної успішності цієї спра­ви як бізне­су. Го­ду­ва­ти слід  ли­ше «пра­виль­ним» гра­ну­ль­о­ва­ним ком­бі­кор­мом (вільний до­ступ до пит­ної во­ди обов’яз­ко­вий!). Із цим по­го­д­жується Ва­дим Гу­ди­ма, кролівник із 10-річним ста­жем. На сьо­годні на йо­го кро­ле­фермі по­бли­зу Києва ут­ри­му­ють 18 тис. «ву­ха­с­тих», із яких 3,5 тис. — ро­бочі кро­ле­мат­ки Но­во­зе­ландсь­кої і Ка­­ліфорнійської порід. «Тва­рин го­дуємо гра­ну­ль­о­ва­ним ком­бі­кор­мом, який ви­го­тов­ляємо у гос­по­дарстві. З влас­но­го досвіду ска­жу: го­ло­вна скла­до­ва ціни — це вартість кормів. Тож ра­д­жу всім, хто зай­мається кролів­ництвом, за­го­тов­ля­ти кор­мо­ву ба­зу за­зда­легідь. Нас, на­при­клад, про­сто вря­ту­ва­ло від кри­зи те, що ми вчас­но і за нор­маль­ни­ми ціна­ми за­ку­пи­ли зер­но», — за­зна­чив пан Ва­дим.
Своїм досвідом що­до гра­мот­но­го за­без­пе­чен­ня кор­мо­вої ба­зи ділить­ся та­кож і Во­ло­ди­мир Яро­вий із «Кролі­кофф». «Особ­ли­ву ува­гу ми приділяємо власній кор­мовій базі, — го­во­рить він. — Для кож­ної ок­ре­мої гру­пи тва­рин маємо свій комбікорм: лак­таційний, відго­дівель­ний та комбікорм для самців. Для самців го­туємо кор­ми за ок­ре­мим ре­цеп­том. При­чо­му в ре­цепті до­сить си­ро­го про­теїну, енергії, але ма­ло ре­чо­вин, які при­зво­дять до ожиріння кро­ли­ка. Кон­троль ва­ги сам­ця про­во­ди­мо 1 раз на місяць, дані за­пи­суємо в спеціаль­ну таб­ли­цю сам­ця. За збільшен­ня ва­ги тва­ри­ни — ко­ри­гуємо її раціон. Як­що ва­га змен­ши­ла­ся — тре­ба уваж­но ог­ля­ну­ти сам­ця на пред­мет хво­ро­би. Та­кож комбікорм для кро­ликів-самців має місти­ти до­стат­ньо вітаміну Е, що важ­ли­во для нор­маль­ної ро­бо­ти сам­ця як ви­роб­ни­ка. Як­що ре­цепт пра­виль­ний — кро­лик “грає”, він рух­ли­вий».
Без­пе­реч­но, у пи­танні годівлі дріб­ниць не бу­ває. На­­при­клад, ду­же важ­ли­ве зна­чен­ня для за­без­пе­чен­ня нор­маль­них обмінних про­цесів в ор­­га­нізмі тва­ри­ни має спів­від­но­шен­ня Ca/P. Скіль­ки кла­с­­ти со­­лі в комбікорм — це та­кож не­про­сте пи­тан­ня: тре­ба ви­­хо­ди­ти з то­го, які скла­дові ви­­ко­ри­с­то­ву­ють для ви­го­тов­лен­ня комбікор­му, та чи­ма­ло інших, не менш важ­ли­вих, ню­ансів.

«Кро­ли­ки — это не
толь­ко цен­ный мех»?..
Кролів ви­ро­щу­ють як за­для от­ри­ман­ня м’яса (до забійно­го це­ху тва­рин відправ­ля­ють у віці двох-трьох місяців) та ху­т­ря­ної шкірки (оп­ти­маль­ний вік кролів — чо­ти­ри-п’ять місяців), так і для ре­алізації жи­во­го племінно­го по­голів’я. Остання спеціалізація є навіть рен­та­бельнішою, аніж про­даж влас­не м’яс­ної про­дукції, то­му що по­пит на кро­ля­ти­ну не­постійний та се­зон­ний. Най­кра­щий про­даж кро­ля­ти­ни — пе­ред Но­вим ро­ком та Па­с­хою. Влітку за­зви­чай на рин­ку відміча­ють за­тиш­шя. Тож «м’яс­на» сто­ро­на цьо­го бізне­су ха­рак­те­ри­зується різким пе­ре­ро­с­тан­ням над­лиш­ку в дефіцит.

Су­часні ре­алії жит­тя
«за­бу­тих дер­жа­вою»
Є та­кий ви­раз: «Світ — ве­ли­ке се­ло» (російською мо­вою це зву­чить як «мир те­сен!»). І справді, хто як не кролівни­ки так тісно згур­то­вані у своє про­фесійне ко­ло, зна­ють, як то ка­жуть, один од­но­го в об­лич­чя.
До охо­чих «зай­ня­ти­ся кро­ли­ка­ми» став­лять­ся більш ніж до­б­ро­зич­ли­во, не заць­ко­ву­ють (чо­го не ска­жеш про вітчиз­ня­не птахівництво), ад­же ри­нок ве­ли­кий — місця всім ви­с­та­чить. Та й на од­но­го спо­жи­ва­ча не роз­ра­хо­ву­ють, більшість підприємств на­­ма­га­ють­ся «підхал­ту­ри­ти» — окрім ви­роб­лен­ня про­­дукції кролівництва та ви­ро­щу­ван­ня племінно­го по­голів’я, про­по­ну­ють по­слу­ги із будівництва, про­да­жу спеціа­лізо­ва­но­го об­лад­нан­ня, кон­суль­та­тив­но­го об­слу­го­ву­ван­ня, на­вчан­ня то­що. Що по­ро­биш, ре­алії дик­ту­ють ри­нок, тре­ба ви­жи­ва­ти…
На жаль, без дер­жав­ної підтрим­ки будь-який ен­тузіазм по­то­не, на­че «Ти­танік». З усіх привілеїв від вла­ди вітчиз­ня­ним кролівни­кам вда­ло­ся от­ри­ма­ли ли­ше змен­шен­ня по­дат­ко­во­го на­ван­та­жен­ня, що діє для сільгоспви­роб­ників. Ну а про профільні асоціації кролів­ників, єди­ний реєстр кро­ле­ферм, су­часні на­укові роз­роб­ки, ак­тив­ну се­лекційну ро­бо­ту на дер­жав­но­му рівні за­ли­шається по­ки що тільки мріяти.
Од­ним сло­вом, кролівництво в Ук­раїні ви­жи­ває, як мо­же.

Інтерв'ю
На сьогодні органічне виробництво — це один із пріоритетних напрямів і перспективний бізнес для розвитку малого фермерства в нашій державі. З-поміж них — фермерське господарство «Дона Олексія Пилиповича», очільник якого хоче не тільки... Подробнее
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0