Спецможливості
Агробізнес

Пше­ничні про­гно­зи

07.05.2012
614
Пше­ничні  про­гно­зи фото, ілюстрація

Пше­ни­ця - ос­нов­на куль­ту­ра зер­но­вої гру­пи. Від неї, пер­шою чер­гою, за­ле­жить про­до­воль­ча без­пе­ка дер­жа­ви. Про­те ри­нок пше­ниці да­ле­кий від ста­біль­ності. Ре­кордні вро­жаї та надмірна про­по­зиція ми­ну­ло­го ро­ку мо­жуть змі­ни­ти­ся дефіци­том зер­на на внутрішньо­му a - у нинішньо­му. 

Пше­ни­ця - ос­нов­на куль­ту­ра зер­но­вої гру­пи. Від неї, пер­шою чер­гою, за­ле­жить про­до­воль­ча без­пе­ка дер­жа­ви. Про­те ри­нок пше­ниці да­ле­кий від ста­біль­ності. Ре­кордні вро­жаї та надмірна про­по­зиція ми­ну­ло­го ро­ку мо­жуть змі­ни­ти­ся дефіци­том зер­на на внутрішньо­му a - у нинішньо­му.

О. Мас­лак,
канд. екон. на­ук., керів­ник Цен­т­ру стратегічних дослід­жень АПК,
Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний універси­тет

Стан внутрішньо­го рин­ку
Ми­ну­ло­го ро­ку аг­рарії Ук­раїни зі­бра­ли ре­корд­ний уро­жай зер­на та дру­гий за об­ся­га­ми ва­ло­вий об­сяг пше­ниці. За да­ни­ми Дер­жав­ної служ­би ста­ти­с­ти­ки Ук­раїни, в 2011 р. ви­роб­ництво зер­на ста­но­ви­ло 56,7 млн т, що на 44% пе­ре­ви­щи­ло вро­жай по­пе­ред­нь­о­го ро­ку та на 6,4% - 2008-го. Пше­ниці зібра­ли 22,3 млн т, що більше, ніж у 2010 р., на 32%, але мен­ше, ніж у 2008-му, на 16%. На збільшен­ня ва­ло­во­го ви­роб­ництва пше­ниці впли­ну­ло роз­ши­рен­ня посівної площі та підви­щен­ня вро­жай­ності. Пло­ща зби­ран­ня цьо­го зер­на ста­но­ви­ла 6,7 млн га, що на 6% більше, ніж по­пе­ред­нь­о­го ро­ку; се­ред­ня вро­жайність бу­ла 33,5 ц/га, (+ 6,7 ц/га). Найбільші ва­лові об­ся­ги пше­ниці от­ри­ма­ли у Вінницькій (1,7 млн т), Хер­сонській, Харківській, За­порізькій (1,5 млн т), Дніпро­пе­т­ров­сь­кій, До­нецькій (1,4 млн т). По­над 4 т/га цьо­го зер­на зібра­ли аг­рарії Він­ни­ць­кої та Хмель­ниць­кої об­ла­с­тей.
Ос­нов­не ви­роб­ництво пше­ниці зо­се­ре­д­же­но в сільсько­го­с­по­дарсь­ких під­приємствах. Так, за підсум­ка­ми ми­ну­ло­го ро­ку, сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми під­при­ємства­ми бу­ло зібра­но 14,7 млн т уро­жаю, що ста­но­вить май­же дві тре­ти­ни за­галь­но­го об­ся­гу. Для порівнян­ня: пи­то­ма ва­га гос­по­дарств на­се­лен­ня у за­галь­но­му ви­роб­ництві пше­ниці ста­но­ви­ла 21%, фер­мерсь­ких гос­по­дарств - 13%.
Для Ук­раїни пше­ни­ця - той стра­те­гічний про­дукт, що впли­ває на про­до­во­ль­чу без­пе­ку дер­жа­ви та ек­с­порт­ний по­тенціал. За про­гно­за­ми ек­с­пертів, по­­зи­тив­на ди­наміка ви­роб­ництва не спри­чи­нить зро­с­тан­ня спо­жи­ван­ня пше­ниці на внутрішньо­му рин­ку. Мож­ли­ве зро­с­тан­ня по­пи­ту на зер­но по­кри­вається до­стат­нь­ою про­по­зицією. Річне спо­жи­ван­ня про­дуктів пе­ре­роб­ки зер­на (більшість із яких при­па­дає на пше­ни­цю) ста­но­вить 111 кг на ду­шу на­се­лен­ня, що на 10% пе­ре­ви­щує її раціональні нор­ми. Індек­си зро­с­тан­ня цін на зер­но­про­дук­ти по­ки що за­ли­ша­ють­ся най­ниж­чи­ми у про­до­вольчій групі то­варів. Про­те си­ту­ація на внутрішньо­му рин­ку пше­ниці мо­же змі­ни­ти­ся в но­во­му се­зоні.

Про­гноз на но­вий уро­жай
Ос­новні площі під май­бутній уро­жай пше­ниці за­кла­да­ють­ся во­се­ни. За да­ни­ми Дер­жав­ної служ­би ста­ти­с­ти­ки Ук­раї­ни, в 2012 р. у всіх ка­те­горіях гос­по­дарств засіяно 6,7 млн га пше­ницею, що ста­но­вить май­же 80% струк­ту­ри зер­но­во­го кли­ну. Про­те схо­ди  от­ри­ма­но на площі 6,1 млн га - по­над 90% засіяної, хо­ча стан посівів вик­ли­кає за­не­по­коєння аг­раріїв та інших учас­ників рин­ку. За ре­зуль­та­та­ми об­сте­жень регіонів, на 19 квітня по­точ­но­го ро­ку в до­б­ро­му стані пе­ре­бу­ва­ло 1,7 млн га (28%), у за­до­ві­льно­му - 2,6 млн (42%), слаб­ко­му та зрідже­но­му - 1,4 млн га (23%). До то­го ж, схо­ди за­ги­ну­ли на 433 тис. га, що ста­но­вить 7% за­галь­ної площі. От­же, пе­ресіван­ню підля­га­ти­ме близь­ко 1,8 млн га пше­ниці. За­га­лом пло­ща ози­мих зер­но­вих куль­тур, що підля­га­ти­муть пе­ре­сіван­ню на­весні, ста­но­вить 2,5 млн га, тоді як на по­чат­ку ро­ку про­гно­зи ся­га­ли 4 млн га.
У 12 об­ла­с­тях Ук­раїни по­тре­бу­ва­ти­муть пе­ресіву близь­ко тре­ти­ни площ під ози­мою пше­ни­цею. Зо­к­ре­ма, в Одеській, Ми­ко­лаївській, Хер­сонській, Кіро­во­град­ській, Дніпро­пе­т­ровській та Хар­ків­ській об­ла­с­тях втра­ти ста­нов­лять по­над 40% засіяної во­се­ни площі. Пе­­ресіван­ня здебільшо­го пла­ну­ють про­во­ди­ти ви­со­ко­рен­та­бель­ни­ми зер­но­ви­ми та олійни­ми куль­ту­ра­ми, пер­шою чер­гою - соєю, ку­ку­руд­зою та со­няш­ни­ком.
Ви­хо­дя­чи з фак­тич­но­го ста­ну посівів ози­мої пше­ниці та пріори­тетів вес­ня­ної посівної кам­панії, ви­ни­кає за­гро­за сут­тє­во­го не­до­бо­ру вро­жаю порівня­но з по­пе­­реднім уро­жаєм. За да­ни­ми ек­с­пертів рин­ку, вро­жай пше­ниці в нинішньо­му році очікується на тре­ти­ну мен­шим, по­­рівня­но з ми­ну­лорічним, та ста­но­ви­ти­ме близь­ко 14 млн т. При цьо­му пло­ща зби­ран­ня про­гно­зується на рівні 5,2 млн га, вро­жайність - 26,5 ц/га.
Про­гноз­но­го вро­жаю ви­с­та­чить для за­без­пе­чен­ня по­треб внутрішньо­го рин­ку та фор­му­ван­ня ек­с­порт­но­го фон­ду. Вра­хо­ву­ю­чи, що пе­рехідні за­па­си пше­ниці на кінець 2011/12 мар­ке­тин­го­во­го ро­ку (МР) ста­но­ви­ти­муть 4,2 млн т, за­­галь­на про­по­зиція зер­на на внут­рішньо­му рин­ку дорівню­ва­ти­ме 18 млн т, тоді як для за­до­во­лен­ня внутрішніх по­треб потрібно близь­ко 10,7 млн т, у то­му чис­лі: про­до­воль­че спо­жи­ван­ня - по­над 5,4 млн т, насіннєвий фонд - 1,6, по­тре­би тва­рин­ництва - 3,1, не­хар­чо­ва пе­­ре­роб­ка - до 0,3 млн т. Крім цьо­го, можливі втра­ти оціню­ють­ся в ме­жах 0,3 млн т. За та­ко­го ба­лан­су ек­с­порт зер­на ста­но­ви­ти­ме близь­ко 4 млн т, а пе­­рехідні за­па­си на кінець се­зо­ну - 3,3 млн т. Та­ким чи­ном, струк­ту­ра ви­ко­ри­с­тан­ня зер­на май­же не відрізня­ти­меть­ся від по­пе­редніх років.
Дер­жав­на підтрим­ка
Вра­хо­ву­ю­чи си­ту­ацію із пе­ре­зимів­лею ози­мих, Кабінет Міністрів Ук­раїни прий­няв рішен­ня про на­дан­ня дер­жав­ної до­по­мо­ги сільсько­го­с­по­дарсь­ким підприємствам, які, внаслідок не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов, втра­ти­ли ча­с­ти­ну посівів ози­мих зер­но­вих куль­тур (По­с­та­но­ва від 19 бе­рез­ня 2012 р. №278). Нор­ма­тив­ним ак­том пе­ред­ба­чається роз­поділи­ти 300 млн грн між по­терпіли­ми від втра­ти ози­мих куль­тур, що при­рів­нюється до 100 грн/га. Про­те ба­га­то аг­ра­ріїв відмов­ляється от­ри­му­ва­ти обіцяні уря­дом ко­ш­ти. Ос­новні при­чи­ни - під­ви­ще­на бю­ро­кра­ти­зація про­це­су та мі­зер­ність розміру підтрим­ки. Дріб­ним ви­роб­ни­кам зер­на, вра­хо­ву­ю­чи спро­ще­ну си­с­те­му бух­гал­терсь­ко­го об­­ліку та від­сутність відповідних фахівців, до­волі склад­но підго­ту­ва­ти не­обхідні до­ку­мен­ти. До то­го ж, порівня­но з ви­т­ра­та­ми аг­раріїв, які ста­нов­лять у се­ред­нь­о­му до 2 тис. грн на ко­жен за­гиб­лий гек­тар ози­ми­ни, ча­ст­ка ком­пен­сації - на рівні 5%.
Також аг­рарії відмов­ля­ють­ся від ком­пен­саційної до­по­мо­ги з Держ­бю­д­же­ту за за­ги­бель куль­ту­ри, щоб не ма­ти спра­ви з фіскаль­ни­ми ор­га­на­ми. Ок­ре­мих сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких ви­роб­ників, які по­да­ли до­ку­мен­ти на от­ри­ман­ня до­по­мо­ги, але ще не от­ри­ма­ли дер­жавні ко­ш­ти, вже пе­ревіряє Держ­сіль­госп­ін­спекція на пред­мет їхньо­го цільо­во­го ви­­ко­ри­с­тан­ня. Дер­жінс­пекція та­кож пе­ре­віря­ти­ме, яки­ми куль­ту­ра­ми про­во­ди­ти­меть­ся пе­ре­сів за­гиб­лих посівів, щоб не до­пу­с­ти­ти ма­со­во­го пе­ресіван­ня ви­со­ко­рен­та­бель­ни­ми куль­ту­ра­ми, та­ки­ми як со­няш­ник, ку­ку­руд­за, соя. Це по­яс­нює не­ба­жан­ня фер­мерів от­ри­му­ва­ти та­ку дер­жав­ну під­трим­ку.
Не на­ба­га­то кращі спра­ви аг­раріїв і у сто­сун­ках з Аг­рар­ним фон­дом. Ке­ру­ю­чись по­ста­но­вою від 16 трав­ня 2007 р. №736 «Про за­про­ва­д­жен­ня дер­жав­них фор­вард­них за­купівель зер­на», до фон­ду за­ку­по­ву­ють зер­но вро­жаю 2012 р. За­га­лом пе­ред­ба­ча­ло­ся за­ку­пи­ти до Дер­жав­но­го інтер­венційно­го фон­ду 1 млн 300 тис. т про­до­воль­чо­го зер­на, на що виді­ле­но 2,2 млрд грн. Це ефек­тив­на си­с­те­ма кре­ди­ту­ван­ня ви­роб­ників зер­на, за якою аг­рарії ма­ють мож­ливість от­ри­ма­ти 50% вар­тості ще не ви­ро­ще­ної про­дукції. Про­те ви­ник­ла за­трим­ка в про­ве­денні оп­ла­ти за ук­ла­де­ни­ми уго­да­ми. Не­зва­жа­ю­чи на те, що в се­ре­дині квітня Аг­рар­ним фон­дом бу­ло за­куп­ле­но 700 тис. т зер­на на су­му 1,3 млрд грн, більшість аг­раріїв досі не от­ри­ма­ла коштів. Відтак, за­ли­шається сподіва­ти­ся, що дер­жа­ва здійснить фінан­су­ван­ня кон­трактів до за­вер­шен­ня посівної кам­панії.
Світові тен­денції
За про­гно­за­ми мі­ністер­ст­ва сільсько­го гос­по­дар­ст­ва США (USDA), світо­ве ви­роб­ництво пше­­ниці у 2011/12 МР ста­но­ви­ти­ме 694 млн т, що на 7% пе­ре­ви­щить рівень по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. Збіль­шен­ню ви­роб­ництва спри­я­ти­ме зро­с­тан­ня вро­жай­нос­­ті куль­ту­ри. У нинішньо­му се­зоні во­на ста­но­ви­ти­ме 3,1 т/га, що на 0,2 т/га ви­ще за по­пе­редній рівень. При цьо­му пло­ща висіван­ня за ос­танні два се­зо­ни май­же не зміни­ла­ся - 223 млн га.
Збільшен­ня вро­жаю відбу­вається в усіх країнах - ос­нов­них ви­роб­ни­ках пше­ниці, - окрім США та Ар­ген­ти­ни. Так, за не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри у США об­ся­ги її ви­роб­ництва ста­но­ви­ти­муть 54,4 млн т, що на 9% мен­ше ми­ну­лорічних, в Ар­ген­тині - 14,5 млн т (-10%). Ва­гоміший приріст ви­роб­ництва спо­с­терігається в краї­нах Чор­но­морсь­ко­го ба­сей­ну: так, Ка­зах­стан збільшив ви­роб­ництво пше­ниці у 2,4 ра­за, Росія - на тре­ти­ну. До­да­ли до світо­во­го ви­роб­ництва (від 7 до 10%) Ка­на­да, Індія, Ту­реч­чи­на. До про­відних ви­роб­ників пше­ниці та­кож на­ле­жать: Ки­тай, що ви­ро­бить ни­­нішньо­го се­зо­ну 118 млн т зер­на, країни ЄС-27 -138, Ав­ст­ралія - 30 млн т.
Од­но­час­но зі збільшен­ням ви­роб­ництва пше­ниці зро­с­тає її спо­жи­ван­ня. За да­ни­ми USDA, світо­ве спо­жи­ван­ня пше­ниці вро­жаю 2011 р. бу­де ре­корд­ним та ста­но­ви­ти­ме 687 млн т, що більше, порівня­но з ми­ну­лим се­зо­ном, на 4%. По­при зро­с­тан­ня спо­жи­ван­ня зер­на, йо­го світові кінцеві за­па­си збіль­шать­ся. На кінець по­точ­но­го се­зо­ну во­ни очіку­ють­ся на ре­корд­но­му рівні - близь­ко 206 млн т, що на 6% пе­ре­ви­щує рівень ми­ну­лорічних.
Світо­ва торгівля ак­тивізується. Об­­сяг ек­с­порт­но-імпорт­них опе­рацій з пше­­­ни­цею сяг­не 143 млн т. Ос­нов­ни­ми по­куп­ця­ми на світо­во­му рин­ку за­ли­ша­ють­ся Єги­пет, країни ЄС-27, Бра­зилія та Індо­незія. Го­ло­вний ек­с­пор­тер цьо­го зер­на - США. У по­точ­но­му се­зоні краї­на пла­нує про­да­ти на зовнішніх рин­ках май­же 27 млн т, що ста­но­вить 18% світо­вої торгівлі. До то­го ж, за да­ни­ми USDA, Росія мо­же збільши­ти ек­с­порт в 5,1 ра­за: з 4 млн т у 2010/11 МР до 20,5 - у по­точ­­но­му. Вра­хо­ву­ю­чи зро­с­тан­ня рівня ви­­­роб­ництва пше­ниці в Ук­раїні май­же на тре­ти­ну, її ек­с­порт збільши­ти­ся до 6 млн т.
За­га­лом ек­с­порт зер­на з Ук­раїни у 2011/12 МР мо­же пе­ре­ви­щи­ти 20 млн т, що май­же вдвічі більше за по­каз­ник ми­ну­ло­го се­зо­ну. За сім місяців по­точ­но­го МР (ли­пень-січень) ек­с­пор­ту­ва­ли 11,4 млн т зер­на, що на 63% пе­ре­ви­щує по­каз­ник ана­логічно­го періоду ми­ну­ло­го ро­ку. За інфор­мацією Міна­гро­політи­ки, ста­ном на 1 лю­то­го ц. р. ек­с­порт пше­­­­ниці збільшив­ся на 14% - до 3 млн т, із яких об­сяг про­до­воль­чо­го зер­на ста­но­вив 1,6 млн т. Для порівнян­ня: ку­ку­руд­зи за межі країни про­да­но в 3,3 ра­за більше - 6,5 млн т, а ек­с­порт яч­ме­ню ско­ро­тив­ся на 18% - до 1,9 млн т.

Ефек­тивність гос­по­да­рю­ван­ня
Ціна пше­ниці на Чи­казькій то­варній біржі (СВОТ) на трав­неві ф'ючер­си у квітні ста­но­ви­ла 228-230 дол./т та має тен­денцію до зни­жен­ня. Все більше над­хо­дить за­явок на купівлю цьо­го зер­на за 224-225 дол./т. На дум­ку аналітиків, зни­жен­ня ціни на пше­ни­цю обу­мов­ле­но збільшен­ням світо­во­го ви­роб­ництва, що при­зве­де до зро­с­тан­ня кон­ку­ренції між при­чор­но­морсь­кою, євро­пейсь­кою, аме­ри­кансь­кою, ар­ген­тинсь­кою та ав­ст­ра­лійською пше­ни­цею. До то­го ж, у квітні по­чи­нається зби­раль­на кам­панія пше­ниці у Па­ки­с­тані, де очікується ви­со­кий рівень уро­жаю. Оскільки в країні не­до­стат­ньо по­туж­но­с­тей для зберіган­ня зер­на, то це спри­чи­нить зро­с­тан­ня ек­с­пор­ту. Країни-імпор­те­ри бу­дуть че­ка­ти са­ме на па­ки­с­тансь­ку пше­ни­цю, вра­хо­ву­ю­чи те, що ціни на неї - одні з най­ниж­чих у світі.
Ціни внутрішньо­го рин­ку за­ле­жать від світо­вих ко­ли­вань. При­чо­му різни­ця між світо­ви­ми та внутрішніми ціна­ми скла­дається із ви­т­рат на транс­пор­ту­ван­ня, складсь­ке зберіган­ня та при­бут­ку зер­но­т­рей­дерів - на рівні 5-10 дол./т США. Уп­ро­довж 2011/12 МР ціни на пше­ни­цю 3 кла­су зни­зи­ли­ся з 1,8 тис. грн/т на по­чат­ку лип­ня до 1,3 тис. грн - у жовтні. Про­те після відміни ек­с­порт­но­го ми­та зер­но по­ча­ло до­рож­ча­ти. З ли­с­то­па­да про­до­воль­чу пше­ни­цю по­ча­ли за­ку­по­ву­ва­ти в се­ред­нь­о­му від 1,36 тис. грн/т і ви­ще. За опе­ра­тив­ною інфор­мацією Міна­гро­політи­ки про рівень се­ред­нь­оз­ва­же­них за­ку­пі­вель­них цін на зер­но ста­ном на 20 квітня 2012 р., пше­ни­цю 3 кла­су куп­ля­ли від 1,6 тис. грн/т - у Пол­тавській об­ласті, до 2 тис. грн - у За­кар­патській. Ціни на пше­ни­цю фу­раж­ну ко­ли­ва­ли­ся від 1,39 до 1,9 тис. грн/т. При цьо­му най­нижчі ціни бу­ли зафіксо­вані у Чер­ні­­гівській об­ласті, най­вищі - у За­кар­пат­сь­кій. Порівня­но з від­повідним періодом ми­ну­ло­го ро­ку, ціни нижчі на 14-15%.
Такі ціни не сти­му­лю­ють аг­раріїв до роз­ши­рен­ня посівних площ під куль­ту­рою. За підсум­ка­ми вро­жаю 2011 р. ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ся­га­ли 5 тис. грн. Вра­хо­ву­ю­чи вро­жайність 4 т/га, собівартість ви­роб­ництва бу­ла 1,25 тис. грн/т. За про­да­жу про­дукції за ці­ною 1,65 тис. грн/т рен­та­бельність ста­но­вить 30-35%. Про­те ви­ро­щу­ва­ти пше­ни­цю ви­­­гід­­но за рен­та­бель­ності що­най­мен­ше 50%. Це ство­рює мож­ли­вості для по­пов­нен­ня ос­нов­них за­собів ви­роб­ництва та своєчас­но­го за­без­пе­чен­ня ма­теріаль­ни­ми ре­сур­са­ми. За ниж­чої від­дачі вкла­де­них у ви­роб­ництво коштів інте­рес до гос­по­да­рю­ван­ня змен­шуєть­ся.
Відтак, у по­точ­но­му році слід очіку­ва­ти змен­шен­ня посівних площ під пше­ни­цею. Без­по­се­редній вплив на струк­ту­ру зер­но­во­го кли­ну ма­ти­муть се­редні ціни вітчиз­ня­но­го зер­на, які в по­точ­но­му се­зоні знач­но нижчі за по­пе­редній період. То­му аг­рарії на­да­ва­ти­муть пе­ре­ва­гу при­бут­ковішим сільсько­го­с­по­дарсь­ким куль­ту­рам, зо­к­ре­ма ку­ку­рудзі на зер­но, со­няш­ни­ку та сої.

Інтерв'ю
Михайло Філатов та Ірина Леженіна
Кількість комах-запилювачів скорочується по всій планеті, оскільки руйнуються осередки їхнього проживання — незаймані куточки природи. Критична ситуація посилилася під час воєнних дій на території України. Ми розпитали вчених Державного... Подробнее
У квітні 2020 року в компанії CLAAS відбулися кадрові перестановки. Гельмут Клаас, її багаторічний керівник та ідейний натхненник, під керівництвом якого концерн CLAAS став саме тією компанією, яку сьогодні знають на всіх континентах,... Подробнее

1
0