Золоте курча' 2006

Брак гарантованих робочих місць, гідної зарплатні, соціальних умов змушує сільську молодь залишати рідні домівки й шукати кращої долі в містах. Водночас частина випускників аграрних вузів таки прагне повернутися назад, у село. Але в таке, де працюють надсучасні потужні птахівничі підприємства, які забезпечують молодих спеціалістів не лише роботою за фахом. Де є гуртожитки для працюючих, де за рік-два молодим сім’ям надають окреме житло, де працюють сучасні дитсадки, школи, спортивні комплекси, є вся інфраструктура побутових послуг. Керівництво птахофабрик гарантує своїм спеціалістам цілий комплекс соціальних пільг (високу зарплатню, кредити, оплату навчання дітей у навчальних закладах тощо). І такі підприємства вже реальність у багатьох регіонах. Тут з радістю чекають на молодих фахівців різних спеціальностей. Адже сьогоднішні птахофабрики — це потужні аграрні холдинги, яким потрібні: агрономи, технологи, лікарі ветеринарної медицини, енергетики, зооінженери, механіки тощо. Але потрібні виключно високопрофесійні кадри. Та, на жаль, підготовка студентів нині не відповідає вимогам сучасного аграрного бізнесу.
Які саме вимоги ставить перед вищою школою нове сільськогосподарське виробництво, як зробити партнерство аграрної освіти та бізнесу взаємовигідним, хто повинен дбати про молодого спеціаліста, де йому шукати ефективного роботодавця? На ці та багато інших запитань уперше намагалися відповісти учасники І Всеукраїнської студентської конференції з птахівництва “Золоте курча’2006”, яка відбулася 19 квітня в стінах Харківської державної зооветеринарної академії за ініціативи асоціації “Союз птахівників України” і ВАТ “Миронівський хлібопродукт” та за підтримки Кабінету Міністрів України. У форумі взяли участь ректори, декани та кращі студенти понад 20 аграрних вузів України, керівники найбільших вітчизняних птахівничих господарств, представники великих аграрних компаній.
Питання підготовки кадрів і забезпечення їх роботою гостро стоїть не лише в галузі птахівництва, але саме її представники першими почали робити серйозні кроки в розв’язанні цих проблем, тому що, як зауважив присутній на конференції віце-прем’єр-міністр України Юрій Мельник: “Птахівнича галузь першою почала відроджуватися, а потім перейшла на нові технології і стала конкурентоспроможною. Тож, як ніяка інша, вона потребує висококваліфікованих спеціалістів”.
Компанія “Миронівський хлібопродукт”, дбаючи про кадри, вже 2000 року започаткувала проект “Молоді спеціалісти”. Складається він із кількох блоків: добір кадрів, розподіл та адаптація молодих фахівців.
Найважливіший перший етап — добір кадрів. Від нього безпосередньо залежить успішність проекту в цілому. Тож перше, що зробили на підприємстві, налагодили зв’язок із багатьма профільними вищими навчальними закладами України, в т. ч. й неаграрного напряму. І таке співробітництво стало досить взаємовигідним як для навчальних закладів (оскільки підприємство є чудовою базою для виробничої практики й місцем працевлаштування студентів), так і для компанії: практичні успіхи стали критерієм відбору для майбутнього спеціаліста. Студенти приходять сюди після третього курсу, і система наставництва дає можливість правильно відібрати й розподілити молодих спеціалістів на підприємствах холдингу.
У різних вузах України компанія оплачуємо навчання близько 50 студентів; іншим студентам, які вчаться на “відмінно”, виплачує іменні стипендії.
Серйозність намірів виробничників підтвердив і голова ради директорів асоціації “Союз птахівників України” Олександр Бакуменко: “Ми сьогодні готові зробити замовлення вузам за кількома напрямами. Наприклад, якщо агроуніверситети можуть запропонувати цікаві наукові розробки в галузі птахівництва, то ми готові надати свої виробництва для реалізації цих ідей”. Він вкотре наголосив, що нині аграрний бізнес вкрай потребує надзвичайно кваліфікованих випускників, які досконало знають основи економіки та володіють азами спеціалізації. Вони повинні не лише на “відмінно” знати теорію, а й бути професіоналами в обраній спеціалізації. Таких студентів підприємства галузі готові приймати для проходження виробничої практики вже з другого-третього курсів. Олександр Бакуменко закликав і вузівську науку до тіснішої співпраці, щоб цікаві наукові розробки та ідеї використовувати на виробництві. Запропонував також організувати спеціальні виробничі курси для викладачів. Адже нинішні птахівничі підприємства — це потужні вертикально інтегровані аграрні холдинги з сучасними технологіями та менеджментом, в яких працюють майже 200 тисяч українців. Тому треба спільно вдосконалювати та розробляти програми для навчання студентів і поглиблення знань у спеціалізації.
“Студент повинен думати про економіку. Але як він про неї думатиме, якщо ніколи не бачив виробництва?” — запитав у присутніх Олександр Шубін, заступник голови правління компанії “Олімп”. І сам запропонував вирішення цієї проблеми. “Наша компанія має два птахокомплекси — в Харкові та м. Волноваха (Донецька обл.), і ми готові надати їх для проходження дво- тритижневої виробничої практики. Але пропоную, щоб студент починав її “з азів”: стажування на посаді бригадира, сортувальниці, пташниці. Подивився на умови виробництва, відчув у пташнику запах аміаку й краще зрозумів: бажає він займатись птахівництвом чи ні. І якщо рішення буде прийняте на користь нашої галузі, то я хотів би знати заздалегідь теми дипломних робіт, аби бути присутнім під час захисту. І якщо така робота справді заслуговуватиме на увагу, то після співбесіди з радістю запрошу молодого спеціаліста на підприємство, щоб він втілив свій проект у життя. А ми готові платити еквівалентно тій користі, яку він зможе принести виробництву”. А щоб допомогти студентам якісніше опановувати знання, від імені компанії “Олімп” Харківській зооветакадемії було презентовано комп’ютер.
Ще один — спеціально для навчання механізаторів та інженерів подарував Олександр Надикто, керівник компанії “Техно”, яка виробляє обладнання для птахівництва. Він висловив бажання долучитись до програми підготовки спеціалістів: “Тому що сьогодні галузь птахівництва потребує інженерів зовсім іншого класу. Адже не кожному власник довірить обладнання вартістю в кілька тисяч доларів”. І запропонував студентам взяти участь у монтажі, яке здійснює компанія, на практиці побачити, як працює електроніка. “Якщо на фабриках інженери якісно експлуатуватимуть обладнання, то сервісне обслуговування потребуватиме значно менше коштів. І ми цьому будемо тільки раді”, — запевнив Олександр Надикто.
Організатори конференції вручили почесні грамоти ВАТ “Миронівський хлібопродукт” та асоціації “Союз птахівників України” і сучасні комп’ютери Харківській зооветеринарній академії, Національному аграрному університету, Херсонському державному агроуніверситету, Одеській академії харчових технологій, Харківському державному технічному університету сільського господарства. Кращі студенти отримали цінні подарунки та запрошення “Союзу птахівників” на Міжнародну конференцію з птахівництва, яка відбудеться у вересні в м. Судак.
Під час конференції було окреслено чимало проблем та запропоновано для реалізації нові ідеї, які вкрай потрібно вирішити найближчим часом.

Вікторія Волошка