Спецможливості
Техніка та обладнання

Ріпак: особливості збирання та налаштування комбайнів

04.06.2014
4133
Ріпак: особливості збирання та налаштування комбайнів фото, ілюстрація

Ріпак — цінна і перспективна культура, яка нині широковідома і набуває все більшої популярності на полях України, Білорусі та Росії. Високоврожайна і невибаглива, вона дає змогу вирішувати багато проблем, у тому числі оптимізацію сівозмін, особливо в умовах регіональних монокультур. Забезпечує високу рентабельність аграрного виробництва нарівні з такою продуктивною технічною культурою, як соняшник, і, разом з тим, не так негативно впливає на родючість грунтів.

Ріпак — цінна і перспективна культура, яка нині широковідома і набуває все більшої популярності на полях України, Білорусі та Росії. Високоврожайна і невибаглива, вона дає змогу вирішувати багато проблем, у тому числі оптимізацію сівозмін, особливо в умовах регіональних монокультур. Забезпечує високу рентабельність аграрного виробництва нарівні з такою продуктивною технічною культурою, як соняшник, і, разом з тим, не так негативно впливає на родючість грунтів.

С. Ка­ра­би­нь­ош, А. Новицький,
Є. Ба­бець, О. Бан­ний,
Національ­ний універ­си­тет біоре­сурсів і при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня Ук­раїни (НУБіПУ)

Слід відміти­ти, що з ро­ку в рік збільшується кількість про­мис­ло­вих підприємств, які спеціалізу­ють­ся на пе­ре­робці насіння ріпа­ку і ви­роб­ництві біоди­зе­лю. Та, по­при всі ці пе­ре­ва­ги, як по­ка­зує досвід, на сьо­годні не всі сільсько­го­с­по­дарські ви­роб­ни­ки технічно го­тові до ро­бо­ти з цією важ­ли­вою куль­ту­рою.
Особ­ли­во склад­но зби­ра­ти ріпак із мі­німаль­ни­ми втра­та­ми, оскільки він ха­рак­те­ри­зується нерівномірністю дозрі­ван­ня як ок­ре­мих рос­лин, так і ок­ре­мих ча­с­тин однієї рос­ли­ни, скру­чується, струч­­­ки мо­жуть розтріску­ва­ти­ся від най­мен­шо­го до­ти­ку та відпа­да­ти в період зби­ран­ня ком­бай­ном. Так, під час зби­ран­ня втра­чається до 30–35% вро­жаю насіння ріпа­ку. Прак­ти­ка йо­го зби­ран­ня по­ка­зує, що в се­ред­нь­о­му втра­ти за пря­мо­го ком­бай­ну­ван­ня ста­нов­лять: ком­бай­на­ми John Deere — 25%, «Сла­ву­тич» — до 20, «Дон» — до 30%.

  Го­ло­вни­ми оз­на­ка­ми, за яки­ми мож­на роз­по­чи­на­ти зби­ран­ня ріпа­ку пря­мим ком­бай­ну­ван­ням, є стан рос­ли­ни, за яко­го ос­нов­не її стеб­ло стає жов­то-зе­ле­ним, верхні і нижні гілки — жов­ти­ми, ли­с­тя зовсім не­має. Колір стручків на цен­т­ральній ки­тиці має бу­ти ко­рич­не­вий, а насіння — ко­рич­не­во-чор­ним, на бічних гілках струч­ки ма­ють на­бу­ти жов­то­го за­барв­лен­ня, а насіння — ко­рич­не­во­го. Слід відміти­ти, що най­менші втра­ти насіння ози­мо­го ріпа­ку бу­ли от­ри­мані за зби­ран­ня посівів із во­логістю насіння 20–15% і рівня зрізу 25–30% від ви­со­ти рос­лин. За­для зни­жен­ня втрат олії в насінні зби­ра­ти ріпак ре­ко­мен­ду­ють у ран­кові та вечірні го­ди­ни — за підви­ще­ної во­ло­гості стеб­ло­с­тою.
Втрати під час збирання
Ви­хо­дя­чи з на­ве­де­но­го ви­ще якість зби­ран­ня ріпа­ку за­ле­жить не тільки від підго­тов­ки ком­байнів до зби­ран­ня, але й від про­фесіоналізму ком­бай­нерів. Пе­ред по­чат­ком зби­раль­них робіт ком­бай­ни ма­ють бу­ти на­леж­ним чи­ном «за­гер­ме­ти­зо­вані» і відре­гу­ль­о­вані. Відо­мо, що найбільші втра­ти насіння ріпа­ку — на жни­­варці (мо­жуть ся­га­ти кількох цент­нерів з гек­та­ра і ча­с­то ста­но­ви­ти до 90% за­галь­них втрат!). На ос­нові досвіду ви­ко­ри­с­тан­ня ком­байнів під час зби­ран­ня ріпа­ку про­аналізуємо ос­новні при­чи­ни та розміри втрат.
Так, найбільші втра­ти, які ча­с­то ся­га­ють 11 ц/га, пов’язані з не­доліка­ми у ро­боті різа­ль­них апа­ратів. Втра­ти насі­ння ріпа­ку в стеб­ло­с­тої че­рез не­спри­ят­ливі по­годні та фіто­санітарні умо­ви, такі як зли­ви, град, вітер, ура­жен­ня струч­ко­вим ко­ма­ри­ком і хво­ро­ба­ми струч­­ків, мо­жуть до­ся­га­ти 3,5%. Най­біль­ші втра­ти насіння на жни­варці від­бу­­ва­ють­ся на бічно­му подільни­ку, в зоні по­да­ван­ня ско­ше­ної ма­си до по­хи­лої ка­ме­ри, та під час се­па­ру­ван­ня в ком­байні — відповідно, 3,5 та 1%. Особ­ли­во во­ни мо­жуть збільшу­ва­ти­ся, як­що ма­са за­три­мується по­пе­ре­ду різа­ль­но­го апа­ра­та. Ви­ко­ри­с­тан­ня ши­ро­ко­за­хват­них жа­ток змен­шує кількість про­ходів ком­бай­на і та­ким чи­ном зни­жує рівень втрат на
бічно­му подільни­ку.
Втра­ти насіння знач­но ско­ро­чу­ють­ся за ви­ко­ри­с­тан­ня спеціаль­них ріпа­ко­вих при­ста­вок, які вста­нов­лю­ють на жни­вар­ку за­для збільшен­ня до­вжи­ни її ріпа­ко­во­го сто­лу. Та­кож ще од­ним ос­нов­ним еле­мен­том ріпа­ко­вої при­став­ки є вста­нов­лен­ня ак­тив­но­го бо­ко­во­го но­жа (або ножів). Сьо­годні є безліч при­сто­су­вань, що да­ють змо­гу пе­ре­об­лад­на­ти зви­чайні зер­нові жат­ки для зби­ран­ня ріпа­ку.
Ви­ко­ри­с­тан­ня ріпа­ко­вих при­ста­вок до­по­ма­гає зни­зи­ти втра­ти насіння під час зби­ран­ня до 0,5–1,0 ц/га, тоді як за ком­бай­ну­ван­ня зви­чай­ною зер­но­вою жат­кою — навіть із до­три­ман­ням усіх пра­вил ро­бо­ти — втра­ти мо­жуть пе­ре­ви­щу­ва­ти 1,5–2,0 ц/га. Щоб зве­с­ти втра­ти насіння ріпа­ку до мініму­му, та­кож ре­ко­мен­ду­ють про­во­ди­ти зби­ран­ня рос­лин на ви­со­ко­му зрі­зі — на 15 см ниж­че рівня ниж­нь­о­го яру­су стручків. За­вдя­ки цьо­му не тільки зменшуються втра­ти під час кон­так­ту різа­ль­но­го апа­ра­та з рос­ли­на­ми ріпа­ку та їхньо­го се­па­ру­ван­ня, але й зни­жу­ють­ся во­логість насіння та кіль­кість домішок.
Ре­жим ро­бо­ти мо­то­ви­ла має бу­ти яко­мо­га м’як­шим, оскільки за підви­ще­ної ча­с­то­ти обер­тан­ня йо­го план­ки об­би­ва­ти­муть дозрілі струч­ки на зем­лю. Зу­би мо­то­ви­ла ма­ють бу­ти на­ла­ш­то­вані та­ким чи­ном, аби не­гли­бо­ко за­ну­рю­ва­ли­ся в зрізу­ва­ну ма­су. Для змен­шен­ня кількості стручків, які мо­жуть по­шко­ди­тись під час зби­ран­ня, мо­то­ви­ло жат­ки має бу­ти зміще­ним тро­хи на­зад і вго­ру, що дасть змо­гу за­побігти падінню зріза­них сте­бел впе­ред по хо­ду жни­вар­ки і їхній втраті. Ко­ло­ва швидкість мо­то­ви­ла має відповіда­ти по­сту­пальній швид­кості зби­раль­ної ма­ши­ни чи тро­хи пе­ре­ви­щу­ва­ти її, але не більше ніж у 1,05 ра­за. За­зо­ри мо­то­ви­ла ре­ко­мен­до­ва­но відре­гу­лю­ва­ти й уточ­ни­ти шля­хом про­ве­ден­ня проб­них заїздів ком­бай­на.
Під час зби­ран­ня ви­ляг­ло­го ріпа­ку на жат­ку потрібно вста­нов­лю­ва­ти пра­вий дільник тор­пед­но­го ти­пу і ре­гу­ль­о­вані стеб­лопідіймачі.
При­чо­му на жатці, яку ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­муть для про­ко­шу­вань, вста­нов­лю­ють два дільни­ки. Для ком­бай­ну­ван­ня низь­ко­рос­ло­го ріпа­ку на шне­ки мо­то­ви­ла слід навішу­ва­ти про­гу­мо­ва­ний пас за­вшир­ш­ки 70–80 мм для пом’як­шен­ня уда­ру ло­паті по рос­ли­нах і змен­шен­ня втрат че­рез ви­би­ван­ня на­сін­ня із стручків.

  Для зни­жен­ня втрат на різа­ль­но­му апа­раті слід підтри­му­ва­ти ро­бо­чу швид­кість ком­бай­на у ме­жах 4–6 км/год, наскільки це дає змо­гу до­три­му­ва­ти різа­ль­ний і мо­ло­тиль­ний апа­ра­ти. За надмірно ви­со­кої швид­кості ско­ше­на ма­са зби­ра­ти­меть­ся на плат­формі, а на­сіння о­си­па­ти­меть­ся.
Під час зби­ран­ня пе­ре­об­лад­на­ною для зби­ран­ня ріпа­ку жат­кою на­прямок ру­ху ком­бай­на мо­же бу­ти будь-яким. Як­що во­на не має по­до­вже­ної плат­фор­ми, ріпак слід зби­ра­ти в од­но­сто­рон­нь­о­му на­прям­ку під ку­том 30–400 у на­прям­ку ви­ля­ган­ня. Слід ма­ти на увазі, що зби­ран­ня ріпа­ку зер­но­вою жат­кою на­впро­ти на­прям­ку ви­ля­ган­ня рос­лин спо­с­те­рі­га­ють найбільші втра­ти насіння. На зас­мі­че­них ділян­ках, а та­кож за нерівно­мірно­го дозріван­ня посівів вар­то про­во­ди­ти де­си­кацію або ж вда­ти­ся до роз­дільно­го зби­ран­ня.
Слід пам’ята­ти, що ско­шу­ван­ня стеб­ло­с­тою ріпа­ку у вал­ки про­во­дять ла­фет­ни­ми жат­ка­ми за зни­жен­ня во­ло­гості насіння до 25–30%, а підби­ран­ня валків — за ви­си­хан­ня насіння до во­ло­гості 12–14%.
Не­ви­со­кий вміст во­ло­ги у насінні і ве­ге­та­тив­них ор­га­нах рос­лин яро­го рі­па­ку дає змо­гу раніше по­ча­ти зби­ран­ня (до то­го ж — на підви­ще­них швид­ко­с­тях ро­бо­ти ком­байнів). Та­ким чи­ном, за­вдя­ки ство­рен­ню оп­ти­маль­них умов для ро­бо­ти зби­раль­ної техніки вдається зни­зи­ти не ли­ше втра­ти насіння, але й ско­ро­ти­ти ви­т­ра­ти на про­ве­ден­ня по­даль­ших опе­рацій сушіння і пе­ре­роб­ки вро­жаю.
Підсушування ріпаку
Слід бра­ти до ува­ги та­кож ре­ко­мен­дації що­до ор­ганізації та про­ве­ден­ня зби­ран­ня зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих і кру­п’­­яних куль­тур. Зо­к­ре­ма, тре­ба зва­жа­ти на те, що різні еле­мен­ти стеб­ло­-
с­тою яро­го ріпа­ку на час зби­ран­ня ма­ють різну во­ло­гість до за­сто­су­ван­ня ви­су­шу­ван­ня пре­па­ра­том Рег­лон (нор­ма — 3 л/га) і май­же в од­на­ко­во­му стані за во­логістю підхо­дять до мо­мен­ту зби­ран­ня че­рез 4–6 днів
після де­си­кації.
За­для зни­жен­ня втрат по­тенціалу насіння ози­мо­го ріпа­ку у період дозрі­ван­ня і зби­ран­ня куль­ту­ри ок­ремі гос­по­дар­ст­ва про­во­дять об­роб­ку посівів пре­па­ра­та­ми-скле­ю­ва­ча­ми для пе­редзби­раль­ної об­роб­ки: Нью Філмом-17 (0,7–1,0 л/га) або Грипілом (1,0–1,3 л/га). Плівко­у­тво­рю­вальні пре­па­ра­ти доцільно за­сто­со­ву­ва­ти за три-чо­ти­ри тижні до зби­ран­ня куль­тур, ко­ли нижні струч­ки на рос­ли­нах ріпа­ку на­бу­ва­ють світло-зе­ле­но­го за­барв­лен­ня і не роз­тріс­ку­ють­ся за їхньо­го згор­тан­ня. Досвід гос­по­дарств різних регіонів, які зай­ма­ють­ся ви­ро­щу­ван­ням ярих та ози­мих сортів ріпа­ку, по­ка­зав, що в та­ко­му разі об­роб­ка посівів ріпа­ку у вка­за­ний ви­ще термін і за­зна­че­ни­ми нор­ма­ми сприяє повнішій ре­алізації біологічно­го по­тен­ціалу куль­ту­ри і дає змо­гу істот­но (на 5,4–9,9 ц/га, або 17,0–36,8%) збе­рег­ти ви­ро­ще­ний уро­жай насіння.

Переваги ріпакових столів
Слід за­зна­чи­ти, що мон­таж при­сто­су­ван­ня для пе­ре­об­лад­нан­ня зер­но­вої жат­ки під зби­ран­ня ріпа­ку не по­тре­бує роз­би­ран­ня різа­ль­но­го апа­ра­та ком­бай­но­вої жни­вар­ки або суттєво­го її до­опра­цю­ван­ня. При­сто­су­ван­ня мон­тується на жни­вар­ку ком­бай­на і жор­ст­ко з’єдну­ється з до­по­мо­гою ре­гу­ль­о­ва­них за­хва­тів. Привід ме­ханізму МКШ здійсню­ється кли­но­во-па­со­вою пе­ре­да­чею. Но­ва при­став­ка для зби­ран­ня ріпа­ку та дрі­б­но­насіннєвих куль­тур ПР6 до ком­бай­на «Дон 1500» роз­роб­ле­на і поліпше­на для мінімізації втрат (зни­жен­ня їхньо­го рівня на 30% порівня­но із ком­бай­ну­ван­ням зер­но­ви­ми жат­ка­ми) і збільшен­ня про­дук­тив­ності ком­бай­на, за­вдя­ки чо­му істот­но збільшується вро­жайність куль­ту­ри. Під час зби­ран­ня ріпа­ку кла­сич­ною жат­кою струч­ки лег­ко ло­па­ють­ся і насіння оси­пається — це обу­мов­ле­но кон­ст­рукцією жат­ки і її бічни­ми дільни­ка­ми.

Ко­мен­тар спеціаліста

Віктор Чор­но­гор,
ме­ханіза­тор ТОВ «Гу­ра-Ланд­технік»:
— У су­час­них ком­бай­нах більшість на­ла­ш­ту­вань про­во­дить­ся дис­танційно за до­по­мо­гою комп’юте­ра. Всім відо­мо, що ос­нов­ною ви­мо­гою до зби­ран­ня ріпа­ку є ви­ко­ри­с­тан­ня ріпа­ко­во­го сто­лу, яких сьо­годні на рин­ку Ук­раїни більш ніж до­стат­ньо, і вибір яких за­ле­жить від мож­ли­во­с­тей та по­треб кож­но­го гос­по­дар­ст­ва. Про­те хо­чу звер­ну­ти ува­гу на та­кий еле­мент ріпакового сто­лу, як бічний ніж, а са­ме на їхню кількість. Пра­к­ти­ка по­ка­зує, що кра­ще оби­ра­ти при­став­ки з дво­ма бічни­ми но­жа­ми. Це дає змо­гу швид­ше про­во­ди­ти про­цес зби­­ран­ня та за- вдяки змен­шен­ню хо­ло­с­тих пе­реїздів під час роз­во­ротів, зни­зи­ти ви­т­ра­ти паль­но­го.
Однією з біологічних особ­ли­во­с­тей ріпа­ку є те, що йо­го стеб­ла та насіння повільно відда­ють во­ло­гу. Навіть за про­ве­ден­ня де­си­кації, яка підсу­шує струч­ки, стеб­ла під час зби­ран­ня за­ли­ша­ють­ся ще до­волі во­ло­ги­ми. З досвіду ро­бо­ти, най­кра­ще з та­ки­ми стеб­ла­ми справ­ля­ють­ся ком­бай­ни з ро­тор­ною се­па­рацією. «Кла­вішні» ком­бай­ни під час ро­бо­ти з пе­ре­зво­ло­же­ною стеб­ло­вою ма­сою за­ли­ша­ють за со­бою ба­га­то втрат. Та й з ви­па­дан­ням во­ло­ги у вечірній час во­ни зму­шені при­пи­ни­ти ро­бо­ту, тоді як ком­байн із ро­тор­ною се­па­рацією про­дов­жу­ва­ти­ме зби­ран­ня.
Що­до без­по­се­редніх на­ла­ш­ту­вань у ком­байні, то, в пер­шу чер­гу потрібно вста­­но­ви­ти підба­ра­бан­ня для зби­ран­ня дрібно­насіннєвих куль­тур з розміром комірок 6 мм. Як­що у вас ком­байн з ро­тор­ною се­па­рацією, то не­обхідно зни­зи­ти обер­ти ро­тор­но­го се­па­ра­то­ра до 600–650 об./хв шля­хом пе­ре­ста­нов­ки пасів йо­го при­во­ду.
На­ступ­ним ета­пом ре­гу­лю­ван­ня є вста­нов­лен­ня точ­ки по­да­ван­ня по­то­ку повітря в си­с­те­му се­па­рації насіння. За до­по­мо­гою спеціаль­но­го ме­ханізму спря­мо­вуємо потік повітря в се­ред­ню ча­с­ти­ну решітно­го ста­ну. Ро­бить­ся це пе­ре­ста­нов­кою ва­же­ля в по­ло­жен­ня, яко­му відповідає п’ятий отвір ме­ханізму.
На цьо­му етапі про­цес на­ла­ш­ту­ван­ня «ззовні» за­вер­шується.
Як я вже го­во­рив, у більшості су­час­них ком­байнів ро­бо­тою ос­нов­них вузлів керує комп’ютер, у пам’яті яко­го за­кла­де­но за­водські на­ла­ш­ту­ван­ня що­до зби­ран­ня різно­манітних куль­тур. Пот­рібно тільки ви­бра­ти не­обхідну куль­ту­ру і на­ла­ш­ту­ван­ня вступ­лять в дію ав­то­ма­тич­но. Мож­на та­кож за­ван­та­жи­ти власні на­ла­ш­ту­ван­ня, що по­пе­ред­ньо бу­ли вве­дені в пам’ять бор­то­во­го комп’юте­ра. Як­­­що в про­цесі ро­бо­ти зер­но не від­по­відає за­пла­но­ваній якості, то мож­на  під­ко­­ре­гу­ва­ти ро­бо­ту си­с­тем у руч­но­му ре­жимі.
В ав­то­ма­тич­но­му ре­жимі ре­гу­лю­ють­ся: обер­ти мо­ло­тиль­но­го ба­ра­ба­на, вхідні та вихідні за­зо­ри підба­ра­бан­ня, за­зо­ри в ре­ше­тах (нижнє верхнє), швидкість по­хи­ло­го транс­пор­те­ра, шви­д­кість обер­тан­ня мо­то­ви­ла (до речі, в су­час­них ком­бай­нах є функція «Ав­топілот» мо­то­ви­ла, яка син­хронізує його обер­­ти зі швидкістю ком­бай­на).
На старіших мо­де­лях на­ла­ш­ту­ван­ня потрібно про­во­ди­ти в руч­но­му ре­жимі. Обер­ти мо­ло­тиль­но­го ба­ра­ба­на вста­нов­люємо на рівні 500 об./хв, за­зор між ба­ра­ба­ном та підба­ра­бан­ням на вході та на ви­ході — відповідно, 18 та 14 мм. Та­кож вста­нов­люємо за­зо­ри на верхніх та нижніх ре­ше­тах) — 10 і  4 мм, відповідно.
Гер­ме­ти­зація ком­бай­на — обов’яз­ко­вий еле­мент. Потрібно пе­ревіри­ти гу­мові ущільнен­ня між решітним ста­ном та кор­пу­сом, між гро­хо­том та кор­пу­сом.
За до­по­мо­гою дат­чиків втрат зер­на слідкуємо за си­с­те­мою об­мо­ло­ту. І за по­тре­би про­во­ди­мо корегування на­ла­ш­ту­вань.

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
Український агрокомплекс відзначає експортна орієнтованість. Тому логістична складова для аграріїв має не менше значення, ніж власно агровиробництво. Зокрема, протягом врожайного минулого року обсяги перевалки зерна в українських портах... Подробнее

1
0