Які можливості та ризики відкриває для аграрної галузі економіки «Європейський зелений курс»

Нові екологічні тренди завойовують світ. Один з них — програма Європейського Союзу European Green Deаl (так званий Європейський зелений курс, ЄЗК).

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.

Програма спрямована на те, щоби до 2050 року зробити європейський континент екологічно нейтральним.

«Європейський зелений курс» — масштабна та багатофункціональна програма дій, яка стосується передусім аграрного сектору та промисловості.

Україна отримає нові ринкові чи навіть торговельні перспективи, які виникатимуть в процесі імплементації ЄЗК.

В аграрній сфері European Green Deal всіляко стимулюватиме органічне сільське господарство. Наша держава є лідером з експорту органічної продукції до ЄС. У той час як можливості екстенсивного розширення органічного агробізнесу в ЄС обмежені, Україна має великий запас росту.

До прямих ризиків належить введення вуглецевого тарифу. ЄС пропонує його впровадити для захисту компаній на своєму ринку. На них будуть накладені значні додаткові кліматичні зобов'язання та їх продукція стане неконкурентоздатною порівняно з продукцією третіх країн.

В агросекторі ЄЗК ставить мету скоротити на 50-70% за наступні десять років використання міндобрив та засобів захисту рослин. Це може призвести до запровадження в ЄС жорстких фітосанітарних норм із відстеження максимальних залишкових рівнів пестицидів при імпорті аграрної продукції.

Якщо ми отримаємо такі бар'єри впродовж наступних років, українські виробники будуть змушені швидко пристосовуватися до нових стандартів, перебудовувати виробничі ланцюжки або просто втратити ринок.

Є ще один непрямий ризик впливу. Щоб реалізувати мету ЄЗК, збалансувати викиди і природне поглинання вуглецю, ЄС буде стимулювати розширення лісових насаджень. Це завдання стоятиме і перед аграрними господарствами.

Наприклад, якщо аграрна компанія в Україні виростила ріпак чи пшеницю на 100 га землі, вона має довести, що під час розорення цих земель зробила внесок у посилення поглинання вуглецю. Можливо, компанії доведеться відвести частину угідь під ліс, вести облік таких насаджень з точки зору поглинання вуглецю і здійснювати на цій основі сертифікацію своєї продукції.

Іншими словами, будуть вводитися так звані сертифікати вуглецевого сліду для аграрної продукції. Це вже прописано в елементах ЄЗК.

У світлі впровадження Green Deal перед Україною постане подвійний виклик. Державі нарешті доведеться розглянути питання реформування лісгоспів і почати жорстко контролювати ситуацію з вирубуванням лісів.

Корпоративному сектору будуть представлені нові стандарти і вимоги, згідно з якими вони повинні будуть отримувати вуглецеві сертифікати. Натомість компанії муситимуть виконувати певні вимоги, наприклад, висаджувати більше лісів, брати на облік існуючі насадження, доглядати за ними.

Для виробників абсолютна більшість зобов'язань у рамках ЄЗК фінансово непідйомна, тому Євросоюз виділяє на реалізацію нової угоди неймовірні кошти: трохи більше трильйона євро до 2050 року. Проте ці кошти призначаються винятково для виробників країн Євросоюзу.

Україна може розраховувати тільки на технічну допомогу в адаптації законодавства та позики фінансових інституцій — ЄБРР, ЄІБ чи інвестиційних банків окремих країн-членів ЄС. Тобто наші виробники будуть позбавлені тих фінансових можливостей, які матимуть їх європейські партнери та конкуренти.

Європейські компанії будуть не тільки захищатися за допомогою вуглецевих тарифів чи фітосанітарних норм, а й матимуть суттєву фінансову допомогу. Нашому виробнику конкурувати стане суттєво важче.

Як бачимо, ЄЗК може принести Україні більше шкоди, ніж користі. Якщо тільки ми вчасно не адаптуємся і не досягнемо домовленостей з Євросоюзом про певні умови взаємодії.

Бізнес повинен вітати і підтримувати уряд, який вчасно заявив про необхідність започаткування окремого структурованого діалогу з ЄС стосовно ЄЗК. Зараз уряд гостро потребує ідей і бачення щодо змісту цього діалогу.

Важливо, аби бізнес надавав бачення, пропозиції, розрахунки і навіть аналіз пріоритетних напрямків для досягнення майбутніх домовленостей з ЄС.

Не менш важливо, аби реалізації цих домовленостей не завадили корупція у лісовому господарстві та незавершена реформа Держпродспоживслужби. Якщо корупція не буде подолана, а реформи не будуть завершені, то ми втратимо потенційні можливості ЄЗК і залишимося один на один з ризиками.