За пів року фермери не побачили обіцяних владою переваг функціонування ринку землі

«Український фермер не бере участі в ринку землі»,— заявив президент Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Іван Томич під час круглого столу, що відбувся 21 січня в Києві, пише propozitsiya.com.

«За пів року, що минули з часу відкриття ринку землі, фермери так і не побачили жодної з переваг, які влада малювала фермерам», — продовжив він. 

Як приклад він навів обіцянку викупити на пільгових умовах ділянки, виділені в 90-х роках фермерським господарствам у довічне спадкове користування. На практиці за перші 4 місяці після відкриття ринку землі, за словами президента АФПЗУ Віктора Гончаренка, викупити таку ділянку зміг тільки один фермер, та й той, за чутками, — брат голови ОТГ. 

Натомість з поміж 20 тис. фермерів, яким свого часу були виділені землі в постійне користування, втратили її протягом 2021 року, за словами І. Томича, близько 500.

Часто причинами втрати земельних ділянок виступають помилки, що виникли в період, коли подібні ділянки знаходилися у віданні Державного земельного кадастру. Після того, як їх повернули в розпорядження ОТГ, виявилося, що часто площа в кадастрі не співпадає з площею, вказаною в державному акті на довічне користування. Причому розходження зазвичай мінімальні — наприклад, 0,1 га. Але це стає підставою для того, щоб не реєструвати ділянку в електронних реєстрах. І тоді ОТГ з підозрілим поспіхом виставляє їх на аукціон або розпайовує по 2 га під ОСГ. В останньому випадку ділянки швидко продаються новими господарями.

Там же, де нема подібних перешкод, виникають інші. Так, для викупу фермером ділянки, наданої в постійне користування, потрібне ще рішення сесії ради ОТГ. Тож часом фермери не можуть скористатися обіцяним владою держави правом через відсутність політичної волі у депутатського корпусу місцевої ради. При цьому часто ОТГ виправдовуються відсутністю роз’яснювальних документів щодо того, як на практиці реалізувати зазначене в законі право фермера. Або ж ОТГ вимагають виплатити всю кадастрову вартість земельної ділянки за 2 або 3 роки, що нереально для пересічного фермера. Особливо за нинішніх витрат на міндобрива та ЗЗР.

Там же, де місцеві депутати готові йти назустріч фермеру, виявляється, що ще не відкрито спеціального рахунку, на який фермер міг би перерахувати гроші. Також фермери потерпають від того, що оформленням угод купівлі-продажу землі на весь район займаються 1-2, в кращому випадку 3 нотаріуси.

«Влада чекає 1 січня 2024 року, коли запрацює ринок землі, вигідний великому бізнесу, який і годує можновладців», — підсумував Віктор Гончаренко.