З вересня Україна експортувала морським коридором майже 1 млн т агропродукції
Україна зібрала майже 54 млн тонн всіх культур (олійних, зернових), приблизно 20 млн тонн продукції ще залишається в полях і переважно це кукурудза. Аграрії чекають, поки культура висохне в полі, щоб не витрачатися на досушування. Жнива триватимуть ще місяців зо два, оскільки в Україні дощить і процес збору врожаю може затягнутися. Загалом, врожай цього року більший, ніж прогнозувалося та зібрали минулоріч. Склалися непогані погодні умови, а також розміновано низку територій на Херсонщині та Харківщині, заявив народний депутат та член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук на брифінгу «Жнива-2023 та експорт української агропродукції».
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Ukrinform TV.
Український зерновий коридор працює, але з ускладненнями. Станом на середину вересня приблизно 25 кораблів зайшли на завантаження, постачається в середньому 1 млн тонн продукції, однак це лише початок роботи експорту саме українським коридором, який працює без участі інших країн.
Ситуація у аграріїв з реалізацією продукції залишається складною. Ціни на зерно низькі, особливо в де окупованих областях. Звідти дуже складно вивозити продукцію.
«Річковий експорт нам посилити не вдалося. Перевезення збіжжя Дунаєм відбувається, але повільно. Україна чекає на додаткові системи ППО, аби посилити безпеку регіону, звідки відбувається експорт Дунаєм», – розповів народний депутат.
Портову інфраструктуру ворог періодично атакує, порахувати збитки неможливо. На думку Дмитра Соломчука вони можуть сягати 40 млрд доларів, проте ця цифра є дуже приблизною.
«За декілька тижнів потужностей для зберігання українського зерна може не вистачити, якщо не налагодиться експорт. Фонд «Жнива Перемоги» продовжує допомагати постраждалим від війни фермерам, забезпечуючи їх рукавами для тимчасового зберігання зерна», – пояснив Соломчук.
Озимих культур у сезоні 2024 року буде менше, ніж цьогоріч, бо аграрії зменшили посіви озимини на 20 %. Це може призвести до скорочення виробництва хліба і до здорожчання його вартості.
«Треба терміново виходити з ситуації, можливо, створити спецфонд, викупити пшеницю у аграріїв і зберігати її сертифікованих елеваторах, щоб зерно не псувалося, а потім продавати пшеницю на експорт. Так, аграрії змогли б отримати кошти, покрити свої витрати та сплатити за паї тощо», – заявив Дмитро Соломчук.
До п’яти країн ЄС, які блокували ввезення українського зерна, експорт відбувається транзитом і дуже повільно.
Останніми днями вартість пшениці на світовій біржі зростає. Ріпак та соя також зростатимуть в ціні. Підвищиться і вартість олії, а значить, і соняшник у ціні зросте. Оливкової олії на світовому ринку стане менше, бо спостерігався неврожай оливкових культур.
«Загалом, ціни на внутрішньому ринку України стабільні, зокрема на гречку. Ціна хліба залежить від енергоносіїв, побачимо, як будуть працювати заводи, враховуючи ситуацію з блекаутами. Щодо овочів, то ціни також залишаються прийнятними, 15 овочесховищ було добудовано за цей рік, однак — це замало для довготривалого зберігання. У квітні-травні 2024 року ціни на овочеві культури можуть поповзти вгору допоки вони свіжими не підуть на ринок з городів людей», – підсумував народний депутат.