Як отримати земельну ділянку у спадок: українцям пояснили важливі нюанси

З моменту відкриття ринку землі в Україні особливого значення набувають питання, пов'язані з придбанням ділянки. Одним із законних способів отримати у власність земельний наділ — його успадкування.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на obozrevatel.

Бажаючи оформити спадщину на землю часом навіть і не здогадуються про нюанси, які можуть їх очікувати. У Центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги розповіли про основні моменти, на які необхідно звернути увагу українцям при спадкуванні земельної ділянки.

Способи спадкування
Цивільний кодекс передбачає 2 способу оформлення спадщини на землю — за заповітом і за законом. У першому випадку все просто — кого спадкодавець вказав у заповіті, тому і переходить у власність ділянку.
Спадкування за законом матиме місце в таких випадках:

• заповіт не складали або було визнано недійсним;
• спадкоємці за заповітом відмовилися від прийняття спадщини;
• заповітом охоплено не весь спадок.

Хто має право на спадщину
Цивільне законодавство ділить спадкоємців за законом на п'ять черг. Кожна з них отримує у спадок майно тільки в тому випадку, якщо попередня чергу його НЕ успадкувала. До законних спадкоємців у порядку черговості відносяться:

• 1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, хто його пережив, та батьки;
• 2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
• 3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;
• 4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини;
• 5 черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Оформлення спадщини на землю
У спадкоємців за законом є 6 місяців з моменту смерті родича, щоб отримати земельну ділянку у спадок. Протягом цього терміну потрібно подати нотаріусу з заявою про прийняття спадщини. Заява подається за останнім місцем проживання померлого або за місцем знаходження нерухомого майна (якщо місце проживання спадкодавця невідоме).

Після прийняття заяви і відкриття спадкової справи нотаріус зобов'язаний перевірити наявність зареєстрованого права на земельну ділянку за померлим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо інформація про зареєстровану ділянку і його кадастровий номер підтверджується, то у нотаріуса є всі підстави видати спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на землю.
Але часом виникають ситуації, коли спадкодавцеві за життя був виданий державний акт на ділянку, а кадастровий номер не присвоєно. Це означає, що право на землю не зареєстровано в Державному земельному кадастрі. В такому випадку нотаріус не зможе видати спадкоємцеві необхідне свідоцтво.

Що робити в разі відсутності кадастрового номера?
Перш за все, спадкоємцю слід звернутися в землевпорядну організацію, в складі якої є сертифікований інженер-землевпорядник, для виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Після розробки і узгодження такої документації у відповідних установах відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру з присвоєнням йому кадастрового номера і видачею про це витягу.
Цей документ разом з іншими, які підтверджують право спадкування, вже дають нотаріусу право видати спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати його право власності на земельну ділянку.

Податки при спадкуванні землі
Для розрахунку суми податку необхідно зробити експертну оцінку земельної ділянки. Для цього слід звернутися до будь-якого сертифікованого оцінювача або ж організації.

Однак не всі родичі зобов'язані платити податок при отриманні у спадщину землі. Від нього звільняються фізособи-резиденти, які є родичами першого та другого ступеня споріднення. А от інші фізособи-резиденти сплачують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5% від вартості ділянки і 1,5% військового збору від вартості оцінки.