Спецможливості
Новини

Земельне рейдерство

18.08.2008
712
Земельне рейдерство фото, ілюстрація

На засіданні Ради Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств (6 березня 2007 р.) велику стурбованість щодо наслідків запровадження ринку землі виявили навіть Герої України, які очолюють збережені від реформування в українському виконанні потужні сільськогосподарські підприємства. Спричинено це тим, що на конкретних підприємствах власники окремих парцел на кожному полі сівозмін перебувають не тільки на території України, а й за її межами.

На засіданні Ради Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств (6 березня 2007 р.) велику стурбованість щодо наслідків запровадження ринку землі виявили навіть Герої України, які очолюють збережені від реформування в українському виконанні потужні сільськогосподарські підприємства. Спричинено це тим, що на конкретних підприємствах власники окремих парцел на кожному полі сівозмін перебувають не тільки на території України, а й за її межами. Тож і надалі вести сільськогосподарську діяльність або ж налагодити нове виробництво в умовах, коли немає дієвої системи управління земельними відносинами, неможливо. Бо із запровадженням ринку землі, згідно з проектом Закону України “Про ринок земель”, власники окремих парцел (із відповідними документами та межами в точних координатах, що оформлені за гроші Світового банку) можуть залишити свою землю під забур’яненням, не дозволяти на ній вести виробництво або ж постійно підштовхувати підприємство з орендою земель до стану банкрутства. Оскільки немає високих податків на дрібні наділи, низьких — на підприємства оптимальних розмірів та високих — на латифундії розміром 10–200 тис. га, на конкретній території для невідомих власників паїв створюється сприятлива ситуація: землю вони зможуть продати за своєю ціною (10–50 тис. дол. США) або ж віками її не продавати (адже втрат не матимуть ніяких від того, що заважатимуть іншим, і самі не займатимуться сільськогосподарською діяльністю.
Це — один із головних шляхів до рейдерства й розвалу функціонуючих нині підприємств. Все просто: купив кілька ділянок землі в сівозмінах за будь-яку, навіть високу, ціну, і господарство ліквідується. Якщо перейти до механізованого обробітку кожної парцели окремо, то затрати зростуть у 10–20 разів, і таке виробництво буде неконкурентним. За кінно-ручного обробітку з низькими технологічними затратами велике господарство теж приречене на банкрутство. Тільки високі податки на дрібні наділи (а тим більше забур’янені) створять ринок землі й допоможуть позбутися мозаїчного землеволодіння та зберегти ефективні донині підприємства. Без високих податків (через мозаїчне володіння землею) неможливо організувати ефективне виробництво, а тим більше — за умов вступу до СОТ.
Високими податками на забур’янені та заліснені площі ріллі (таких земель не менше 10 млн га) держава змусить невідомих і розкиданих по всьому світу власників земельних наділів займатися сільськогосподарською діяльністю або ж позбуватися цих ділянок, продавши їх за ринковими цінами. За браком ринків збуту (реалізуємо з 1 га ріллі майже в 20 разів менше, ніж країни ЄС) ціна землі буде невисокою. Законодавчо першим покупцем таких земель має бути держава. Це один з напрямів виходу із земельної кризи. Тоді держава зможе здавати землю в оренду від свого імені для високоефективного виробництва. За цих умов земельна рента надходитиме в Державний бюджет, а продукція буде значно дешевшою і конкурентоспроможнішою, ніж за варіанту земельних відносин із приватною власністю. Тим паче, що приватна власність на землю у вітчизняному виконанні є непрогнозованою і таїть у собі велику небезпеку для державності. За всіма ознаками тенденцій розвитку земельних відносин Україну чекає соціальна пустеля, що свідчить про потребу чітко сформулювати мету запровадження ринку землі, а в законі всі його статті мають працювати на досягнення мети.

Микола Калінчик,
д-р екон. наук

Інтерв'ю
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее
Міністерство аграрної політики, Ярослав Краснопольський
Нещодавні зміни у складі уряду можуть торкнутися  і діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства. Що змінилося і яких новацій очікувати? Із цим запитанням ми звернулися до першого

1
0