Замість руїн та сміттєзвалища – ягідна плантація

У селі Бочаниця вже понад шість років успішно розвивається підприємство "Смачна ягідка", де за сезон вирощують близько 70 тонн ягід. Завдяки неймовірним зусиллям колективу, на місці старих радянських споруд та стихійного сміттєзвалища тепер процвітає ягідний бізнес.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на rivne.media.

Вперше про власну плантацію засновник підприємства Петро Нікітчук замислився у 2009 році, коли поїхав в Польщу на заробітки.  Проте, щоб все реалізувати – знадобився час. Лише у 2018 році фермеру вдалося взяти в оренду перші сім гектарів землі. Це була територія колишнього колгоспу. Окрім фундаментів старих споруд, на території за роки утворилося стихійне сміттєзвалище. 

«Довелось все прибирати та вивозити. Пішло десь два роки, щоб привести все до ладу. Приблизно ми утилізували тисячу кубів сміття. На жаль, точної цифри сказати не можу, бо не фіксували це в процесі», – розповідає фермер.

Чоловік зазначив, що обрав цей шлях, бо дрібному підприємцю складно боротися за оренду навіть п’яти гектарів ріллі з великими аграрними гігантами.

«На Рівненщині з 2015 року такий тип оренди поступово набирає оборотів. Наше підприємство напевно було першим в області, хто пройшов цей шлях і отримав результат», – каже аграрій.

Петро Нікітчук пояснює, що є колишні сади, які можна використовувати під багаторічні насадження, але земля під ними більш виснажена. Тому використовувати ділянки, де були колишні колгоспи – доцільніше. 

Спочатку Петро Нікітчук планував закласти горіховий сад, але обрав ягідництво як більш перспективний напрямок. Земля пройшла ретельний процес рекультивації, і на першій ділянці в 4,5 гектара з'явились плантації порічок.

«Я обдзвонив всі заморозки на Рівненщині, і на той момент порічка була найдорожчою ягодою. Всі казали: «перспективна ягода, садіть, ми будемо купувати». А коли ми через три роки її виростили, то виявилось, що вона вже нікому непотрібна і вартує копійки», – пригадує фермер.

Друга на черзі була лохина. Але перед висадкою аграрій замовив аналіз ґрунту, і з’ясувалось, що земля для цього не сприятлива. Для цієї культури потрібен піщаний ґрунт, і, щоб на коріння завжди потрапляла чиста вода. Тому лохини висадили лише для проби 50 соток, а для великої ділянки обрали малину та смородину.

«Цьогоріч малина дала непоганий урожай, хоча клопоту біля неї вистачає. Особливо з сортами, які треба підв'язувати. Але у всіх сортів свої особливості, десь краща ягода, а десь більший врожай», – наголошує Петро. 

Загалом за сезон господарство вирощує близько 30 тонн порічки, 30 тонн малини та 10 тонн смородини.

«Війна вплинула на все. Тяжко зібрати людей на збір ягід. Немає трактористів, щоб на постійній основі все обслуговували. Ніхто не хоче йти на роботу, бо боїться мобілізації. А бронювання на наш тип підприємства немає», – пояснює чоловік.

Окрім війни, на роботу підприємства впливає також і зміна клімату, яка, зі слів підприємця, останні роки стає більш відчутною.

«Працювати в ягідництві на сьогодні без поливів – лотерея. Пішов дощ – все добре, не пішов – всохло», – наголошує фермер. 

Минулого та позаминулого року, коли була досить сильна посуха, працівники не встигли кинути крапельне зрошення на деякі ділянки, і через це всохло чотири гектари малини. На осінь довелось все пересаджувати.

Окрім того, впливає на процес ціна на добрива. 

«Дефіциту на ринку немає, але ціни захмарні. Ми у своїй роботі використовуємо більше органічні добрива, але мусимо також додавати азот», – каже фермер.

Але попри всі виклики підприємство Петра Нікітчука шукає можливості та планує розвиватись. В найближчій перспективі – облаштування своєї невеликої заморозки. Планують купувати ягоду в людей і зберігати свою.

«Вже почали будівництво, і одразу заклали бюджет на генератори, щоб мати більше свободи, враховуючи енергетичну ситуацію в країні», – пояснює аграрій.