Юрій Мельник: “Агросектор має найкращі показники серед усіх галузей економіки”

"Локомотивом, який виведе всю вітчизняну економіку з кризи", називають нині сільськогосподарську галузь. Про здобутки й втрати цього "локомотива" йшлося на прес-конференції міністра аграрної політики Юрія Мельника. На тлі шаленого падіння металургії, хімічної промисловості, будівництва, туристичної сфери та інших знакових галузей української економіки ситуація в сільському господарстві, хоча й породжує певні побоювання (звичні для кризових часів), однак не є апокаліптичною. В кожному разі, попри всі труднощі, певне зростання є, врожай прогнозують чималенький, а світова кон'юнктура відкриває широкі можливості для експортерів.

Юрій Мельник: На сьогодні в кризи є один позитив. Це те, що роль і значення сільського господарства зрозуміли всі й за дуже короткий проміжок часу. І нині вже говорять про сільське господарство як локомотивну галузь економіки. Я впевнений в тому, що така риторика сприятиме ухваленню правильних рішень на рівні уряду, на рівні парламенту. Такі рішення, своєю чергою, сприятимуть тому, щоб аграрна Україна реалізувала свій високий потенціал і мала ефективне сільськогосподарське виробництво.
Кор.: Як розпочався 2009-й рік? Як позначилася загальносвітова фінансова криза на вітчизняному сільському господарстві?
Юрій Мельник: Ми з вами неодноразово говорили про успішність 2008-го року. І на сьогодні, попри всі складнощі, селяни працюють. Вони готуються до весняно-польових робіт. Сільське господарство використовує позитивні напрацювання 2006-2008 років.  Аграрний сектор має, певно, найкращі показники серед усіх галузей економіки. За два місяці поточного року прибавка становить 1,1%. Отже, аграрне виробництво розвивається. Назагал на 2009-й рік ми не будуємо таких амбітних планів, які були в нас торік. Плановий показник на поточний рік - 1%-не зростання. Показники перших двох місяців свідчать про те, що ми працюємо в межах нашого графіка, й сільське господарство нині може бути осередком стабілізації, який мотивуватиме до збільшення виробництва інші галузі національної економіки, зокрема промислову сферу. Два зимові місяці - це період, коли всю прибавку маємо завдяки тваринництву. І той невеличкий наявний плюс у всій галузі, про який я казав, відображає ті тенденції, які формуються в галузі в цілому. Втім, немає ще такої однозначної стабілізації в усіх регіонах, в усіх підгалузях сільськогосподарського виробництва, але є тенденції, які сьогодні віддзеркалюють реальні цифри. В 16 регіонах ми досягли прибавки у виробництві, у восьми зафіксовано зменшення проти відповідного періоду торік. Нині чітко простежується тенденція до зростання частки сільгосппідприємств і зменшення внеску особистих селянських господарств у загальну цифру зростання в сільському господарстві. Поки що особисті селянські господарства демонструють спад. За два місяці він становить 3,3 відсотка.

Кор.: Як розвивається вітчизняне тваринництво? Чи вдалося призупинити спад поголів'я?
Юрій Мельник: Безперечно, нас насторожує те, що, скажімо, за галуззю скотарства, розведення ВРХ у нас скорочується кількість поголів'я, якщо порівнювати його з відповідним періодом у минулому році. Особливо відчутним був цей спад в останній місяць 2008 року. Про стабілізацію говорити ще зарано. До неї - далеко. Втім нині наявні невеличкі позитивні тенденції, адже поголів'я всіх тварин за перші два місяці нинішнього року зросло.

Кор.: Банкіри вкрай обережно висловлюються щодо кредитування аграріїв у цьому році...
Юрій Мельник: Справді, АПК працює з мінімумом залучених кредитів. До того ж, через низку об'єктивних чинників ми маємо скорочення видатків бюджету на розвиток підприємств галузі. Понад 2000 підприємств заявили про бажання пролонгувати кредити в 2009 році на суму понад 4,2 млрд грн. За січень-лютий для більш ніж 1000 українських підприємств АПК було пролонговано кредити на суму 2 млрд грн, що становить приблизно половину потрібної суми. Це - проблема, це - біль. Але хай там що, а цей напрям все ж таки працює, можливо, не в такому темпі, як жадає Міністерство аграрної політики, суб'єкти аграрного ринку. Інша проблема - залучення нових кредитів. Тут ситуація непроста, але ми вдячні тим 98 українським банкам, які погодилися в найближчі чотири-п'ять місяців прокредитувати АПК на суму близько 5 млрд грн. Ми відпрацювали з кожним банком, і кожний із них, у межах своїх можливостей, у межах свого кредитного портфеля підтвердив більшу чи меншу суму, яку буде спрямовано на кредитування агропромислового комплексу. Зі свого боку, уряд затверджує відповідний порядок використання коштів Державного бюджету. До речі, можу сказати про те, що в нас відбулася маленька реформа: порядок кредитування підприємств АПК затверджено на п'ять років. Відтак, на 2009-2013 роки ми маємо стабільний порядок використання коштів Державного бюджету. У поточному році близько 250 сільгосппідприємств залучили нові кредити на суму 500 млн грн. Звичайно, між п'ятимільярдною потребою і 500-мільйонним фактичним кредитуванням є велика різниця. Але нас радує позитивна динаміка в ставленні банків до підприємств АПК. Це - той напрям нашої діяльності, якому ми приділяємо найбільше уваги. Хотів би, користуючись нагодою, звернутися до банкірів із проханням уважніше подивитися на кредитування підприємств агропромислового комплексу, зважаючи на ті позитивні тенденції, які нині демонструє цей сектор національної економіки.

Кор.: Чим може похвалитися Україна в царині зовнішньої торгівлі?
Юрій Мельник: Експорт сільськогосподарської продукції за два місяці поточного року становив 1 млрд 270 млн доларів США. Імпорт - 700 млн дол. Позитивне сальдо - 570 млн дол. Воно зросло більш як утричі порівняно з першими двома місяцями минулого року. В поточному маркетинговому році Україна посяде шосте місце в світі за експортом пшениці, четверте - за експортом кукурудзи, перше - за експортом ячменю. Нині Україна на першому місці в світі за експортом насіння соняшнику та олії. З початку маркетингового року Україна експортувала 16,2 млн т зерна і 3 млн т олійних культур.

Кор.: Розкажіть, будь ласка, про діяльність Аграрного фонду України.
Юрій Мельник: Сьогодні Аграрний фонд має чинну нормативну базу, яка повністю регулює його діяльність. Аграрний фонд уже продав 820 тис. т зерна на суму 956 млн грн. Уже реально зернотрейдери заплатили 556 млн грн. Увесь обсяг зерна, який  законтрактували трейдери на аграрній біржі, буде оплачено. За форвардними контрактами Аграрний фонд працює фактично як банківська установа. Заявки надходять,  щодня укладаємо контракти, і я вважаю, що зрештою буде укладено форвардні контракти на продаж 1 млн т зерна врожаю 2009 року.
Наостанок Юрій Федорович підтвердив свій попередній прогноз щодо 45-мільйонного валового збору зернових у поточному році. Що ж, агросезон набирає ходи. Минулий рік, із його 53-мільйонною позначкою на шкалі сільгоспрекордів, став певною мірою орієнтиром на майбутнє. Звісно, повторити такий результат найближчим часом буде вкрай складно. Однак це не є самоціллю для вітчизняного АПК. Дотримання високої агротехнологічної дисципліни, вчасна модернізація машинно-тракторного парку, світовий неврожай зернових - ці чинники, помножені на сумлінну працю вітчизняних аграріїв, уможливлять зростання українського сільського господарства. "Локомотив" має бути потужним!