Яку форму господарювання краще вибрати для ведення агробізнесу?

Форм підприємництва у сільському господартсві є багато - починаючи від ФОП та закінчуючи СФГ, приватними підприємствами, товариствами, об'єднаннями тощо.  Проте ключовими, усталеними формами - є фермерське господарство та товариство. Про переваги і недоліки обох форм розповів адвокат IMG Partners Віталій Янкович, пише propozitsiya.com за матеріалами agravery.com.

"Якщо ви хочете розвиватися та отримувати більш-менш стабільний захист з боку держави, потрібно створювати щось більш серйозне та перспективне, аніж звичайний ФОП, найкраще створювати товариство. Фермерське господарство є не зовсім перспективною формою господарювання", - вважає експерт.

Юрист зазначив, що держава значно менше, із законодавчого боку, захищає інші форми господарювання, окрім товариств. Так. нещодавно фермер у Вінницькій  області вирішив продати свій бізнес. У нього в обробітку було 5 тис. га землі,  тільки на переоформленні підприємства він втратив понад $100 тис.

Крім решти переваг, приміром у вигляді кредитів застав і партнерської роботи з іноземними контрагентами, товариство, так саме як і ФОП, і просто самозайнята  особа може виступати і засновником і членом спілки, та разом отримувати більші прибутки.

До основних недоліків фермерського господарства у формі ФОП відноситься:

- труднощі у  залученні капіталів та слабкий фінансовий базис,

- високий господарський ризик,

неможливість податкової оптимізації,

- складність збереження та передачі (у випадку смерті, втрати працездатності, відходу від справ),

- занижена вартість капіталу,

- неможливість відчуження.

Основні недоліки фермерського господарства у формі ФГ це:

- особиста участь у виробничому процесі,

- обмеженість членства родинними зв’язками із головою господарства складність збереження та передачі (у випадку смерті, втрати працездатності, відходу від справ),

- занижена вартість капіталу,

- неможливість відчуження.

Серед особливостей ведення фермерства у формі ТОВ В. Янкович назвав наступні: фінансова сила, залучення інвестицій, надійний партнер для контрагентів, мінімальний фінансовий ризик учасників, нескладна структура у системі управління, необмежені можливості по залученню найманої праці, широкі можливості фінансового та податкового планування, необмежений розмір та форма статутного капіталу, можливість участі іноземного партнера, легкість переходу права власності, можливість використання спрощеної системи оподаткування.