Зрошення земель збільшить ВВП країни майже на ₴8,8 мільярда, — Рахункова палата

Забезпечення поливу всієї площі зрошувальних земель дозволило б збільшити обсяги виробництва сільгосппродукції та ВВП країни більш як на 0,2%, або майже 8,8 млрд грн. Свідчать результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, повідомляє прес-служба Рахункової палати.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на finance.

«Неналежні розвиток меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, а також управління водними ресурсами зумовлюють зростання дефіциту сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку, виникнення імпортозалежності, втрату позицій на зовнішніх аграрних ринках. Як наслідок — зниження рівня ВВП країни та загрозу продовольчій безпеці держави», — зауважують аудитори.

У Рахунковій палаті повідомили, що протягом 2013−2020 років на забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь за рахунок усіх джерел фінансування витратили понад 23 млрд грн. Забезпечено отримання врожаїв сільськогосподарських культур на площі 23,9 тис. га, або в середньому 3 тис. га щорічно — 98,4%.

Водночас, зауважили аудитори, реконструкція інженерної інфраструктури зрошувальних систем виконана лише на 13% планової площі, збудовані та реконструйовані системи крапельного зрошення на площі — 43,1%, придбано 12% поливної техніки, проведено реконструкцію інженерної інфраструктури осушувальних систем на 27% площі, захищено 23,4% сільських населених пунктів, проведено 61,2% вимірювань показників якості води.

У той же час не виконувались заходи з розробки 8 планів управління річковими басейнами та водними ресурсами, зауважили у профільному відомстві.

Зокрема аудит встановив, що необхідна кількість дощувальних машин для обслуговування зрошувальних земель у Південному регіоні забезпечена лише на 43,4%. Працює тільки 46,9% наявних насосних станцій, які зношені на 84%. До того ж, неналежний стан меліоративних систем та відсутність належних умов їх експлуатації посилюють ризики розкрадання їх елементів. Лише за 2017–2020 рр. збитки склали 31,7 млн грн.

За оцінкою науковців Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, у всіх регіонах України стрімко зростає дефіцит кліматичного водного балансу. Території зі значним дефіцитом природного вологозабезпечення (суха і дуже суха зони) з 1991 по 2015 роки збільшились на 7% і охоплюють в цілому понад 29,5% площ України. Існує висока ймовірність збільшення в Україні площ ріллі з недостатнім рівнем зволоження до 20,6 млн га (67%).

Для забезпечення бездефіцитного річного водного балансу, постійного зрошення при вирощуванні польових культур потребують 18,7 млн га (60%) орних земель України, а 4,8 млн га (15%) — періодичного.