Спецможливості
Агробізнес

Пше­ничні про­гно­зи

07.05.2012
733
Пше­ничні  про­гно­зи фото, ілюстрація

Пше­ни­ця - ос­нов­на куль­ту­ра зер­но­вої гру­пи. Від неї, пер­шою чер­гою, за­ле­жить про­до­воль­ча без­пе­ка дер­жа­ви. Про­те ри­нок пше­ниці да­ле­кий від ста­біль­ності. Ре­кордні вро­жаї та надмірна про­по­зиція ми­ну­ло­го ро­ку мо­жуть змі­ни­ти­ся дефіци­том зер­на на внутрішньо­му a - у нинішньо­му. 

Пше­ни­ця - ос­нов­на куль­ту­ра зер­но­вої гру­пи. Від неї, пер­шою чер­гою, за­ле­жить про­до­воль­ча без­пе­ка дер­жа­ви. Про­те ри­нок пше­ниці да­ле­кий від ста­біль­ності. Ре­кордні вро­жаї та надмірна про­по­зиція ми­ну­ло­го ро­ку мо­жуть змі­ни­ти­ся дефіци­том зер­на на внутрішньо­му a - у нинішньо­му.

О. Мас­лак,
канд. екон. на­ук., керів­ник Цен­т­ру стратегічних дослід­жень АПК,
Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний універси­тет

Стан внутрішньо­го рин­ку
Ми­ну­ло­го ро­ку аг­рарії Ук­раїни зі­бра­ли ре­корд­ний уро­жай зер­на та дру­гий за об­ся­га­ми ва­ло­вий об­сяг пше­ниці. За да­ни­ми Дер­жав­ної служ­би ста­ти­с­ти­ки Ук­раїни, в 2011 р. ви­роб­ництво зер­на ста­но­ви­ло 56,7 млн т, що на 44% пе­ре­ви­щи­ло вро­жай по­пе­ред­нь­о­го ро­ку та на 6,4% - 2008-го. Пше­ниці зібра­ли 22,3 млн т, що більше, ніж у 2010 р., на 32%, але мен­ше, ніж у 2008-му, на 16%. На збільшен­ня ва­ло­во­го ви­роб­ництва пше­ниці впли­ну­ло роз­ши­рен­ня посівної площі та підви­щен­ня вро­жай­ності. Пло­ща зби­ран­ня цьо­го зер­на ста­но­ви­ла 6,7 млн га, що на 6% більше, ніж по­пе­ред­нь­о­го ро­ку; се­ред­ня вро­жайність бу­ла 33,5 ц/га, (+ 6,7 ц/га). Найбільші ва­лові об­ся­ги пше­ниці от­ри­ма­ли у Вінницькій (1,7 млн т), Хер­сонській, Харківській, За­порізькій (1,5 млн т), Дніпро­пе­т­ров­сь­кій, До­нецькій (1,4 млн т). По­над 4 т/га цьо­го зер­на зібра­ли аг­рарії Він­ни­ць­кої та Хмель­ниць­кої об­ла­с­тей.
Ос­нов­не ви­роб­ництво пше­ниці зо­се­ре­д­же­но в сільсько­го­с­по­дарсь­ких під­приємствах. Так, за підсум­ка­ми ми­ну­ло­го ро­ку, сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми під­при­ємства­ми бу­ло зібра­но 14,7 млн т уро­жаю, що ста­но­вить май­же дві тре­ти­ни за­галь­но­го об­ся­гу. Для порівнян­ня: пи­то­ма ва­га гос­по­дарств на­се­лен­ня у за­галь­но­му ви­роб­ництві пше­ниці ста­но­ви­ла 21%, фер­мерсь­ких гос­по­дарств - 13%.
Для Ук­раїни пше­ни­ця - той стра­те­гічний про­дукт, що впли­ває на про­до­во­ль­чу без­пе­ку дер­жа­ви та ек­с­порт­ний по­тенціал. За про­гно­за­ми ек­с­пертів, по­­зи­тив­на ди­наміка ви­роб­ництва не спри­чи­нить зро­с­тан­ня спо­жи­ван­ня пше­ниці на внутрішньо­му рин­ку. Мож­ли­ве зро­с­тан­ня по­пи­ту на зер­но по­кри­вається до­стат­нь­ою про­по­зицією. Річне спо­жи­ван­ня про­дуктів пе­ре­роб­ки зер­на (більшість із яких при­па­дає на пше­ни­цю) ста­но­вить 111 кг на ду­шу на­се­лен­ня, що на 10% пе­ре­ви­щує її раціональні нор­ми. Індек­си зро­с­тан­ня цін на зер­но­про­дук­ти по­ки що за­ли­ша­ють­ся най­ниж­чи­ми у про­до­вольчій групі то­варів. Про­те си­ту­ація на внутрішньо­му рин­ку пше­ниці мо­же змі­ни­ти­ся в но­во­му се­зоні.

Про­гноз на но­вий уро­жай
Ос­новні площі під май­бутній уро­жай пше­ниці за­кла­да­ють­ся во­се­ни. За да­ни­ми Дер­жав­ної служ­би ста­ти­с­ти­ки Ук­раї­ни, в 2012 р. у всіх ка­те­горіях гос­по­дарств засіяно 6,7 млн га пше­ницею, що ста­но­вить май­же 80% струк­ту­ри зер­но­во­го кли­ну. Про­те схо­ди  от­ри­ма­но на площі 6,1 млн га - по­над 90% засіяної, хо­ча стан посівів вик­ли­кає за­не­по­коєння аг­раріїв та інших учас­ників рин­ку. За ре­зуль­та­та­ми об­сте­жень регіонів, на 19 квітня по­точ­но­го ро­ку в до­б­ро­му стані пе­ре­бу­ва­ло 1,7 млн га (28%), у за­до­ві­льно­му - 2,6 млн (42%), слаб­ко­му та зрідже­но­му - 1,4 млн га (23%). До то­го ж, схо­ди за­ги­ну­ли на 433 тис. га, що ста­но­вить 7% за­галь­ної площі. От­же, пе­ресіван­ню підля­га­ти­ме близь­ко 1,8 млн га пше­ниці. За­га­лом пло­ща ози­мих зер­но­вих куль­тур, що підля­га­ти­муть пе­ре­сіван­ню на­весні, ста­но­вить 2,5 млн га, тоді як на по­чат­ку ро­ку про­гно­зи ся­га­ли 4 млн га.
У 12 об­ла­с­тях Ук­раїни по­тре­бу­ва­ти­муть пе­ресіву близь­ко тре­ти­ни площ під ози­мою пше­ни­цею. Зо­к­ре­ма, в Одеській, Ми­ко­лаївській, Хер­сонській, Кіро­во­град­ській, Дніпро­пе­т­ровській та Хар­ків­ській об­ла­с­тях втра­ти ста­нов­лять по­над 40% засіяної во­се­ни площі. Пе­­ресіван­ня здебільшо­го пла­ну­ють про­во­ди­ти ви­со­ко­рен­та­бель­ни­ми зер­но­ви­ми та олійни­ми куль­ту­ра­ми, пер­шою чер­гою - соєю, ку­ку­руд­зою та со­няш­ни­ком.
Ви­хо­дя­чи з фак­тич­но­го ста­ну посівів ози­мої пше­ниці та пріори­тетів вес­ня­ної посівної кам­панії, ви­ни­кає за­гро­за сут­тє­во­го не­до­бо­ру вро­жаю порівня­но з по­пе­­реднім уро­жаєм. За да­ни­ми ек­с­пертів рин­ку, вро­жай пше­ниці в нинішньо­му році очікується на тре­ти­ну мен­шим, по­­рівня­но з ми­ну­лорічним, та ста­но­ви­ти­ме близь­ко 14 млн т. При цьо­му пло­ща зби­ран­ня про­гно­зується на рівні 5,2 млн га, вро­жайність - 26,5 ц/га.
Про­гноз­но­го вро­жаю ви­с­та­чить для за­без­пе­чен­ня по­треб внутрішньо­го рин­ку та фор­му­ван­ня ек­с­порт­но­го фон­ду. Вра­хо­ву­ю­чи, що пе­рехідні за­па­си пше­ниці на кінець 2011/12 мар­ке­тин­го­во­го ро­ку (МР) ста­но­ви­ти­муть 4,2 млн т, за­­галь­на про­по­зиція зер­на на внут­рішньо­му рин­ку дорівню­ва­ти­ме 18 млн т, тоді як для за­до­во­лен­ня внутрішніх по­треб потрібно близь­ко 10,7 млн т, у то­му чис­лі: про­до­воль­че спо­жи­ван­ня - по­над 5,4 млн т, насіннєвий фонд - 1,6, по­тре­би тва­рин­ництва - 3,1, не­хар­чо­ва пе­­ре­роб­ка - до 0,3 млн т. Крім цьо­го, можливі втра­ти оціню­ють­ся в ме­жах 0,3 млн т. За та­ко­го ба­лан­су ек­с­порт зер­на ста­но­ви­ти­ме близь­ко 4 млн т, а пе­­рехідні за­па­си на кінець се­зо­ну - 3,3 млн т. Та­ким чи­ном, струк­ту­ра ви­ко­ри­с­тан­ня зер­на май­же не відрізня­ти­меть­ся від по­пе­редніх років.
Дер­жав­на підтрим­ка
Вра­хо­ву­ю­чи си­ту­ацію із пе­ре­зимів­лею ози­мих, Кабінет Міністрів Ук­раїни прий­няв рішен­ня про на­дан­ня дер­жав­ної до­по­мо­ги сільсько­го­с­по­дарсь­ким підприємствам, які, внаслідок не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов, втра­ти­ли ча­с­ти­ну посівів ози­мих зер­но­вих куль­тур (По­с­та­но­ва від 19 бе­рез­ня 2012 р. №278). Нор­ма­тив­ним ак­том пе­ред­ба­чається роз­поділи­ти 300 млн грн між по­терпіли­ми від втра­ти ози­мих куль­тур, що при­рів­нюється до 100 грн/га. Про­те ба­га­то аг­ра­ріїв відмов­ляється от­ри­му­ва­ти обіцяні уря­дом ко­ш­ти. Ос­новні при­чи­ни - під­ви­ще­на бю­ро­кра­ти­зація про­це­су та мі­зер­ність розміру підтрим­ки. Дріб­ним ви­роб­ни­кам зер­на, вра­хо­ву­ю­чи спро­ще­ну си­с­те­му бух­гал­терсь­ко­го об­­ліку та від­сутність відповідних фахівців, до­волі склад­но підго­ту­ва­ти не­обхідні до­ку­мен­ти. До то­го ж, порівня­но з ви­т­ра­та­ми аг­раріїв, які ста­нов­лять у се­ред­нь­о­му до 2 тис. грн на ко­жен за­гиб­лий гек­тар ози­ми­ни, ча­ст­ка ком­пен­сації - на рівні 5%.
Також аг­рарії відмов­ля­ють­ся від ком­пен­саційної до­по­мо­ги з Держ­бю­д­же­ту за за­ги­бель куль­ту­ри, щоб не ма­ти спра­ви з фіскаль­ни­ми ор­га­на­ми. Ок­ре­мих сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких ви­роб­ників, які по­да­ли до­ку­мен­ти на от­ри­ман­ня до­по­мо­ги, але ще не от­ри­ма­ли дер­жавні ко­ш­ти, вже пе­ревіряє Держ­сіль­госп­ін­спекція на пред­мет їхньо­го цільо­во­го ви­­ко­ри­с­тан­ня. Дер­жінс­пекція та­кож пе­ре­віря­ти­ме, яки­ми куль­ту­ра­ми про­во­ди­ти­меть­ся пе­ре­сів за­гиб­лих посівів, щоб не до­пу­с­ти­ти ма­со­во­го пе­ресіван­ня ви­со­ко­рен­та­бель­ни­ми куль­ту­ра­ми, та­ки­ми як со­няш­ник, ку­ку­руд­за, соя. Це по­яс­нює не­ба­жан­ня фер­мерів от­ри­му­ва­ти та­ку дер­жав­ну під­трим­ку.
Не на­ба­га­то кращі спра­ви аг­раріїв і у сто­сун­ках з Аг­рар­ним фон­дом. Ке­ру­ю­чись по­ста­но­вою від 16 трав­ня 2007 р. №736 «Про за­про­ва­д­жен­ня дер­жав­них фор­вард­них за­купівель зер­на», до фон­ду за­ку­по­ву­ють зер­но вро­жаю 2012 р. За­га­лом пе­ред­ба­ча­ло­ся за­ку­пи­ти до Дер­жав­но­го інтер­венційно­го фон­ду 1 млн 300 тис. т про­до­воль­чо­го зер­на, на що виді­ле­но 2,2 млрд грн. Це ефек­тив­на си­с­те­ма кре­ди­ту­ван­ня ви­роб­ників зер­на, за якою аг­рарії ма­ють мож­ливість от­ри­ма­ти 50% вар­тості ще не ви­ро­ще­ної про­дукції. Про­те ви­ник­ла за­трим­ка в про­ве­денні оп­ла­ти за ук­ла­де­ни­ми уго­да­ми. Не­зва­жа­ю­чи на те, що в се­ре­дині квітня Аг­рар­ним фон­дом бу­ло за­куп­ле­но 700 тис. т зер­на на су­му 1,3 млрд грн, більшість аг­раріїв досі не от­ри­ма­ла коштів. Відтак, за­ли­шається сподіва­ти­ся, що дер­жа­ва здійснить фінан­су­ван­ня кон­трактів до за­вер­шен­ня посівної кам­панії.
Світові тен­денції
За про­гно­за­ми мі­ністер­ст­ва сільсько­го гос­по­дар­ст­ва США (USDA), світо­ве ви­роб­ництво пше­­ниці у 2011/12 МР ста­но­ви­ти­ме 694 млн т, що на 7% пе­ре­ви­щить рівень по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. Збіль­шен­ню ви­роб­ництва спри­я­ти­ме зро­с­тан­ня вро­жай­нос­­ті куль­ту­ри. У нинішньо­му се­зоні во­на ста­но­ви­ти­ме 3,1 т/га, що на 0,2 т/га ви­ще за по­пе­редній рівень. При цьо­му пло­ща висіван­ня за ос­танні два се­зо­ни май­же не зміни­ла­ся - 223 млн га.
Збільшен­ня вро­жаю відбу­вається в усіх країнах - ос­нов­них ви­роб­ни­ках пше­ниці, - окрім США та Ар­ген­ти­ни. Так, за не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри у США об­ся­ги її ви­роб­ництва ста­но­ви­ти­муть 54,4 млн т, що на 9% мен­ше ми­ну­лорічних, в Ар­ген­тині - 14,5 млн т (-10%). Ва­гоміший приріст ви­роб­ництва спо­с­терігається в краї­нах Чор­но­морсь­ко­го ба­сей­ну: так, Ка­зах­стан збільшив ви­роб­ництво пше­ниці у 2,4 ра­за, Росія - на тре­ти­ну. До­да­ли до світо­во­го ви­роб­ництва (від 7 до 10%) Ка­на­да, Індія, Ту­реч­чи­на. До про­відних ви­роб­ників пше­ниці та­кож на­ле­жать: Ки­тай, що ви­ро­бить ни­­нішньо­го се­зо­ну 118 млн т зер­на, країни ЄС-27 -138, Ав­ст­ралія - 30 млн т.
Од­но­час­но зі збільшен­ням ви­роб­ництва пше­ниці зро­с­тає її спо­жи­ван­ня. За да­ни­ми USDA, світо­ве спо­жи­ван­ня пше­ниці вро­жаю 2011 р. бу­де ре­корд­ним та ста­но­ви­ти­ме 687 млн т, що більше, порівня­но з ми­ну­лим се­зо­ном, на 4%. По­при зро­с­тан­ня спо­жи­ван­ня зер­на, йо­го світові кінцеві за­па­си збіль­шать­ся. На кінець по­точ­но­го се­зо­ну во­ни очіку­ють­ся на ре­корд­но­му рівні - близь­ко 206 млн т, що на 6% пе­ре­ви­щує рівень ми­ну­лорічних.
Світо­ва торгівля ак­тивізується. Об­­сяг ек­с­порт­но-імпорт­них опе­рацій з пше­­­ни­цею сяг­не 143 млн т. Ос­нов­ни­ми по­куп­ця­ми на світо­во­му рин­ку за­ли­ша­ють­ся Єги­пет, країни ЄС-27, Бра­зилія та Індо­незія. Го­ло­вний ек­с­пор­тер цьо­го зер­на - США. У по­точ­но­му се­зоні краї­на пла­нує про­да­ти на зовнішніх рин­ках май­же 27 млн т, що ста­но­вить 18% світо­вої торгівлі. До то­го ж, за да­ни­ми USDA, Росія мо­же збільши­ти ек­с­порт в 5,1 ра­за: з 4 млн т у 2010/11 МР до 20,5 - у по­точ­­но­му. Вра­хо­ву­ю­чи зро­с­тан­ня рівня ви­­­роб­ництва пше­ниці в Ук­раїні май­же на тре­ти­ну, її ек­с­порт збільши­ти­ся до 6 млн т.
За­га­лом ек­с­порт зер­на з Ук­раїни у 2011/12 МР мо­же пе­ре­ви­щи­ти 20 млн т, що май­же вдвічі більше за по­каз­ник ми­ну­ло­го се­зо­ну. За сім місяців по­точ­но­го МР (ли­пень-січень) ек­с­пор­ту­ва­ли 11,4 млн т зер­на, що на 63% пе­ре­ви­щує по­каз­ник ана­логічно­го періоду ми­ну­ло­го ро­ку. За інфор­мацією Міна­гро­політи­ки, ста­ном на 1 лю­то­го ц. р. ек­с­порт пше­­­­ниці збільшив­ся на 14% - до 3 млн т, із яких об­сяг про­до­воль­чо­го зер­на ста­но­вив 1,6 млн т. Для порівнян­ня: ку­ку­руд­зи за межі країни про­да­но в 3,3 ра­за більше - 6,5 млн т, а ек­с­порт яч­ме­ню ско­ро­тив­ся на 18% - до 1,9 млн т.

Ефек­тивність гос­по­да­рю­ван­ня
Ціна пше­ниці на Чи­казькій то­варній біржі (СВОТ) на трав­неві ф'ючер­си у квітні ста­но­ви­ла 228-230 дол./т та має тен­денцію до зни­жен­ня. Все більше над­хо­дить за­явок на купівлю цьо­го зер­на за 224-225 дол./т. На дум­ку аналітиків, зни­жен­ня ціни на пше­ни­цю обу­мов­ле­но збільшен­ням світо­во­го ви­роб­ництва, що при­зве­де до зро­с­тан­ня кон­ку­ренції між при­чор­но­морсь­кою, євро­пейсь­кою, аме­ри­кансь­кою, ар­ген­тинсь­кою та ав­ст­ра­лійською пше­ни­цею. До то­го ж, у квітні по­чи­нається зби­раль­на кам­панія пше­ниці у Па­ки­с­тані, де очікується ви­со­кий рівень уро­жаю. Оскільки в країні не­до­стат­ньо по­туж­но­с­тей для зберіган­ня зер­на, то це спри­чи­нить зро­с­тан­ня ек­с­пор­ту. Країни-імпор­те­ри бу­дуть че­ка­ти са­ме на па­ки­с­тансь­ку пше­ни­цю, вра­хо­ву­ю­чи те, що ціни на неї - одні з най­ниж­чих у світі.
Ціни внутрішньо­го рин­ку за­ле­жать від світо­вих ко­ли­вань. При­чо­му різни­ця між світо­ви­ми та внутрішніми ціна­ми скла­дається із ви­т­рат на транс­пор­ту­ван­ня, складсь­ке зберіган­ня та при­бут­ку зер­но­т­рей­дерів - на рівні 5-10 дол./т США. Уп­ро­довж 2011/12 МР ціни на пше­ни­цю 3 кла­су зни­зи­ли­ся з 1,8 тис. грн/т на по­чат­ку лип­ня до 1,3 тис. грн - у жовтні. Про­те після відміни ек­с­порт­но­го ми­та зер­но по­ча­ло до­рож­ча­ти. З ли­с­то­па­да про­до­воль­чу пше­ни­цю по­ча­ли за­ку­по­ву­ва­ти в се­ред­нь­о­му від 1,36 тис. грн/т і ви­ще. За опе­ра­тив­ною інфор­мацією Міна­гро­політи­ки про рівень се­ред­нь­оз­ва­же­них за­ку­пі­вель­них цін на зер­но ста­ном на 20 квітня 2012 р., пше­ни­цю 3 кла­су куп­ля­ли від 1,6 тис. грн/т - у Пол­тавській об­ласті, до 2 тис. грн - у За­кар­патській. Ціни на пше­ни­цю фу­раж­ну ко­ли­ва­ли­ся від 1,39 до 1,9 тис. грн/т. При цьо­му най­нижчі ціни бу­ли зафіксо­вані у Чер­ні­­гівській об­ласті, най­вищі - у За­кар­пат­сь­кій. Порівня­но з від­повідним періодом ми­ну­ло­го ро­ку, ціни нижчі на 14-15%.
Такі ціни не сти­му­лю­ють аг­раріїв до роз­ши­рен­ня посівних площ під куль­ту­рою. За підсум­ка­ми вро­жаю 2011 р. ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ся­га­ли 5 тис. грн. Вра­хо­ву­ю­чи вро­жайність 4 т/га, собівартість ви­роб­ництва бу­ла 1,25 тис. грн/т. За про­да­жу про­дукції за ці­ною 1,65 тис. грн/т рен­та­бельність ста­но­вить 30-35%. Про­те ви­ро­щу­ва­ти пше­ни­цю ви­­­гід­­но за рен­та­бель­ності що­най­мен­ше 50%. Це ство­рює мож­ли­вості для по­пов­нен­ня ос­нов­них за­собів ви­роб­ництва та своєчас­но­го за­без­пе­чен­ня ма­теріаль­ни­ми ре­сур­са­ми. За ниж­чої від­дачі вкла­де­них у ви­роб­ництво коштів інте­рес до гос­по­да­рю­ван­ня змен­шуєть­ся.
Відтак, у по­точ­но­му році слід очіку­ва­ти змен­шен­ня посівних площ під пше­ни­цею. Без­по­се­редній вплив на струк­ту­ру зер­но­во­го кли­ну ма­ти­муть се­редні ціни вітчиз­ня­но­го зер­на, які в по­точ­но­му се­зоні знач­но нижчі за по­пе­редній період. То­му аг­рарії на­да­ва­ти­муть пе­ре­ва­гу при­бут­ковішим сільсько­го­с­по­дарсь­ким куль­ту­рам, зо­к­ре­ма ку­ку­рудзі на зер­но, со­няш­ни­ку та сої.

Інтерв'ю
Федір Шумейко, головний інженер ФГ «Агро Хорс»
Коротка дискова борона Heliodor 9 від LEMKEN – найлегша дискова борона в продуктовій лінійці компанії. Діаметром дисків цього агрегату становить 510 мм. Серед особливостей агрегату слід відмітити його маневреність, технологічність та... Подробнее
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0