Замість скасування «соєвих правок» доцільно забезпечити реалізацію стимулюючих заходів на ринку сої, — Інститут аграрної економіки

Дочасне скасування «соєвих правок», які визначають особливий порядок оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів з України, що запроваджувався з метою стимулювання розвитку переробки сої, негативно позначиться на розвитку агропромислового сектора економіки та може підірвати довіру інвесторів до держави, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ініціативи щодо ухвалення Верховною Радою відповідного рішення.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз ННЦ.

Соєві правки, нагадав він, приймались наприкінці 2017 року в умовах, коли рівень переробки сої в Україні знизився до критично низьких 18,7%.

В результаті їх прийняття, обсяги переробки цієї культури в Україні лише за два роки вдалося підняти до найвищого за останнє десятиріччя показника — 33,6% у 2018/2019 МР. Жодна інша сільгоспкультура не відзначається таким значним збільшенням обсягів переробки, як соя, підкреслив експерт.

За нинішніх умов саме курс на подальше збільшення обсягів переробки сої, а отже й подальше нарощування продукції з доданою вартістю та розширення ринків її збуту є економічно доцільним, переконаний Леонід Тулуш.

Вітчизняні площі посівів під соєю донедавна перевищували 2 млн га. Це вивело нашу країну на сьоме місце у світі за обсягами виробництва сої, однак за рівнем переробки вона посідає останнє місце серед топ-виробників, зауважив науковець.

За його словами, в Європі під сою відведені зовсім незначні площі. Навіть у країнах — лідерах ЄС з вирощування цієї культури — Італії, Румунії та Франції — соєю засівають лише сотні тисяч гектарів, а не мільйони, як в Україні. Це пояснюється дуже низьким показником вартості продукції в розрахунку на гектар угідь і відповідно низькою доданою вартістю. Через це більшість європейських країн або повністю відмовляються від вирощування сої, або сіють її на незначних площах.

Власне, шляхом запровадження «соєвих правок» народні депутати минулого скликання намагались збільшити створювану додану вартість від вирощування сої за рахунок забезпечення її переробки в Україні. Продукція переробки — олія та шрот — теж характеризується невисоким рівнем доданої вартості, проте забезпечує її приріст у порівнянні із експортом соєвих бобів, зазначив Леонід Тулуш.

На його думку, замість скасування «соєвих правок» державі варто навпаки забезпечити реалізацію стимулюючих заходів на даному ринку.

Таким чином, збереження режиму функціонування «соєвих правок» та запровадження запропонованих науковцями ННЦ заходів сприятиме збільшенню обсягів виробництва продукції переробки сої з вищою доданою вартістю, завантаженню переробних потужностей в Україні, збільшенню обсягів експорту олії та шроту — а не бобів! — та розширенню географії зарубіжних поставок, розвитку вітчизняної кооперації та інфраструктури, наголосив експерт.

Скасування ж «соєвих правок» відкине галузь на 3-5 років назад. У разі прийняття Верховною Радою цього рішення Україна знову «скотиться» до сировинної моделі на ринку сої, забезпечуючи збільшення доходів транснаціональних компаній та завантаження закордонних виробничих потужностей, підсумував Леонід Тулуш.