Затримка жнив та дефіцит зерна: що відбувається на аграрному ринку

Станом на середину вересня, українські аграрії зіткнулися із суттєвою затримкою збиральної кампанії. Це вже призвело до дефіциту деяких культур та зміни цін на ринку, зокрема на кукурудзу, повідомили аналітики SPIKE BROKERS. Учасники ринку відзначають, що такий стан справ може суттєво підтримати ціни, оскільки фермери поки що не поспішають продавати зерно.

Кукурудза: збір відстає, ціни зростають

За офіційними даними, в Україні зібрано лише 2% кукурудзи, тоді як минулого року на цю дату показник сягав 13%. Через затримку, запаси зерна фактично вичерпалися. Це створює напруженість на ринку, оскільки трейдери активно шукають пропозиції від виробників. За оцінками фахівців, на жовтень-листопад їм знадобиться близько 3 млн тонн кукурудзи, що може суттєво підтримати ціни.

Спотовий індекс кукурудзи вже зріс на 3 долари за тонну до 211 доларів, а за вересневу поставку можна отримати премію до 10 доларів, продавши кукурудзу по 220 доларів за тонну з доставкою в порт.

Пшениця: фуражний попит і стабільні ціни

Експорт пшениці у вересні йде дещо вищими темпами, ніж торік. Це свідчить про стабільний попит, хоча більшість експорту припадає на фуражну пшеницю. Відсутність пропозиції кукурудзи підтримує фуражну пшеницю, яка впевнено торгується по 205-208 доларів за тонну. Ціни на продовольчу пшеницю на внутрішньому ринку стабілізувалися, а її вартість може бути на 5-10 доларів вищою, ніж експортна, залежно від якості.

Соняшник: урожайність нижча, але є позитивні очікування

Збір соняшнику також затримується: зібрано приблизно 30% врожаю проти 49% минулого року. Урожайність покращується, але все ще на 13% нижча за минулорічну. Спотовий індекс соняшнику знизився, проте міжнародний ринок демонструє позитивну динаміку, що дає підстави для оптимізму. Затримка збору та незначні обсяги експорту олії утримують ринок в напрузі, і це, ймовірно, призведе до зростання премій наступного місяця.

Ріпак і соя: ринок завмер в очікуванні

Ринки ріпаку та сої фактично зупинилися. Виробники не бажають продавати врожай, очікуючи на затвердження чіткого механізму звільнення від експортного мита. Значна частина фермерів, які все ж вирішили продавати ріпак на експорт, погодилися сплачувати мито, одночасно готуючи документи для його відшкодування. Водночас, внутрішні ціни на переробку ріпаку значно нижчі за експортні.

Аналогічна ситуація спостерігається і на ринку сої. Більшість виробників утримують сою від продажу, чекаючи на прояснення ситуації. Експортні ціни на сою тримаються на рівні 400 доларів за ГМО та 435 доларів за НЕ-ГМО сою, тоді як переробні заводи пропонують ціни на 5% нижче.