Тонкощі сівби со­няш­ни­ку

Але та­кий спосіб має низ­ку не­доліків. Во­ни до­ве­ли, що пе­ре­ва­га посівів со­няш­ни­ку зі зву­же­ни­ми до 30–45 см міжряд­дя­ми, а та­кож суці­ль­них посівів цієї куль­ту­ри досягається за підви­ще­ної на 10–20% гу­с­то­ти порівня­но з ши­ро­ко­ряд­ни­ми. За­гу­щен­ня ж сто­ян­ня рос­лин понад оп­ти­маль­не — 50 тис./га — за ви­ро­щу­ван­ня з міжряд­дя­ми 70 см не за­без­пе­чує збільшен­ня вро­жаю.

Ре­зуль­та­ти досліджень, про­ве­де­них в Сте­пу Д. Нікітче­ним, підтвер­ди­ли по­зи­тив­ний вплив змен­шен­ня ши­ри­ни міжрядь від 70 до 45 см на уро­жайність со­няш­ни­ку, яка підви­щу­ва­лась на 0,07–0,57 т/га. За да­ни­ми С. Єремєєва, за­гу­щені посіви ефек­тивніше ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли на­ко­пи­че­ний у ве­ге­та­тивній масі азот для ство­рен­ня вро­жаю насіння і олії, ніж за мен­шої гу­с­то­ти сто­ян­ня. Він ствер­д­жу­вав: що більше азо­ту і вуг­ле­­водів над­хо­дить із ве­ге­та­тив­них ор­ганів со­няш­ни­ку в насіння, то інтен­сивніше во­но рос­те, ут­во­рю­ю­чи більший об’єм тка­ни­ни, що за­па­сає олію.
   За ре­зуль­та­та­ми досліджень В. Де­­ре­в’ян­ка, П. Ліма­на, олійність за за­гу­щен­ня посівів со­няш­ни­ку зни­жу­ва­лась, а лу­ш­пинність зро­с­та­ла. Утім, досліди О. Олек­сю­ка по­ка­за­ли, що з підви­щен­ням гу­с­то­ти у всіх гібридів со­няш­ни­ку від 40 до 70 тис. рос­лин/га лу­ш­пинність і олійність збільшу­ва­лись, відповід­но, на 7,0 і 5,5%, а вміст білка змен­шу­вав­ся на 7,2%.
От­же, зміню­ю­чи схе­му розмі­щен­ня со­няш­ни­ку на площі та гу­с­то­ту сто­ян­ня рос­лин, мож­на підви­щу­ва­ти не ли­ше вро­жайність, а й вміст жи­ру в насінні, що за­без­пе­чить за вда­ло­го поєднан­ня ви­щий ва­ло­вий збір олії з гек­та­ра.
Однією з оз­нак, яка пев­ною мі­рою виз­на­чається рівнем во­ло­гоза­без­пе­чен­ня, міне­раль­но­го жив­лен­ня та гу­с­то­ти сто­ян­ня, є ви­со­та рос­лин со­няш­ни­ку. У зо­нах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня, а в по­су­ш­ливі ро­ки — і в більш во­ло­гих регіонах, підви­щен­ня гу­с­то­ти при­зво­дить до змен­шен­ня ви­со­ти, а в спри­ят­ливі ро­ки, на­впа­ки, за­гу­щен­ня посівів не впли­ває на ріст рос­лин со­няш­ни­ку або сприяє йо­го інтен­сив­­ності.
   У фазі цвітіння ко­шиків ви­со­та рос­лин со­няш­ни­ку досліджу­ва­них форм зро­с­та­ла ра­зом із за­гу­щен­ням стеб­ло­с­тою. У ран­нь­о­с­тиг­ло­го гібри­да со­няш­ни­ку за сівби з міжряд­дям 45 см рос­ли­ни бу­ли ви­щи­ми за за­гу­щен­ня стеб­ло­с­тою від 40 до 55 тис. рос­лин/га на 6,1%, від 70 до 85 тис. рос­лин/га — на 3,8%. За збільшен­ня ши­ри­ни міжрядь від 45 до 70 см рос­ли­ни бу­ли більш ви­тяг­ну­ти­ми, й їхня ви­со­та ко­ли­ва­лась від 142,0 до 156,3 см.
Про­сте­жу­ю­чи тен­денцію збіль­шен­ня ви­со­ти рос­лин у се­ред­нь­о­ран­нь­о­го гібри­да, слід відміти­ти, що за най­мен­шої гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин со­няш­ни­ку цей по­каз­ник ста­но­вив 158,5–162,1 см, а за гу­с­то­ти 85 тис. рос­лин/га — 168,5–168,9 см і май­же не за­ле­жав від спо­со­бу сівби. У се­ред­нь­о­с­тиг­ло­го гібри­да за сівби з ши­ри­ною міжрядь 45 см та гу­с­то­тою 40, 55 та 70 тис. рос­лин/га ви­со­та рос­лин бу­ла в ме­жах 153,7–156,3 см, а за за­гу­щен­ня до 85 тис. рос­лин/га во­на зро­с­та­ла до 162,3 см. Під час сівби цьо­го гібри­да со­няш­ни­ку з ши­ри­ною міжрядь 70 см ви­со­та рос­лин ко­ли­ва­лась від 158,5–160,0 см за гу­с­то­ти 40 та 55 тис. рос­лин/га до 169,9–171,4 см за гу­с­то­ти 70 і 85 тис. рос­лин/га (рис.).
Про­тя­гом 2008–2009 рр. про­во­ди­ли досліджен­ня з вив­чен­ня впли­ву спо­со­бу сівби та гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин на ріст, роз­ви­ток та про­дук­тивність гібридів різних груп стиг­лості. Аналізу­ю­чи по­каз­ни­ки про­дук­тив­ності рос­лин со­­няш­ни­ку, слід відміти­ти, що ма­са 1000 насінин змен­­­шу­ва­лась мірою за­гу­щен­ня по­сі­вів у всіх досліджу­ва­них форм за сівби як з ши­ри­ною міжрядь 45 см, так і 70 см.
   Збільшен­ня кількості рос­лин у посівах ско­ро­стиг­ло­го гібри­да від 40 до 85 тис. рос­лин/га при­зво­ди­ло до зни­жен­ня ма­си 1000 насінин на 18,3% за ши­ри­ни міжрядь 45 см та на 30% за 70 см, відповідно. За­гу­щен­ня посівів се­ред­нь­о­с­тиг­ло­го гіб­ри­да при­зво­ди­ло до зни­жен­ня ма­си 1000 насінин з ши­ри­ною міжрядь 45 см на 27,4%, а з міжряд­дя­ми 70 см — на 26,9%. Збільшен­ня кількості рос­лин на оди­ни­цю площі се­ред­нь­о­ран­нь­о­го гібри­да со­няш­ни­ку до 85 тис./га зу­мов­лю­ва­ло знач­не змен­шен­ня ма­си 1000 насінин за обох спо­собів сівби, порівня­но з інши­ми гібри­да­ми, і ста­но­ви­ло 43,5 та 40,9%.
Аналізу­ю­чи на­ту­ру сім’янок, слід відміти­ти, що більших зна­чень цьо­го по­каз­ни­ка до­ся­га­ли за ви­ро­щу­ван­ня гібридів со­няш­ни­ку, за­сто­со­ву­ю­чи обид­ва спо­со­би сівби за гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин 55 тис./га. Біль­шим по­каз­ник на­ту­ри був у ран­ньо- та се­ред­нь­о­с­тиг­ло­го гібридів за ши­ри­ни міжрядь 70 см, а у се­ред­нь­о­ран­нь­о­го гібри­да — за ши­ри­ни між­рядь 45 см.
Ре­зуль­та­ти досліджень по­ка­за­ли суттєвий вплив фак­то­ра гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин на фор­му­ван­ня струк­тур­них еле­ментів уро­жаю насіння гібридів со­няш­ни­ку. По­каз­ни­ки ма­си сім’янок з од­но­го ко­ши­ка гібридів со­няш­ни­ку змен­шу­ва­лись за за­гу­щен­ня посівів. Збільшен­ня кількості рос­лин ско­ро­стиг­ло­го гібри­да від 40 до 85 тис./га при­зво­ди­ло до зни­жен­ня цьо­го по­каз­ни­ка в 1,86 ра­за за ши­ри­ни між­рядь 45 см та в 1,90 ра­за — за 70 см, відповідно. За­гу­щен­ня рос­лин се­ред­­нь­о­ран­нь­о­го гібри­да со­няш­ни­ку при­зво­ди­ло до змен­шен­ня по­каз­ни­ка ма­си сім’я­нок у 1,66 та 1,79 ра­за відповідно до спо­со­бу ви­ро­щу­ван­ня, а у се­ред­нь­о­с­тиг­ло­го — в 1,92 та 1,80 ра­за.
Порівню­ю­чи спо­со­би сівби, слід за­ува­жи­ти, що найбільший по­зи­тив­ний вплив на да­ний по­каз­ник бу­ло відміче­но за сівби з ши­ри­ною між­рядь 45 см. Мінімаль­на ма­са сім’я­нок з од­но­го ко­ши­ка бу­ла сфор­мо­ва­на у ран­нь­о­с­тиг­ло­го гібри­да за ви­ро­щу­ван­ня йо­го з ши­ри­ною між­рядь 70 см та гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин 85 тис./га — 28,5 г, а мак­си­маль­на — у се­ред­нь­опізньо­го за сівби на 45 см та гу­с­то­ти 40 тис. рос­лин/га — 65,4 г. Та­кож відміче­но від’ємну за­лежність між гу­с­то­тою сто­ян­ня рос­лин та ма­сою сім’янок з од­но­го ко­ши­ка.
Уро­жайність насіння гібридів со­­няш­­­ни­ку зміню­ва­лась під впли­вом біоло­гіч­них особ­ли­во­с­тей форм, гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин і спо­со­бу сів­би. В се­ред­нь­о­му за 2008–2009 рр. мак­си­маль­на вро­жайність насіння у ран­нь­о­с­тиг­ло­го гібри­да Світоч фор­му­ва­лась за сівби йо­го з ши­ри­ною міжрядь 45 см та гу­с­то­ти 70 тис. рос­лин/га і ста­но­ви­ла 2,78 т/га. За гу­с­то­ти 85 тис. рос­лин/га вро­жай­ність бу­ла близь­кою, тоб­то відмінності між варіан­та­ми 70 і 85 тис. рос­лин/га бу­ли не­­сут­тєви­ми.
За сівби цьо­го гібри­да со­няш­ни­ку з ши­ри­ною міжрядь 70 см ви­щу вро­жай­ність відзна­че­но у варіанті з гу­с­то­тою сто­ян­ня рос­лин 55 тис./га — 2,57 т/га. По­даль­ше збільшен­ня гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин до 70 і 85 тис./га за та­ко­го спо­со­бу сівби при­зво­ди­ло до зни­жен­ня уро­жай­ності на 1,5 і 4,0%. Порівнян­ня спо­собів сівби ран­нь­о­с­тиг­ло­го гібри­да під­твер­ди­ло суттєве зро­с­тан­ня вро­жай­ності за сівби з ши­ри­ною міжрядь 45 см.
   У се­ред­нь­о­ран­нь­о­го гібри­да со­няш­ни­ку За­по­різь­­кий 28 найбільшу вро­жай­ність зафіксо­ва­но за сівби йо­го з міжряд­дя­ми 45 см та гу­с­то­ти 70 тис. рос­лин/га (3,2 т/га), за збільшен­ня її до 85 тис. рос­лин/га спо­с­теріга­лось суттєве зни­жен­ня вро­жай­ності, а змен­шен­ня гу­с­то­ти до 55 тис. рос­лин/га не при­зво­ди­ло до суттє­вої зміни по­каз­ників. Ви­ро­щу­ван­ня цьо­го гібри­да з ши­ри­ною міжрядь 70 см за­без­пе­чу­ва­ло про­дук­тивність на рівні 2,75–2,87 т/га. Підви­щен­ня уро­жай­ності до 2,87 т/га от­ри­му­ва­ли за гу­с­то­ти 55 тис. рос­лин/га. Змен­шен­ня гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин до 40 тис./га при­зво­ди­ло до не­до­бо­ру вро­жаю на 4,2%, за­гу­щен­ня не за­без­пе­чу­ва­ло йо­го зро­с­тан­ня.
У се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень се­ред­нь­о­с­тиг­ло­го гібри­да За­порізь­кий 32 ви­щий уро­жай (3,08 т/га) от­ри­ма­ли за сівби ши­ро­ко­ряд­ним спо­со­бом з між­ряд­­дя­ми 45 см та гу­с­то­ти сто­ян­ня 70 тис. рос­лин/га. По­даль­ше за­гу­щен­ня не при­во­ди­ло до зро­с­тан­ня вро­жаю со­няш­ни­ку, а змен­шен­ня гу­с­то­ти стеб­ло­с­тою — до суттєво­го зни­жен­ня про­дук­тив­ності. За ви­ро­щу­ван­ня се­ред­нь­о­с­тиг­ло­го гібри­да з ши­ри­ною міжрядь 70 см більша вро­жай­ність фор­му­ва­ла­ся за гу­с­то­ти сто­ян­ня 55 тис. рос­лин/га (3,12 т/га), змен­шен­ня гу­с­то­ти посівів до 40 тис. рос­лин/га при­зво­ди­ло до суттєвих втрат уро­жаю.
Тоб­то оп­ти­маль­на гу­с­то­та сто­ян­ня — од­на з важ­ли­вих пе­ре­ду­мов от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв со­няш­ни­ку. Ви­хо­дя­чи з ба­га­то­річ­них спо­с­те­ре­жень фахів­ців, ком­панія «Ліма­грейн» ре­ко­мен­дує для гібридів со­­няш­ни­ку брен­да ЛГ та­ку пе­редзби­раль­ну гу­с­то­ту сто­ян­ня рос­лин, тис. рос­лин/га:
   Північно-західні регіони
    -   до 50 — для гібридів Ідаль­го,
ЛГ 5654 КЛ, ЛГ 5658 КЛ.
    -   до 55 — для гібридів С 70165, Тун­ка, Голд­сан, ЛГ 5580, ЛГ 5635, ЛГ 5450 ХО, ЛГ 5543 КЛ, ЛГ 5633 КЛ, ЛГ 5451 ХО КЛ.
    -   до 60 — для гібридів ЛГ 5412, Ме­га­сан, ЛГ 5550, ЛГ 5665М, ЛГ 5663 КЛ.
   Цен­т­ральні регіони
    -   45–50 — для гібридів Ідаль­го, С 70165, Тун­ка, ЛГ 5580, Голд­сан, ЛГ 5635, ЛГ 5450 ХО, ЛГ 5543 КЛ, ЛГ 5658 КЛ, ЛГ 5654 КЛ, ЛГ 5633 КЛ, ЛГ 5451 ХО КЛ.
    -   50–55 — для гібридів ЛГ 5412, Ме­га­сан, ЛГ 5550, ЛГ 5665М, ЛГ 5663 КЛ.
   Півден­но-східні регіони
    -   40–45 — для гібридів С 70165, Тун­ка, Голд­сан, ЛГ 5580, ЛГ 5635, ЛГ 5450 ХО, ЛГ 5451 ХО КЛ, ЛГ 5543 КЛ, ЛГ 5633 КЛ, ЛГ 5658 КЛ.
    -   45–50 — для гібридів Ме­га­сан, ЛГ 5550, ЛГ 5665 М, ЛГ 5663 КЛ.

На от­ри­ман­ня оп­ти­маль­ної гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин у посівах со­няш­ни­ку сут­тєво впли­ває гли­би­на за­гор­тан­ня насіння: кра­щою для гібридів со­няш­ни­ку є 5–6 см, але за умо­ви на­яв­ності по­вно­ва­го­во­го насіння (m1000 — від 70 до 100 г) та за не­до­стат­ньої кількості во­ло­ги в посівно­му шарі грун­ту гли­би­ну за­гор­тан­ня мож­на збільши­ти до 6–8 см. За­гор­тан­ня на­сіння на од­на­ко­ву гли­би­ну дає мож­ливість одер­жа­ти дружні і рівно­мірні схо­ди, що за­без­пе­чує рівно­мірний роз­ви­ток рос­лин уп­ро­довж ве­ге­тації і сприяє до­гля­ду за посіва­ми.
   За нор­маль­них умов по­льо­ва схо­жість со­няш­ни­ку ста­но­вить 80–85%. Ви­хо­дя­чи з ба­жа­ної гу­с­то­ти сто­ян­ня, мож­на об­чис­ли­ти нор­му висіву насіння со­няш­ни­ку (табл. 4). Як по­ка­за­ли ре­зуль­та­ти на­ших до­сліджень та інших вче­них, знач­ний вплив на ком­по­нен­ти вро­жай­ності має пло­ща жив­лен­ня однієї рос­ли­ни, пра­виль­не виз­на­чен­ня якої є ос­нов­ним чин­ни­ком швид­ко­го своє­час­но­го дозрі­ван­ня. Окрім нор­ми висіву со­няш­ни­ку, пло­щу жив­лен­ня виз­на­ча­ють за ши­ри­ною міжрядь, що зу­мов­лює за да­ної нор­ми висіву від­стань між насіни­на­ми у ряд­ку. Ши­ри­ну міжрядь ча­с­то ви­би­ра­ють ви­хо­дя­чи з за­пла­но­ва­них за­ходів від­повідно до ши­­ри­ни ре­гу­лю­ван­ня про­сап­них зна­рядь. У ба­га­ть­ох ре­гіо­нах раніше за­сто­со­ву­ва­ли ши­ри­ну міжрядь 70 см, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи на­яв­ну техніку, що при­зна­ча­ла­ся для ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку.
Що мен­ша ши­ри­на міжрядь, то рів­но­мірніша пло­ща жив­лен­ня. От­же, більш рівномірно роз­та­шо­ва­не ли­с­тя ак­тив­но асимілює, ко­ре­не­ва си­с­те­ма швид­ше про­ни­зує весь об’єм грун­ту в між­ряд­дях, бур’яни ак­тив­ніше пригнічу­ють­ся і, що особ­ли­во важ­ли­во в сте­по­вих регіонах, грунт кра­ще за­хи­ще­ний від не­про­дук­тив­но­го ви­па­ро­ву­ван­ня во­ло­ги.
Що ви­ща нор­ма висіву со­няш­ни­ку, то мен­шою має бу­ти ши­ри­на міжрядь. Інак­ше від­стань між рос­ли­на­ми со­няш­ни­ку в ряд­ку бу­де ма­лою, що при­зве­де до збільшен­ня ви­со­ти рос­лин і ви­ник­нен­ня не­без­пе­ки ви­ля­ган­ня.
Слід пам’ята­ти, що на за­гу­ще­них та за­бур’яне­них посівах по­кра­щу­ють­ся умо­­ви роз­вит­ку більшості хво­роб, а зріджені посіви суттєво змен­шу­ють уро­жай. За низької гу­с­то­ти сто­ян­ня посіви не пов­ністю ви­ко­ри­с­то­ву­ють во­ло­гу та жив­лен­ня для фор­му­ван­ня уро­жаю на­сін­ня, підви­щується не­без­пе­ка за­бур’я­нен­ня.
   Учені постійно ак­цен­ту­ють ува­гу ви­роб­ників про­дукції на те, що гу­с­то­та сто­ян­ня (ба­га­ть­ох) про­сап­них куль­тур мо­же бу­ти різною за­леж­но від грун­то­во-кліма­тич­них умов, це та­кож сто­сується й со­няш­ни­ку. Що ці умо­ви спри­ят­ливіші, особ­ли­во що­до во­ло­го­за­без­пе­чен­ня, то біль­шою мо­же бу­ти гу­с­то­та сто­ян­ня. Але досвід по­ка­зав, що гу­с­то­та посівів со­няш­­ни­ку по­над 70 тис. рос­лин/га не­ефек­тив­на за будь-яких умов. За зрід­жен­ня сходів шкідни­ка­ми, на­яв­ності хво­роб і не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов най­ниж­чий поріг ре­зуль­та­тив­ності ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку — 30 тис. рос­лин/га за рівномірно­го роз­по­ділу рос­лин пло­щею. Що кон­ти­нен­тальніший клімат, то мен­шою має бу­ти гу­с­то­та сто­ян­ня. За зо­на­ми Ук­раїни гу­с­то­та сто­ян­ня має змі­ню­ва­ти­ся так (табл. 6).
От­же, зміню­ю­чи спо­со­би сівби та гу­с­то­ту сто­ян­ня рос­лин со­няш­ни­ку, мож­на підви­щу­ва­ти вихід насіння з оди­ниці площі. Що ви­ща нор­ма ви­сіву, то мен­шою має бу­ти ши­ри­на міжрядь, інак­ше відстань між рос­ли­на­ми в ряд­ку бу­де ма­лою, що при­зве­де до збільшен­ня ви­со­ти рос­лин і не­без­пе­ки їхньо­го ви­ля­ган­ня. Під час сівби зі зву­же­ни­ми міжряд­дя­ми слід збільшу­ва­ти гу­с­то­ту сто­ян­ня рос­лин на 15–20% порівня­но з ши­ро­ко­ряд­ни­ми. Підви­щен­ня ж гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин по­над оп­ти­маль­ну — 50–55 тис./га за ви­­ро­щу­ван­ня з міжряд­дя­ми 70 см — не за­без­пе­чує збільшен­ня вро­жаю.

А. Андрієнко, канд. с.-г. наук,
О. Жу­жа, канд. с.-г. наук,
ТОВ «Ліма­грейн Ук­раїна»