Український мед зрівнявся по ціні з дешевим китайським

Український мед — один з найякісніших і при цьому на світовому ринку він продається за найнижчою ціною. Зараз він зрівнявся у ціні з китайським медом, який, по суті — скоріше сироп, ніж мед, пише propozitsiya.com  з посиланням на Інфо-Шувар. Про це у ефірі AgroFM заявила Тетяна Васильківська, голова правління ГО «Всеукраїнське Братство бджолярів», експерт-радник з питань економіки, маркетингу, менеджменту, комплексного управління якістю та почесний член Міжнародної організації Apimondia.

За її словами, причиною цьому є те, що українські трейдери, яких зараз налічується понад 70, продають український мед як сировину.

«Наша організація вивела трейдерів на кордони цих країн, але тепер потрібно, щоб вони й самі витратили певні кошти на маркетинг, вивчили вимоги і можливості на закордонних ринках і почали продавати наш мед з доданою вартістю. Торгувати сировиною — це не торгівля», — говорить Васильківська.

Внаслідок цього виникає ще одна проблема: український мед не ідентифікований за кордоном. Так, самі українські бджолярі знають скільки вони експортують, але варто спробувати зайти у крамниці Німеччини, Болгарії, Америки, Канади і побачити на полиці український мед.

«Експерти говорять, що потрібно продавати з доданою вартістю, розвивати український бренд. Але це справа експортерів! Тепер вони мають вкласти гроші зі своїх заробітків у просування нашого ідентифікованого меду», — впевнена вона.

Щоб вирішити цю проблему спеціалісти «Всеукраїнського братства бджолярів» близько півроку тому виписали відповідні вимоги для бджолярів-виробників, виконавши які вони змогли б самостійно стати експортером. За словами Васильківської, умови цілком реальні і, в той же час, могли б стати мотивацією для бджолярів розвиватися, створювати кращі умови, виготовляти більше якісного меду і, відповідно, отримувати більше коштів за свою працю. Проте уже півроку документ лежить у Міністерстві аграрної політики і його не розглядають.

«Виходить, що ми пішли угору по експорту, а бджільництво лишилося на тій самій стадії. Що може сприяти розвитку? Звичайно, оновлення законодавства. Ми бачимо, що воно недолуге, і тому ще у 2015 році просили створити робочу групу при міністерстві, щоб усі ці питання вирішувати. Така група дійсно була створена, але не у департаменті тваринництва, а у департаменті європейської інтеграції. Ми спершу не дуже переймалися цим, подавали матеріали на розгляд. Ми подали 186 поправок до закону про бджільництво до міністерства, але пройшло вже три роки і ми досі нічого не вирішили», — говорить Васильківська.