Значну частину земель в Україні доведеться виводити із господарського використання

Родючі ґрунти — одне із найбільших природних багатств України, та й світу, адже третина світових чорноземів — це наша земля. Унаслідок воєнних дій верхні, найродючіші, шари ґрунту страждають найбільше. Уже зараз ми маємо планувати, як допомогти нашій землі швидше відновитися після цієї війни.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на zn.ua.

За розрахунками Української природоохоронної групи, від початку повномасштабного наступу Росії приблизно 34% території України становлять зони, які зазнали безпосередньої військової агресії, де вже наявне або є ризик системного порушення поверхневого шару ґрунтів або ж забруднення (мінами, нафтопродуктами, нерозірваними боєприпасами тощо).

Але ця катастрофа почалася не 24 лютого. Ще до повномасштабної війни Україна мала величезну кількість земель, що страждають від деградації через інтенсивне ведення сільського господарства.

За даними Державної екологічної інспекції, за перші чотири місяці повномасштабного наступу Росія завдала шкоди землі та ґрунтам на 80,5 млрд грн. Відповідно до даних Київської школи економіки (КШЕ) в «Огляді збитків від війни в сільському господарстві України», 50% пошкоджень в агросекторі припадають саме на сільськогосподарські угіддя (мінне забруднення або пряме фізичне забруднення) і незібраний урожай.

За даними УПГ, є такі території, де лише на одному квадратному кілометрі поля експерти нарахували орієнтовно 2052 воронки від різних снарядів, що в еквіваленті забруднення для ґрунту означає 50 тонн заліза, тонну сполук сірки та майже 2,5 тонни міді. Х

За попередніми розрахунками КШЕ, вартість обстеження земель із високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій оцінюється в 436 млн дол. США. Вартість подальшої рекультивації земель із пошкодженим родючим шаром ґрунту — у 39,6 млн дол., і цей процес займе десятиліття.

Швидке і дешеве «аматорське» відновлення земельних ділянок без наукового підґрунтя, шляхом лише загортання вирв, через порушення структури ґрунтового покриву або ж гідрологічного режиму може призвести до пришвидшення процесів ерозії та подальшої деградації ґрунтів.

Найефективнішими способами відновлення земель є консервація, тобто виведення земель із господарського використання та насадження на цих територіях багаторічних трав, заліснення або ренатуралізація, тобто поступове повернення до природного стану.

В аграрній Україні ця стратегія видається малоймовірною, але принаймні частково, в окремих регіонах, найбільш схильних до ерозії та деградації, консервація необхідна.