Як працюватиме агрострахування та що гарантує держава?

Новини аграрного сектору останнім часом заполонили кілька важливих законодавчих змін, однією з яких було прийняття ВР та підписання президентом закону про агрострахування. Які бонуси тепер отримують українські аграрії?

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на biz.nv.ua.

Агрострахування повинно стати більш доступним для аграріїв. Якщо бути точнішим, то держава зобов’язується в межах виділеного бюджету на субсидіювання компенсувати 60% сплаченого агровиробниками платежу за страхування посівів та врожаю.

Страхуємо ріпак

Період страхування — від моменту сходів до відновлення вегетації восени. Вартість витрат на посів та вирощування на період перезимівлі встановимо на рівні 6 500 грн/га.

Без держпідтримки страховий тариф в залежності від регіону та інших факторів складає орієнтовно 6%. Тобто агровиробник, який страхується самостійно, зараз сплачує 390 грн/га. При страхуванні з держпідтримкою фактичні витрати фермера становитимуть близько 160 грн/га, решту 60% йому буде компенсовано з держбюджету.

Держава та професійні страхові компанії ставлять жорсткі вимоги до обсягу покриття, тож страхування покриватиме всі погодні ризики, пов’язані з не перезимівлею даної культури та необхідністю її пересівання іншою культурою навесні.
Аналогічний приклад можна привести і на весняно-літній період.

Страхуємо кукурудзу
Період страхування — від моменту сходів до збирання врожаю. Вартість тони продукції встановимо для прикладу в розмірі — 7 тис. грн
Врожайність — 8 т/га. Обсяг покриття (страхова сума) на 1 га — складатиме 56 000 грн/га.
Ціна страхування без держпідтримки зараз становить близько 4% тобто 2 240 грн/га.
При субсидіюванні фактичні витрати фермера становитимуть близько 900 грн/га, або 1,6% від вартості майбутнього врожаю.
Якщо вести мову про субсидіювання на літній період катастрофічних ризиків, таких як посуха, та укладення контрактів на базі індексу вологості то ціна такого покриття з держпідтримкою може становити для фермера менше 1% від вартості майбутнього врожаю. Можливість застосування індексних продуктів також передбачена Законом.

Основні страхові ризики
На нашу думку, на весняно літній період державі доцільно управляти наявними коштами раціонально шляхом субсидіювання катастрофічних ризиків, яким в першу чергу є посуха. Хеджувати такий ризик доцільно з допомогою саме індексних рішень. Використання продукту на базі індексу вологості ґрунту, для прикладу, дасть змогу застрахувати значно більшу площу посівів, адже ціна такого страхування є дешевшою.

Для фермерів перевагою є чіткість та прозорість таких рішень, а також оперативність встановлення факту та визначення розміру збитку, а також виплати відшкодування. Якщо агровиробник бажає застрахувати додаткові, локальні ризики такі як град, буря, ураган він може це зробити самостійно без держпідтримки.

Звісно попереду ще багато роботи у всіх учасників пов’язаної з розробкою механізму надання, моніторингу та контролю за субсидіями, але ми чітко бачимо бажання держави реалізувати цей механізм якомога швидше.