Законодавство в агросекторі: як держава підтримує галузь

У березні 2020 ВР прийняла Закон № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель с/г призначення».

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на money.comments.ua.

Що принесе ринок землі українським аграріям, і як ще на законодавчому рівні держава підтримує агросектор? Відповіді на ці питання шукали разом із Денисом Марчуком, заступником голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР). 

За словами експерта, торік аграрна галузь отримала багато важливих змін у законодавстві, яке регулює аграрну діяльність. 

«2020 став «урожайним» для аграрної галузі на важливі законодавчі рішення. Ключові законопроєкти, які надалі будуть визначати розвиток галузі, розроблялися за участю експертів ВАР. Знаковою подією стало прийняття закону про ринок землі. Його ключові положення відповідають вимогам та інтересам середніх і малих аграріїв, які обробляють до 80% с/г земель в Україні», — стверджує фахівець. 

Ще однією важливою подією для аграрної галузі України стало прийняття закону «Про с/г кооперацію», який набрав чинності вже в листопаді 2020 р. 

«Для України він (Закон — ред.) є революційним, адже в його основі закладено прогресивну модель кооперативу, яка діє в розвинених країнах. До речі, якби подібні умови в Україні існували раніше, то овочівники під час весняного локдауну не були б змушені викидати свою продукцію через закриті ринки, а мали б більше шансів переорієнтуватися на інші канали збуту продукції, — ті ж супермаркети, наприклад», — говорить Денис Марчук. 

Він також розповів про прийняття закону, яким знижується ставка ПДВ на деякі види сільгосппродукції. За словами фахівця, це допоможе в діяльності не тільки аграріям, а й принесе позитивний результат для української економіки в цілому, адже цей закон призводить до детінізації аграрної галузі.

За словами експерта, є ряд змін, прийнятих в різних законах, які передбачають виділення коштів з бюджету на напрямки агросектора, на які раніше не виділялися. Так, минулого року аграрії Півдня, особливо Одеської області, постраждали від посухи. В Бессарабії загинуло до 90% врожаю озимих.

Сільгоспвиробникам необхідно було фінансова допомога. Але за тодішнім законодавством неможливо було надати кошти з бюджету на безповоротній основі. Зараз в законі про держпідтримку враховані правки ВАР. 

Завдяки цьому вперше в держбюджеті передбачено видатки на допомогу сільгоспвиробникам і с/г кооперативам, які втратили свій урожай в результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Також до всіх програм державної підтримки будуть включатися як реципієнти с/г кооперативи. Крім того, передбачаються кошти на розвиток агрострахування.

У закон «Про особливості страхування с/г продукції з державною підтримкою» включені запропоновані ВАР зміни зі страхування доходу агровиробника. 

Разом з тим, крім прийнятих законів, які будуть діяти на розвиток агросектору, спільними зусиллями аграрії домоглися скасування або недопущення ряду ініціатив, які відверто шкодили агросектору і погрожували їм великими збитками. 

«Скасовано так звані «соєві правки» — зміни до Податкового кодексу, якими аграріям скасовувалося відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Через це малі та середні агровиробники опинилися в невигідному становищі та змушені були продавати свою продукцію за зниженими цінами, від чого мали великі збитки. За скасування цих дискримінаційних поправок сільгоспвиробники боролися два роки й нарешті у 2020-му їх було скасовано», — говорить Марчук.

Експерт також підкреслює недопущення квотування імпорту добрив, яке мала намір ввести Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі. Він стверджує, що це рішення могло призвести до остаточної монополізації ринку добрив в Україні групою компаній олігарха Дмитра Фірташа Ostchem та істотного їх подорожчання. 

«Крім того, скасовано отримання дозволу на рух великогабаритної техніки, через тривале їх оформлення ускладнювало проведення с/г робіт. Спрощені умови отримання ліцензій на паливні склади. Попередні умови вимагали від агровиробників оформлення великої кількості документів і значних фінансових витрат», — підсумовує Денис Марчук.