Про що домовились у Туреччині — стали відомі деталі переговорів

Напередодні, 13 липня, протягом трьох з половиною годин на зустрічі у Стамбулі делегати з України, росії, Туреччини та ООН вели переговори щодо можливості розблокування експорту зерна з українських портів.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на mind.ua.

Зустріч була закритою, офіційних заяв після неї не було. Міноборони Туреччини в короткому комюніке просто констатувало, що «зустріч добігла кінця». Однак частина інформації — іноді суперечливої — все ж таки просочилася в публічну площину.

Ось що стало відомо про перспективи відновлення експорту зерна через українські порти.

1. Йдеться про деблокаду трьох українських портів — Одеси, Чорноморська та Південного. Попередній механізм передбачає конвоювання транспортних кораблів українською стороною до нейтральних вод безпечним коридором. Решта акваторії залишається мінованою. Турецька сторона бере на себе функцію огляду кораблів, що заходять в Україну за зерном, щоб виключити постачання ними зброї.
2. В обумовлених географічних межах діє режим припинення вогню.
3. ООН створить командно-контрольний центр у Стамбулі для моніторингу рівня загрози для судів.
4. Терміни: офіційна угода буде підписана наступного тижня на повторній зустрічі в Туреччині. При цьому генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що буде потрібна «додаткова технічна робота, щоб матеріалізувати сьогоднішній прогрес». Процес розмінування триватиме кілька тижнів. Найоптимістичніший прогноз початку судноплавства з України — друга половина серпня.
5. Україна на чільне місце ставить гарантії безпеки — досить надійні, щоб виключити можливість атаки на Одесу, коли акваторію буде розміновано. На сьогоднішній день про формат таких гарантій нічого не відомо.
6. Переговори в Стамбулі стосуються виключно зернових питань, жодних військових тем на них не порушувалося; мирні переговори із москвою не ведуться.
7. Росія висувала додаткові вимоги щодо забезпечення власного зернового експорту: обговорювався вплив санкцій у страховій, логістичній та банківській сферах для експорту російської сільгосппродукції.
8. Укладання угоди щодо розблокування експорту вважається важливим для продовольчої безпеки, особливо серед країн, що розвиваються, і для стабілізації цін на ринках. Тим часом питання продовольчої кризи поступово втрачає свою гостроту. Світові ціни на аграрну продукцію, як і більшість інших сировинних товарів, повернулися до довоєнного рівня. Пшениця подешевшала на 40% порівняно з березневим максимумом. Зниження впливу продовольчого важеля могло спонукати росію продемонструвати жест «доброї волі».
9. Ризики голоду та політичної нестабільності все ще залишаються високими для найбідніших та найбідніших країн, насамперед в Африці. Враховуючи широкі інтереси Китаю на цьому континенті, набирає популярності версія про негласний тиск КНР, вчинений на росію, щоб забезпечити приплив продовольства і зберегти стабільність.
10. Можливість розблокування чорноморських портів далека від 100%. Симптоматичною є відсутність виразних заяв за підсумками переговорів від найбільш зацікавленої сторони — України — та мовчання росії.