Спецможливості
Статті

Вирощування со­няш­ни­ку в ко­рот­ких сівозмі­нах

05.04.2013
2907
Вирощування со­няш­ни­ку в ко­рот­ких сівозмі­нах фото, ілюстрація

Су­час­на кон’юнк­ту­ра рин­ку при­му­шує аг­раріїв ви­ро­щу­ва­ти, пе­ре­дусім, ви­со­коліквідні куль­ту­ри, що ча­с­то при­зво­дить до не­хту­ван­ня сівозміна­ми. Особ­ли­во це сто­сується провідної олійної куль­ту­ри — со­няш­ни­ку, відсо­ток яко­го в струк­турі посівних площ ос­танніми ро­ка­ми знач­но збільшив­ся.

Су­час­на кон’юнк­ту­ра рин­ку при­му­шує аг­раріїв ви­ро­щу­ва­ти, пе­ре­дусім, ви­со­коліквідні куль­ту­ри, що ча­с­то при­зво­дить до не­хту­ван­ня сівозміна­ми. Особ­ли­во це сто­сується провідної олійної куль­ту­ри — со­няш­ни­ку, відсо­ток яко­го в струк­турі посівних площ ос­танніми ро­ка­ми знач­но збільшив­ся.

П. Хо­мяк, канд. с.-г. на­ук,
Л. Андрійчен­ко, канд. с.-г. на­ук,
Ми­ко­лаївська ДСГДС ІЗЗ НА­АН

Так, по­чи­на­ю­чи з 1992 р., в Ук­раїні відбу­вається різке збільшен­ня посівних площ со­няш­ни­ку — від оп­ти­маль­них на­уко­во об­грун­то­ва­них 1,6–1,7 до еко­логічно не­без­печ­них 4,8 млн га. Внаслідок цьо­го термін ро­тації со­няш­ни­ку в сівозміні ско­ро­тив­ся з ре­ко­мен­до­ва­них вось­ми-де­ся­ти до трьох-п’яти років. Ці зміни при­зве­ли до вис­на­жен­ня грун­ту, погіршен­ня йо­го вод­но­го ба­лан­су, уро­жайність куль­ту­ри зни­зи­ла­ся до 5–7 ц/га, змен­ши­ла­ся про­дук­тивність й інших сільсько­го­с­по­дар­сь­ких куль­тур, ви­ро­щу­ва­них у сівозміні. Але навіть за та­ких умов, за­вдя­ки не­знач­ним ви­т­ра­там обіго­вих коштів, ви­роб­ництво со­няш­ни­ку вва­жа­ють рен­та­бель­ним.
Місце цієї куль­ту­ри в сівозміні виз­на­чається дво­ма ос­нов­ни­ми фак­то­ра­ми: во­ло­го­за­без­пе­ченістю та фіто­санітар­ним ста­ном грун­ту. Вра­хо­ву­ю­чи біоло­гічні особ­ли­вості со­няш­ни­ку що­до ви­ко­ри­с­тан­ня по­жив­них ре­чо­вин і во­ло­ги з грун­ту, ви­т­ра­ти якої в умо­вах Сте­пу ста­нов­лять 3500–4200 м3/га, на­ступ­но­го ро­ку по­ле має бу­ти відве­де­но під пар. Са­ме то­му більшість на­уковців вва­жає най­доцільнішим по­вер­нен­ня со­няш­ни­ку на по­пе­реднє місце че­рез вісім-де­сять років із розміщен­ням йо­го по по­пе­ред­ни­ках із мич­ку­ва­тою ко­ре­не­вою си­с­те­мою, та­ких як ози­ма пше­ни­ця, ячмінь, овес то­що. Та­кий проміжок ча­су потріб­ний для са­мо­очи­щен­ня грун­ту від ос­нов­них шкідників і хво­роб цієї куль­ту­ри та на­ко­пи­чен­ня до­стат­ньої кількості про­дук­тив­ної во­ло­ги у глиб­ших ша­рах грун­ту.
Але ба­жан­ня миттєво­го поліпшен­ня еко­номічно­го ста­ну де­я­ких сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств за­вдя­ки над­мір­но­му роз­ши­рен­ню посівів со­няш­ни­ку іноді не піддається жод­ним до­ка­зам здо­ро­во­го глуз­ду. До то­го ж, фер­ме­ри не бе­руть до ува­ги те, що роз­ви­ток ви­роб­ництва со­няш­ни­ку слід ор­ганізу­ва­ти ра­ціональ­но, доцільно змен­ши­ти посівні площі, до­три­му­ва­тись сівозмін, а ва­ло­вий збір збільши­ти за­вдя­ки підви­щен­ню вро­жай­ності, за­сто­су­ван­ню якісно­го на­сіння, інтен­сив­них тех­но­логій.
   У ре­зуль­таті по­ру­шен­ня сівозмін під час ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку за­для за­хи­с­ту куль­ту­ри від вовчка і бо­рош­ни­с­тої ро­си ви­роб­нич­ни­ки по­ча­ли ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти інтен­сив­ну хімізацію, що не­га­тив­но по­зна­чається на еко­логічно­му стані грунтів, а та­кож підви­щує ймовір­ність по­па­дан­ня кон­тамінатів у рос­лин­ну олію. Для ба­га­ть­ох пе­с­ти­цидів і про­дук­тів їхньо­го роз­па­ду ха­рак­тер­на ви­нят­ко­во ви­со­ка стійкість у при­род­них умо­вах, здатність зберіга­ти­ся в грунті про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су. Ми зовсім за­бу­ли про еко­логічно без­печні за­хо­ди, що поліпшу­ють фіто­санітар­ний стан полів та спри­я­ють підви­щен­ню про­дук­тив­ності со­няш­ни­ку: до­три­ман­ня сівозмін та оп­тимізація об­робітку грун­ту.
На­род­но­го­с­по­дарсь­ке зна­чен­ня со­­няш­ни­ку важ­ко пе­ре­оціни­ти — це до­сить пла­с­тич­на куль­ту­ра, але зло­вжи­ван­­ня нею у сівозмінах при­зве­ло до де­я­кою мірою не­га­тив­но­го став­лен­ня до куль­ту­ри. Со­няш­ник у про­цесі три­ва­лої ево­люції при­сто­су­вав­ся до ви­т­ри­му­ван­ня грун­то­вої і повітря­ної по­сух, ви­со­ких тем­пе­ра­тур. Йо­го ко­рені мо­жуть про­ни­ка­ти на гли­би­ну по­над 3 м і діста­ва­ти звідти во­ло­гу та по­живні ре­чо­ви­ни, не­до­ступні для інших куль­тур, які фак­тич­но вже «ви­бу­ли» з гос­по­дарсь­ко­го ба­лан­су еле­ментів жив­лен­ня. Фо­то­син­тез у со­няш­ни­ку протікає за ви­со­ких тем­пе­ра­тур (27…30°С). Усім відо­ма здатність со­няш­ни­ку по­вер­та­ти свої ко­ши­ки (і ли­с­тя) услід за сон­цем, за­вдя­ки чо­му істот­но збільшується про­дук­тивність фо­то­син­те­зу, за рівнем якої він не по­сту­пається ку­ку­рудзі, хо­ча за ти­пом фо­то­син­те­зу — це С-3-рос­ли­на. Нет­то-фо­то­син­тез со­­няш­ни­ку вдвічі ви­щий, ніж у пше­ниці, що свідчить про ве­ли­кий по­тенціал про­дук­тив­ності цієї куль­ту­ри. Со­няш­ник кра­ще, ніж ба­га­то інших куль­тур, при­сто­со­вується до різних ти­пів грунтів. Го­ло­вна умо­ва йо­го ви­ро­щу­ван­ня — до­б­ра ае­рація грунтів, до­стат­ня теп­ло­за­без­пе­ченість і спри­ят­ливі умо­ви зво­ло­жен­ня на­прикінці на­ли­ван­ня на­сін­ня.
   Тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку до­стат­ньо до­б­ре роз­роб­ле­на для Сте­пу Ук­раїни. Од­нак, у зв’яз­ку з ши­ро­ким уп­ро­ва­д­жен­ням ко­рот­ко­ро­таційних сіво­змін, ви­ник­ла по­тре­ба в оп­ра­цю­ванні та­ких аг­ро­технічних за­ходів, які б мак­си­маль­но відповіда­ли біологічним по­тре­бам куль­ту­ри що­до ре­алізації про­дук­тив­но­го по­тенціалу. Про­те не­до­стат­ня кількість на­уко­вих знань про ос­новні еле­мен­ти тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня со­­няш­ни­ку в ко­рот­ко­ро­таційних сіво­змі­нах, зо­к­ре­ма од­но­го з го­ло­вних — спо­со­бу ос­нов­но­го об­робітку грун­ту, — од­­­­на з при­чин не­до­от­ри­ман­ня знач­ної ча­ст­ки вро­жаю у гос­по­дар­ст­вах Сте­пу.
На­уковці Ми­ко­лаївської ДСГДС уп­ро­довж ба­га­ть­ох років досліджу­ють особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку в ко­рот­ких сівозмінах бо­гар­но­го Сте­пу. Ос­нов­ни­ми при­чи­на­ми змен­шен­ня про­дук­тив­ності со­няш­ни­ку за збільшен­ня відсот­ка йо­го площ у сівозміні ми вва­жаємо погіршен­ня вод­но­го ре­жи­му грун­ту та ма­со­ве по­ши­рен­ня в посівах як тра­диційних бур’янів і хво­роб (во­вчок, біла й сіра гниль, іржа та інші), так і но­вих (по­пе­ля­с­та гниль, фо­моз, фо­моп­сис то­що).
   Але особ­ли­вої шко­ди за­вдає ма­со­ве ура­жен­ня посівів со­няш­ни­ку вовчком. Ура­жені рос­ли­ни со­няш­ни­ку відста­ють у рості та роз­вит­ку, фор­му­ють ко­ши­ки мен­шо­го діаме­т­ра з вис­на­же­ним насін­ням і низь­ким вмістом олії, вро­жайність зни­жується на 30–70%. Од­на рос­ли­на бур’яну про­ду­кує до 500 тис. шт. насіння, що здат­не впро­довж 20 років зберіга­ти свою схожість у грунті. Вод­но­час в умо­вах ско­ро­че­ної ро­тації частіше ви­ни­ка­ють нові, аг­ре­сивніші, ра­си вовчка со­няш­ни­ко­во­го, ніж за ре­ко­мен­до­ва­них тер­мінів йо­го по­вер­нен­ня на по­ле (во­ни па­ра­зи­ту­ють навіть на імун­них сор­тах та гібри­дах со­няш­ни­ку). Так, ще в кінці 80-х років ХХ ст. на Ми­ко­лаївській ДСГДС бу­ло вста­нов­ле­но, що у посівах со­няш­ни­ку, які по­вто­рю­ють­ся че­рез вісім-де­сять років, во­вчок прак­тич­но відсутній, за сівби віднос­но стійко­го до вовчка сор­ту ВНИ­ИМК 8883 че­рез шість років кількість сте­бел па­ра­зи­та збільшу­ва­лась до 55–60 шт./м2, а че­рез чо­ти­ри ро­ки — до 70–80 шт./м2. При­чо­му се­ред­ня вро­жайність сор­ту ВНИ­ИМК 8883 за дві ро­тації п’ятипільної сівозміни після зви­чай­но­го по­ли­це­во­го об­робітку грун­ту на 25–27 см ста­но­ви­ла 23,1 ц/га, після пло­с­корізно­го на 25–27 см — 24,9, після по­ли­це­во­го на 30–32 см — 27,0 ц/га.
   За да­ни­ми на­ших спо­с­те­ре­жень у 2000–2010 рр., мак­си­маль­на гли­би­на про­ро­с­тан­ня насіння вовчка — 18–20 см, то­му гли­би­на ос­нов­но­го по­ли­це­во­го об­робітку грун­ту під со­няш­ник має бу­ти не мен­шою ніж 35–40 см. По­ли­це­вий об­робіток грун­ту за­без­пе­чує не тільки ви­щий рівень уро­жай­ності насіння, порів­ня­но з без­по­ли­це­вим (на 11–13%), але й мен­ший рівень ура­же­ності йо­го вовчком (удвічі-вчет­ве­ро). Най­ви­щий по­каз­ник уро­жай­ності насіння сор­ту Про­ме­тей у до­­­­слідах
(27,1 ц/га) і най­мен­ший по­каз­ник ура­же­ності вовчком (0,9 шт./м2) за­без­пе­чив варіант із за­сто­су­ван­ням дво­ра­зо­во­го лу­щен­ня стерні і по­ли­це­вої оран­ки на гли­би­ну 30–32 см (табл. 1).
Не­доліком цьо­го спо­со­бу об­робітку є те, що в ор­но­му шарі грун­ту (0–30 см) мо­жуть зберіга­ти свою життєздатність скле­роції збуд­ників хво­роб (біла та сіра гнилі), от­же, вар­то за­сто­со­ву­ва­ти та­кий об­робіток грун­ту, який би за­без­пе­чив мак­си­маль­но гли­бо­ке за­гор­тан­ня скле­роцій у підор­ний шар, де во­ни втра­ча­ють свою життєздатність. Про­ве­де­ний облік ура­же­ності посівів со­няш­ни­ку бі­лою та сірою гни­ля­ми по­ка­зав, що най­кра­щим варіан­том се­ред досліджу­ва­них спо­собів ос­нов­но­го об­робітку грун­ту є ярус­на оран­ка на 35–40 см під да­ну куль­ту­ру із підгор­тан­ням рос­лин у ряд­ках у фазі вось­ми пар справжніх ли­с­точків (табл. 2).
Так, су­мар­на ура­женість па­то­ге­на­ми у да­но­му варіанті бу­ла ду­же низь­кою (4,8%, або 9 балів) і відбу­ва­лась у пізні­ші ета­пи ор­га­но­ге­не­зу куль­тур­них рос­лин, то­му суттєво­го впли­ву на фор­му­ван­ня про­дук­тив­ності со­няш­ни­ку не ма­ла. Після без­по­ли­це­во­го об­робітку грун­ту під со­няш­ник на 20–22 см су­мар­на ура­женість посівів со­няш­ни­ку гриб­ни­ми хво­ро­ба­ми відповіда­ла 7 ба­лам (17,5–17,6%). У варіанті з без­по­ли­це­вим роз­пу­шу­ван­ням на 25–27 см під со­няш­ник цей по­каз­ник ста­но­вив 12,1–12,3%.
   На дум­ку вче­них, особ­ли­ве зна­чен­ня у по­ши­ренні гриб­них за­хво­рю­вань у по­сі­вах со­няш­ни­ку має інфекційне на­ван­та­жен­ня життєздат­ни­ми скле­роціями в 1 м3 0–30-сан­ти­ме­т­ро­во­го ша­ру грун­ту. Вва­жається, що са­ме на об­робіток грун­ту в па­рах після зби­ран­ня со­няш­ни­ку при­па­дає го­ло­вна роль у ре­гу­лю­ванні цьо­го по­каз­ни­ка. Про­ве­де­ний на­ми об­лік кількості життєздат­них скле­роцій білої та сірої гни­лей пе­ред ос­нов­ним об­робітком грун­ту на по­чат­ку та в кінці пе­ре­бу­ван­ня під па­ром по­ка­зав, що най­кра­щим спо­со­бом ос­нов­но­го об­робітку грун­ту па­ро­вих полів є мінімізо­ва­ний (табл. 3).
   Так, інфекційне на­ван­та­жен­ня пе­ред за­кла­ден­ням досліду як у чи­с­то­му, так і зай­ня­то­му па­рах ста­но­ви­ло 9,7 життє­здат­них скле­роцій в 1 м3 ор­но­го ша­ру грун­ту. У кінці пе­ре­бу­ван­ня по­ля під па­ром цей по­каз­ник, за­вдя­ки со­ля­ри­зації (прогріван­ня до 60°С) 0–10-сан­ти­ме­т­ро­во­го ша­ру грун­ту, за всіма фо­на­ми об­робітку в да­но­му про­шар­ку дорівню­вав ну­лю. Але у варіанті з мінімізо­ва­ним об­робітком грун­ту, за­вдя­ки більшо­му ущі­льнен­ню аг­ре­гатів верх­нь­о­го ша­ру грун­ту, со­ля­ри­зується 0–15-сан­ти­ме­т­ро­вий про­ша­рок, що й виз­на­чає най­мен­ший рівень інфекційно­го на­ван­та­жен­ня.
Ве­ли­кої шко­ди со­няш­ни­ку за­вда­ють й інші бур’яни. Ця куль­ту­ра ду­же чут­ли­ва до них, особ­ли­во на ранніх стадіях роз­вит­ку, як пра­ви­ло, у перші 20–30 днів, і, як­що не за­хи­с­ти­ти посіви вчас­но, мож­на не­до­бра­ти 35–40% уро­жаю. Крім то­го, силь­на засміченість на по­чат­ко­во­му етапі роз­вит­ку рос­лин мо­же не­га­тив­но впли­ну­ти і на йо­го якість. Пе­ре­важ­на більшість дослідників вва­жає, що се­ред за­ходів бо­роть­би з бур’яна­ми провідне місце на­ле­жить по­ли­це­во­му об­робітку грун­ту, а без­по­ли­це­вий та мінімаль­ний, на­впа­ки, збільшу­ють за­бур’яненість грун­ту і посівів. Про­ве­де­ний на­ми облік за­бур’яне­ності посівів со­няш­ни­ку під­твер­див цей вис­но­вок (табл. 4).
З на­ве­де­них да­них вид­но, що най­мен­ший рівень за­бур’яне­ності посівів со­­няш­ни­ку спо­с­терігається після ярус­ної оран­ки на 35–40 см на фоні мінімізо­ва­но­го об­робітку грун­ту в па­рах, а без­по­ли­це­вий грун­то­об­робіток на 20–22 та 25–27 см під со­няш­ник на фоні різногли­бин­ної оран­ки (35–40 та 28–30 см) в па­рах, порівня­но з пер­шим, на­впа­ки, при­зво­дить до збільшен­ня кількості і ма­си бур’янів. На­прикінці ве­ге­тації куль­ту­ри у варіанті з ярус­ною оран­кою ма­са бур’янів бу­ла на 71,8–77,2% мен­шою, ніж за інших си­с­тем ос­нов­но­го об­робітку грун­ту в сівозміні.
   З ме­тою по­пе­ре­д­жен­ня роз­пов­сю­д­жен­ня фо­моп­си­су і зни­жен­ня шко­до­чин­ності хво­ро­би ре­ко­мен­дуємо на по­лях, де ви­ро­щу­ва­ли со­няш­ник і ви­яв­ле­но за­хво­рю­ван­ня, зби­ран­ня про­во­ди­ти із низь­ким зрізу­ван­ням стеб­ла, а післяз­би­ральні решт­ки ре­тель­но подрібню­ва­ти з гли­бо­ким за­гор­тан­ням їх у грунт (на 25–30 см). Для при­ско­рен­ня роз­кла­дан­ня ура­же­них гриб­ни­ми хво­ро­ба­ми рос­лин­них ре­ш­ток со­няш­ни­ку слід пе­ред або після їхньо­го подрібнен­ня вно­си­ти азотні до­б­ри­ва у ви­гляді аміач­ної селіт­ри (50–60 кг/га).
   Та­ким чи­ном, по­ряд із на­уко­во об­грун­то­ва­ним терміном по­вер­нен­ня со­няш­ни­ку на по­пе­реднє місце, важ­ли­вою лан­кою в си­с­темі за­ходів із за­без­пе­чен­ня йо­го ви­со­кої вро­жай­ності та ство­рен­ня спри­ят­ли­во­го фіто­санітар­но­го ста­ну по­ля є раціональ­ний об­робіток грун­ту. Ці ме­то­ди не по­тре­бу­ють спеціаль­них ви­т­рат і є найбільш еко­номічни­ми та еко­логічно без­печ­ни­ми для довкілля. Най­кра­щи­ми спо­со­ба­ми об­робітку грун­ту у ко­рот­ких сівозмінах про­тя­гом однієї ро­тації є ярус­на оран­ка на 30–32 см під со­няш­ник та мінімізо­ва­ний об­робіток на 8–10 см під чи­с­тий пар. Де­я­ке збільшен­ня енер­го­ви­т­рат на ярус­ну оран­ку під со­няш­ник про­ти тра­диційно­го об­робітку грун­ту повністю ком­пен­сується їхнім за­оща­д­жен­ням під час об­робітку чи­с­то­го па­ру.

Інтерв'ю
Радник з сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перрен
    Радник Посольства Франції в Україні з питань сільського господарства Ніколя Перрен розповів сайту propozitsiya.com, чому в званні великої аграрної країни нема нічого поганого, чим його батьківщина заслужила це звання і чим зі свого... Подробнее
Зернові колосові культури, такі як пшениця, ячмінь та інші, відіграють важливу роль у світовому сільському господарстві та продовольчій безпеці. Ці культури щороку висівають на мільйонах гектарів землі по всьому світі, де це дозволяють... Подробнее

1
0