Життєстійкість озимої пшениці української селекції здивувала вчених

В умовах літньої посухи на Херсонщині колос озимої пшениці місцевої селекції на всіх ділянках виглядає чудово, тоді як висаджені поряд і вирощені в точно таких же умовах гібриди сортів з Франці вже трохи пожухли - не витримали випробування суворим кліматом степового півдня. Про це розповів президент НААН України Ярослав Гадзало під час проведення Дня поля в Інституті зрошуваного землеробства НААН України на Херсонщині, пише propozitsiya.com з посиланням на newday.kherson.ua.

"Південь України не дарма названий зоною ризикованого землеробства. Щоб виростити тут урожай, потрібно докласти багато праці, сил і розуму. Гідний результат - це засухостійкі сорти озимих, створені вченими Інституту зрошуваного землеробства. Вони дають до 100-110 ц зерна з гектара, тоді як середній показник по країні в два з гаком рази менше", - зазначив глава НААН України.

На дослідних інститутських ділянках ведеться селекція близько півтисячі засухостійких і суперпродуктивних сортів і гібридів озимої пшениці і ячменю, соняшнику, льону, сафлору, сочевиці і нуту. Але все ж предметом особливої ​​гордості вчених сьогодні стали саме сорти озимих.

"У нинішньому році матінка-природа розпорядилася так, що ці культури 33 дня взимку перебували під шаром льоду, а потім ще 8 днів - під водою. Її з ділянки навіть відкачувати довелося. Але життєстійкість пшениці виявилася така, що всі капризи стихії вона пережила на напрочуд успішно, виправдавши зусилля селекціонерів - урожай обіцяє бути відмінним", - розповіла директор Інституту зрошуваного землеробства, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Раїса Вожегова.

Роботу колективу Інституту зрошуваного землеробства академік Я. Гадзало назвав неоціненним внеском у продовольчу безпеку нашої держави. Ось тільки держава не дуже-то стимулює зусилля науково-дослідних установ, що працюють під егідою НААН України. '"Однією рукою'" чиновники дають їм гроші, а "іншою"' - забирають втричі більше. Лише в минулому році на проведення наукових досліджень (зокрема розробку високопродуктивних і посухостійких сортів культурних рослин) академії перерахували з держбюджету 295,5 млн грн. І за той же час вилучили у вигляді податків і зборів 740 млн грн.

За словами Я. Гадзало, вченим є куди прагнути: врожаї, які отримують селяни, наприклад, з 844 тис. га землі в Бельгії, дозволяють годувати 44 млн людей, що в 5 разів більше, ніж населення цієї країни. Україна має не менш високий потенціал, потрібно його тільки розвивати.