Запровадження нової нормативної грошової оцінки земель сільгосппризначення зумовить зниження доходів місцевих бюджетів у 2019 році – Інститут аграрної економіки

Запровадження з 1 січня цього року нової нормативної грошової оцінки (НГО) земель сільгосппризначення зумовить зниження у 2019 році рівня доходів бюджетів різних рівнів – у першу чергу, бюджетів територіальних громад, розташованих на сільських територіях. За оцінками науковців, рівень бюджетних втрат від реалізації цієї новації у поточному році може перевищити 2 млрд грн, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-центр ННЦ.

За його словами, внаслідок запровадження нового підходу до оцінки сільгоспугідь з метою їх оподаткування загалом по Україні показник НГО знизився майже на 11% проти рівня 2018 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільше – майже на третину (!) – знизився показник НГО у Рівненській та Херсонській областях (-30%), а також на Волині та Запоріжжі (-26-27%), наголосив експерт.

Несуттєве зниження (-1-3%) нормативної грошової оцінки сільгоспугідь проти торішнього рівня відбулося у Кіровоградській, Харківській, Чернігівській та Чернівецькій областях.

У межах 2-4% зріс показник НГО в середньообласному вимірі у Житомирській, Закарпатській, Луганській та Миколаївській областях.

І лише на Одещині показник НГО земель сільгосппризначення зріс у середньому більш ніж на 10%.

Внаслідок запровадження нової НГО земель сільгосппризначення потерпатимуть власники земельних ділянок (паїв) та територіальні громади переважної більшості регіонів України, вважає експерт.

Перш за все, зменшення грошової оцінки сільгоспугідь призведе до зниження на відповідну частку рівня орендної плати, який зазвичай зафіксований у договорах оренди переважно у відсотках від НГО, зазначив Леонід Тулуш.

На відсоток зниження НГО зменшаться і податкові надходження до бюджетів органів місцевого самоврядування. Адже, відповідно до норм Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо зміни розміру ставок місцевих податків – в першу чергу це стосується земельного податку – до початку наступного бюджетного періоду. Таким чином, вплинути на ситуацію щодо вирівнювання у 2019 році доходної спроможності відповідних бюджетів у рамках наявного правового поля місцеві громади вже не в змозі, пояснив експерт.

На його думку, втрати доходів бюджетів місцевого самоврядування внаслідок застосування у 2019 році нової НГО земель сільгосппризначення визначатимуться зниженням надходжень від:

• земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності;
• єдиного податку четвертої групи – у разі, якщо платники податку зазначили у відповідних деклараціях нову НГО;
• ПДФО із орендної плати за землі приватної власності – у разі, якщо у таких договорах була прив’язка до НГО як бази нарахування орендної плати, а додатковий договір щодо коригування показника НГО у 2019 році не було укладено. У цьому випадку зниження надходжень буде спостерігатись по бюджетах ОТГ або районів (в залежності від рівня впровадження процесів децентралізації в регіоні), а також обласних та державного бюджетів, оскільки до останнього спрямовується 25% ПДФО з орендних доходів та військовий збір.

Отже, запровадження нової НГО земель сільгосппризначення призведе до втрат доходної бази бюджетів для окремих територіальних громад – особливо тих, що розташовані на Поліссі та на півдні країни, НГО земельних ділянок яких знизилась більш ніж на чверть, констатував Леонід Тулуш.

Проблема поглиблюється ще й прийнятими наприкінці минулого року змінами до Податкового кодексу України, внаслідок яких індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації НГО сільгоспугідь, застосовується із значенням 100%. Внаслідок цього, низький показник НГО земель сільгосппризначення, що запроваджений із 2019 року, фактично заморожується на найближчі шість років – до 2025 року, підкреслив науковець.

Таким чином, на початковому етапі запровадження нової НГО суттєво знижується фіскальний потенціал територіальних громад, основним доходним джерелом формування бюджетів яких є надходження від земель сільгосппризначення, підсумував Леонід Тулуш.

Довідка:

З 1 січня 2019 року набрала чинності загальнонаціональна (всеукраїнська) НГО земель сільгосппризначення, проведення якої було передбачено пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Порядок проведення такої оцінки визначено Постановою КМУ «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель с/г призначення та внесення змін до деяких постанов КМУ» №105 від 07.02.2018, а технічна документація затверджена наказом Мінагрополітики України «Про затвердження Порядку НГО