Земля на вільному ринку. Чи можна тепер отримати свої безкоштовні 2 гектари

Безкоштовна земля кожному українцю — це не акція і не жарт, а майже двадцятирічне законне право кожного громадянина. Щоправда, користувались ним лише одиниці. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на unian.

Ви спитаєте: «То ж де мої два гектари? Що зробити, аби отримати свій законний наділ? І чи не розкуплять всю землю тепер, коли дозволено продаж чорноземів?». Спробуємо відповісти.

Дуже просто все виглядає лише в теорії. Крок перший — потрібно визначитись, де саме ви хочете отримати свої два гектари. Робити це маєте самотужки на публічній кадастровій карті, вона є у вільному доступі. Ми шукаємо разом із земельним адвокатом Русланом Редькою. 
Юрист переконує, що знайти щось поблизу Києва — без шансів. 

«Будуть давати лише ті землі, що є землями запасу, державної і комунальної власності», — пояснює адвокат.

І це головна відповідь на питання, чи не є відкриття ринку землі, що сталося 1-го липня, загрозою для ваших законних гектарів. Те що дозволили продавати в країні, перш за все стосується уже розподіленої між селянами землі. Офіційно. Неофіційно це робили давно.

Підказка від адвоката — шукати вільні ділянки чорноземів в полях за межами населених пунктів. Ці землі стали власністю громад ще 26 жовтня 2020 року. Адже те, що загрожує вашим гектарам, насправді сталося не зараз, а ще торік.

Повертаючись до пошуків вільної землі, опиняємося на краю Київської області — у Калитянській громаді. Тут знайшлися вільні два гектари. Але… Директорка місцевого Центру адмінпослуг каже, що вони й самі не знають, чи гуляє ця земля.

Все, що у такому випадку можна зробити — написати заяву на приватизацію, підклавши роздруковане фото з карти. І чекати. Місцеві депутати мають дати вам дозвіл. Тобто сказати «так». Наступний крок — до землевпорядника, який розробить технічну документацію. Тобто визначить межі ділянки, присвоїть цільове призначення і дасть кадастровий номер. За гроші. Коштуватиме це все від 2 до 10 тисяч гривень. Останній крок — затвердження документів тією ж місцевою радою. На все це — десь півроку біганини.

Виходить, що омріяні два гектари — цілком доступні? Та адвокат Руслан Редька переконує, що це — ідеальна картинка. «Реально так воно не буде», — каже він.

Як насправді? Про це чудово знають мешканець Одещини Іван Кушніренко та його столичний адвокат Геннадій Сергієнко, які за свої два гектари б’ються в судах.

«Чим у селі займатися, окрім землі? Я приніс документи вже готові. А мені сказали, що на цю ділянку є ще одна людина», — розповідає пан Кушніренко.

Дійсно, на карті, яку демонструє чоловік, чудово видно, де людські паї в оренді, а де — велетенське поле, яким ще півроку тому розпоряджався Держгеокадастр. Він і видав дозвіл Івану Кушніренку на два гектари. Та поки чоловік робив документи, мінялись закони і влада. І… у жовтні 2020 року (про цю дату ми вже згадували вище) цей земельний масив відійшов до Великомихайлівської громади. А розпоряджатись ним стали місцеві депутати. І якось вийшло, що віддавати 2 гектари Івану по закону треба, але що ж їх змусить голосувати?

Після передачі землі громадам, людей із-за їх меж, які претендують на свою частку української землі у межах ОТГ, стали зустрічати дуже непривітно. Мовляв, що з того громаді?

«Пішла така тенденція у минулі роки, коли люди отримували землю для того, щоб отримати. Потім вони чекають. І земля стоїть, ніхто її не обробляє», — каже голова Калитянської ОТГ Юрій Плакся.

Це — найгірший варіант, на думку голови ОТГ. Потрібно щоб на землі працювали. Адже це — податки до місцевого бюджету. Депутати вмикають калькулятор і рахують. Тому тепер, коли в громадах з’явилось, що розподіляти, відбір кандидатів став прискіпливіший. Тож депутати надають пріоритет місцевим мешканцям, які претендують на землю.

Але є тут і інший бік медалі. Місцеві князьки, які прибирають усе до своїх рук. Саме з одним таким дуже не поталанило Івану Кушніренко. Його два гектари — як кістка посеред горла — заважають отримати у власність ціле поле. Такі удільні князі, як правило, тримають в руках не лише землю, а й місцеві ради. Здогадатись неважко, на чию користь депутати виноситимуть рішення, підозрює адвокат Івана Кушніренка Геннадій Сергієнко: «На місцевому рівні вирішується питання інтересів певних місцевих заможних людей».

І протистояти такій махіні вкрай важко. Це розуміє і аграрний міністр Роман Лещенко.

Та питання справедливості зависає в повітрі. При створенні держави Україна кожен громадяни в ній отримав рівні права. Серед них і ті два безкоштовні гектари. Це означає, що ти маєш право їх обробляти, або віддати іншому — продати й отримати гроші. Але так виходить, що одні цим правом скористалися, а іншим, здається, нічого не світить.