Спецможливості
Статті

Перспективи вирощування бавовнику на Пiвднi України

05.06.2008
907
 Перспективи вирощування бавовнику на Пiвднi України 	 фото, ілюстрація
Перспективи вирощування бавовнику на Пiвднi України

Перспективи вирощування бавовнику на Пiвднi України

У зв’язку зi змiною полiтичного i економiчного становища в країнi актуальним стає питання про створення вiтчизняної сировинної бази бавовни-сирцю. Вiдсутнiсть достатньої кiлькостi коштiв для закупiвлi волокна за кордоном зумовила нестабiльнiсть i розлад текстильної промисловостi. Складне становище можна виправити шляхом широкого впровадження культури бавовнику у пiвденному регiонi, який за агроекологiчними умовами придатний для вирощування цiєї культури.
У 1929—1955 роках посiвнi площi бавовнику на Пiвднi України досягли 220 тис. га, головним чином у богарних умовах. При дотриманнi агротехнiки середня врожайнiсть становила 5—6 ц/га, а в сприятливi роки у передових господарствах пiдвищувалася до 10—15 ц/га. Прибутки вiд культури бавовнику в кращих господарствах становили 50—90% загального прибутку (С. Д. Лисогоров, 1948 р.). Гектар бавовнику давав вiд 2 тис. до 3 тис. карбованцiв чистого прибутку. Ефективним способом збiльшення урожайностi бавовнику на Пiвднi України є зрошення, хоча потреба у водi у нього значно менша, нiж у iнших просапних культур.

У 1991 році в Інститутi зрошуваного землеробства розпочалися дослiди з питань технологiї вирощування бавовнику, а у 1993 — із селекції.
Вiдновлені в 1993—1999 рр. дослiдження показали потенцiйну можливiсть вирощування бавовнику як у богарних, так i в умовах зрошення. Паралельно з селекцiйною роботою проводили вивчення перспективних сортiв, вивчали особливостi їх бiологiї, врожайнiсть та якiсть волокна у рiзнi за метеорологiчними умовами роки.
Температурнi умови Херсону близькi до зон бавовництва Болгарiї. Багаторiчнi кривi середньомiсячних температур у Херсонi i Чирпанi (Болгарiя) практично збігаються протягом травня-липня. Вiдставання в нарощуваннi суми ефективних температур у Херсонi спостерiгається лише в серпнi-вереснi, але не в усi роки.
Таким чином, сорти, що дозрiвають у районi Чирпана, повиннi забезпечувати повноцiнний урожай бавовнику i на Пiвднi України. Це пiдтвердилося в польових дослiдах як в умовах зрошення, так i на суходолi.
Закладення дослiдiв було проведено згiдно з методикою. Спосiб сiвби — широкорядний з мiжряддям 60—70 см. Густота стояння рослин на момент збирання в неполивних умовах — 60—80 тис./га та 90—100 тис./га — на зрошеннi. Добрива вносили тiльки на суходолi три роки поспіль (N30P60), а на зрошеннi — лише пiд попередню культуру. Попередниками в неполивних умовах були ярий ячмiнь, озима пшениця, бавовник, а на поливi — люцерна, кукурудза, картопля, бавовник. Пiд час сiвби застосовували гербiциди Стомп, 5 кг/га. Посіви бавовнику розпушували культиватором (1—2 рази) та проводили 1—2 ручнi прополювання. У фазу масового цвiтiння поливали ДДА — 100 ма нормою 400—500 м3/га.
Порiвнювали сорти рiзних груп стиглостi української, болгарської i середньоазiатської селекцiй у холодному 1993 роцi (сума ефективних температур вище 10°С — 1379°С) та в помiрно теплих 1995 i 1996 рр. — 1575°С, а в спекотливі 1994, 1998, 1999 рр., відповідно, — 1679, 1715, 1735°С.
Сiвбу бавовнику в неполивних умовах проводили в першій декадi травня, на зрошеннi — в другiй, за винятком 1998, 1999 рр. (табл. 1). Запiзнення з висiвом на зрошеннi фактично не вплинуло на появу сходiв тiльки в 1993 i 1996 роках завдяки вищим температурам i помiрним опадам у травнi. Загалом вiдмiчено значне вiдставання основних фаз розвитку на зрошеннi, за винятком 1999 року.
Бiометричнi аналiзи рослин дали змогу видiлити карликовi сорти (Ан-Чиллякі, Гарант, Лiнiя 158), короткостеблові (Белi Ізвор, Балкан, Огоста, Днiпровський 5) i високорослi (С 9070, Пан 84, Киргизький 3). Мiж iншим, в умовах зрошення, незважаючи на чеканку рослин (з метою зупинки росту i прискорення дозрiвання коробочок), висота рослин у рiзних сортiв була на 10—12 см вищою, нiж в умовах суходолу. У теплi i спекотливi роки на рослинах при зрошеннi формувалась бiльша кiлькiсть коробочок, особливо це спостерiгалося в 1998 роцi. Подальший аналiз динамiки рослин показав, що сорти болгарської селекцiї краще від iнших використовують термiчний потенцiал пiвденного регiону України.
У холодному 1993 роцi дозрiвання бавовни-сирцю до паморозку спостерiгалося на суходолi тiльки у двох болгарських сортiв — Балкан, Белi Iзвор, а на зрошеннi розкрилося 40% коробочок на рослинах Белi Iзвору (табл. 1).
Hайбiльш високий доморозний урожай бавовни-сирцю забезпечили в 1993—1995 рр. болгарськi сорти — Балкан (зрошення), Белi Iзвор (богар i зрошення), Огоста (богар i зрошення), Гарант (богара i зрошення). Середньораннiй сорт Ан-Чиллякі i середньопiзнiй С 9070 тiльки за рахунок пiсляморозного сирцю дали врожай, рiвний скоростиглим формам.
У теплi i спекотливi роки доморознi збори скоростиглих сортiв були в 2—4 рази вищі, нiж у холодному 1993 роцi, а в більш пізньостиглих сортів — у 5—11 разів.
На богарі високий вихід волокна із сирцю забезпечили сорти Белі Ізвор і Балкан (табл. 3), вони вирізнялися також коротшим волокном порівняно з Ан Чиллякі. В холодному 1993 році всi параметри якостi волокна, а також його вихiд i врожайнiсть були значно нижчими.
Hеобхiдно зазначити, що в сприятливих температурних умовах поливання сприяють збiльшенню валових зборiв сирцю i покращують якiсть доморозного сирцю та довжину волокна.
Дослiдження показали, що за бiологiчними i господарськими якостями болгарськi сорти Белi Iзвор, Балкан, Гарант i Огоста можна вирощувати на Пiвднi України (сорт Белi Iзвор був прийнятий нами за стандарт i рекомендований для виробництва). Проте робити висновок про їх повну пристосованiсть до наших умов не можна. Тому головною проблемою вiтчизняного бавовнярства є створення i впровадження у виробництво вiтчизняних ультраскоростиглих сортiв, здатних гарантувати отримання стабiльних зборiв бавовни-сирцю.
Результати наших дослiджень дали змогу також створити модель середньоволокнистого бавовнику для Пiвдня України: вегетацiйний перiод — 120—130 днiв, висота рослин — 40—60 см, урожайнiсть сирцю на суходолi — не менше 10—12 ц/га, при зрошеннi — 15—20 ц/га (головним чином за рахунок доморозного сирцю); стійкість проти вiлту i гомозу вища середньої; висота закладення нижнього симподiю — 11—12 см; довжина волокна — 29—31 мм; мiцнiсть волокна — 3,5—4,2 г-сила.
До 1996 року ми вивчили 30 скоростиглих лiнiй, вiдiбраних iз вихiдного матерiалу болгарського походження: лiнiї 462У, 452У, 417У та iншi, якi краще багатьох iнших вивчених сортiв придатні до моделi сортiв бавовнику для Пiвденного Степу України.
Hайперспективнiші з них оцiнено в КСВ в 1996—1999 рр. (табл. 4). Скоростиглий сорт Днiпровський 5 (462У) Інституту зрошуваного землеробства з 1998 року був переданий у Державне сортовипробування. Трьохрiчнi данi результатiв випробування показали, що сорт Днiпровський 5 характеризується: бiльш раннiм перiодом дозрiвання (на 4—9 днiв ранiше стандарту); високими темпами дозрiвання коробочок, особливо перших зборiв; урожайнiстю доморозного сирцю — 17,1 ц/га (стандарт — 13 ц/га) i загальною — 19,1 ц/га (стандарт — 15,3 ц/га — табл. 4). Вихiд i якiсть волокна дорiвнювали стандарту.
Результати трьохрiчних випробувань цього сорту, а також оцiнка експертної ради Державної комiсiї із сортовипробування дали право на рекомендацiю його внесення до Реєстру сортiв рослин України на 2001 рiк. Планується виростити в iнститутi в первинних ланках насiнництва 5—6 ц кондицiйного насiння бавовнику сорту Днiпровський 5, розмноження якого буде продовжено у виробничих умовах.
Hа Херсонщинi є всi умови для налагодження виробництва i переробки бавовнику. За клiматичними умовами Пiвдень, особливо приморська зона, — одна з найсприятливіших для вирощування цiєї культури. Часто виробництво основних сiльськогосподарських культур тут є менш рентабельним, нiж бавовнику. Крiм того, розвиток бавовництва в Херсонськiй областi вiдповiдає економiчним iнтересам сiльського господарства i легкої промисловостi, що дасть змогу збiльшити зайнятiсть i заробiтки населення.
Для впровадження бавовнику на великих площах було створено акцiонерне товариство “Коттон”, яке об’єднало зусилля науки, споживачiв сировини (Херсонський бавовняний комбiнат) та сiльськогосподарських виробникiв. З метою розширення виробничих посiвiв бавовнику й органiзацiї первинної переробки сирцю побудовано лiнiю ХБК (АО “Коттон”), i вже в 1998 роцi було випущено першi десятки тисяч метрiв тканини з української бавовни.
Херсонський бавовняний комбiнат (ХБК) за сучасної потужностi споживає до 20 тис. т волокна, для цього необхiдно 40—50 тис. га посiвiв бавовнику. Тому пiдтримка розвитку бавовництва з боку держави дасть змогу створити економiчну основу для подальшого розвитку бавовнярства областi i наростання обсягiв сировини для пiдприємств з переробки.
Органiзацiя насiнництва вiтчизняного сорту Днiпровський 5 дасть змогу зменшити витрати в 1,5—2 рази. Господарства областi, якi займатимуться вирощуванням бавовнику, отримуватимуть кредит на насiння, паливо, пестициди по контракту з акцiонерним товариством “Коттон”.
Вважаємо, що вирощування скоростиглих i ультраскоростиглих сортiв бавовнику дасть змогу створити свою сировинну базу на Пiвднi України i забезпечити надалі регiон бавовноволокном i потреби текстильної промисловостi.

Т. Немоловська,
канд. с.-г. наук,
В. Сніговий,
д-р. с.-г. наук, членкор УААН,
А. Орлюк,
д-р. біол. наук,
Інститут зрошуваного землеробства

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся

1
0