Зміна клімату — виклики для сільського господарства

Зміни клімату призводять до суттєвих змін у сільському господарстві, починаючи з від рослинництва, і стосуються таких галузей, як лісове, річкове господарювання, а також питань фітосанітарії. Про це мова йшла на круглому столі: «Змінюється клімат – змінюється сільське господарство: оріентація на Цілі Сталого Розвитку ООН», що відбувся у Києві 20 березня.

Малков Михайло, міжнародний консультат FAO, відзначив, що для подолання викликів, що спричинені зміною клімату, FAO готує національну стратегію. «Ми спробуємо напрацювати дорожню карту. Основні питання – як повинно виглядати smart регулювання – це збільшення виробництва, розроблення системи адаптації до нових умов клімату та зменшення ремісії парникових газів», - розказав М. Малков. При цьому важливо враховувати вертикальні крос-секторальні системи, в основі мусить бути синергія адаптаційних факторів, переконаний фахівець.

Гринчук Світлана, директор Департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Мінприроди, відзначила, що в Міністерстві останні роки відбувся прорив в питаннях зміни клімату. Велику роль відіграло прийняття Паризької світової угоди у 2015 році. «Україна однією з перших ратифікувала угоду», - відзначила держчиновник.

Зміна клімату – питання не лише екологічне, переконана С. Гринчук: «У грудні 2016 прийнято концепцію державної політики щодо боротьби зі змінами клімату. Разом із МінАПК розробляється загальнодержавна стратегія по адаптації до нових умов. Адже збільшуються не лише ризики, є й потенційні переваги такі, зокрема збільшення вегетаційного періоду».

Ольга Трофімцева, заступник Міністра АПК з питань євроінтеграції, повідомила, що обидва міністерства співпрацюють. До найбільш актуальних проблем, які пов’язані зі зміною клімату, що їх доведеться вирішувати аграріям заступник міністра агрополітики віднесла водні ресурси, зелену енергетику, проблеми нераціонального використання продовольства, застарілі агрономічні технології, зокрема спалювання трави.

«Нещодавно була присутня на форумі у Берліні, де було понад 80 міністрів. Там піднімалася тема водних ресурсів: води не стало менше, просто вона перерозподіється по-іншому. Стало більше спекотних днів влітку і прохолодних взимку. Говорячи про перспективи впровадження зрошення в Україні, нагадаю, що у нас є спільний проект зі Світовим банком про відновлення систем поливу», – розказала О.Трофімцева.

Незважаючи на низьку купівельну спроможність в Україні багато продуктів просто викидаються: «Втрати продуктів оцінуються як третина – це означає, що ми багато купуємо та багато викидаємо. Можливо не родини, а ресторани, готелі, сектор послуг». Вона нагадала, що Україна ще не сповна використовує потенціал зеленої енергетики: «Це допоможе зменшити енергозалежність і знизити викиди СО2. Практично – це виробництво біоетанолу, вирощування енергетичних рослин. До речі, квота по біоетанолу не вичерпується. Сподіваємося, біоетанольні заводи в Україні будуть будувати».

З одного боку це добре, що Україна є своєрідним food basket для Європи, проте варто розумно використовувати цей потенціал. О. Трофімцева вважає, що  в Україні потрібно вводити систему депозиту для пластикової тари. «Потрібно виховувати споживачів, а не лише виробників», – додала вона.

Говорячи про зміну клімату, варто враховувати різні природні зони України і вчасно реагувати на виклики. Так, на прикладі Львівщини, де зареєстровано 1044 фермерських господарств, відбулися певні зміни: якщо в 2000-му технічні культури в регіоні майже не вирощувались, то нині площа під ними постійно зростає, – стверджує Наталя Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівскої обласної державної адміністрації. Вона розповіла, що технічні культури висівають в основному великі компанії. Водночас зростають посівні площі під соняшником, який раніше на Заході України повноцінно не визрівав.

Джон Шморгун, президент AGROGENERATION, вважає, що розглядаючи кліматичні виклики, у будь-якого аграрія постають питання професіоналізму і фінансування новітніх технологій: «Грунтообробіток за no-till  і mini-till-технологіями потребує спеціальної техніки. Зберегти вологість, подолати ерозію допоможуть лісослуги. Важливо також дотримуватись сівозміни. На Заході є  можливість вирощувати соняшник, але зараз йде антиреклама цієї культури, бо він потребує правильних сівозмін».  Питання зрошення, на думку Дж.Шморгуна, напряму залежить від відкриття ринку землі, адже «якщо в зрошення потрібно вкладати по $2 тис./га, то хіба про це можна говорити, за умови оренди на 10 років? Для будь-якого виробника це дуже ризиковано».

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com