Як херсонські дослідники відкрили новий матеріал із грибів?

Із нього вже виготовили абажур, вазу, кухоль і навіть тротуарну плитку! Вчені кажуть, що цей біоматеріал уп’ятеро-вшестеро дешевший від синтетичного пластику, а до того ж не виділяє токсичних відходів, що можуть отруювати землю, повітря, воду.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на rubryka.com.

Багатообіцяючою заміною звичайним пластмасам може стати біопластик, оскільки він вирішує одразу дві проблеми: скорочує використання нафти і зменшує глобальне забруднення. 

Яку тільки сировину не використовують зараз виробники для виготовлення біопластику — цукровий очерет, картопля, кукурудза, коріння кассави, рицинова олія.

У Херсонському державному аграрному університеті випадково винайшли спосіб виробляти екологічний матеріал, схожий на пластик… з грибів. Херсонські науковці-аграрії, експериментуючи з технологіями вирощування глив, створили природній пінопласт.

Кафедра технологій переробки та зберігання с/г продукції ХДАУ орієнтована на переробку продукції тваринництва і рослинництва, у тому числі грибівництва.

«Для досвіду-аналізу, чим відрізняється свіжозірвані гливи від глив, які зберігалися в магазині, я приніс на кафедру грибні блоки, — розповідає доцент кафедри, к. с.-г. н Ігор Чернишов, — і ми виростили гливу. Відпрацьований блок залишили в підсобці. Коли він висох, мій колега Максим Левченко зауважив, що структура блоку стала схожа на пінопласт за вагою і властивостями, і запропонував спробувати зробити з нього різні вироби, якими можна користуватися у побуті». 

Для того, щоб вироби виходили легкими, але при цьому міцними й функціональними, перш за все зайнялися пошуком ідеального субстрату — важливо було не тільки отримати найкращий варіант пластику, а використати для цього саме відходи с/г продукції. 

Першопрохідцем і «натхненником» для експериментів став стандартний субстрат для вирощування грибів з лушпиння соняшнику та соломи пшениці. У подальшому були спроби практично з усіма рослинними відходами сільського господарства — соломою зернових, кострою льону, обгортками качанів кукурудзи, лушпинням сої, гороху, проса, рису, зеленою травою і сіном. Найкращі з них уже визначені, але поки що дослідники тримають їх у таємниці.

За словами винахідників, термін біопластик не зовсім правильний. Це, скоріше, комплексний полімер з целюлози, лігніну рослин і хітину грибів.

Переваг нового матеріалу над пластиком із вуглеводів багато: 

• він виготовляється з відходів с/г виробництва (усувається їх спалювання на полях);
• це абсолютно безвідходне виробництво (навіть вода після пастеризації стає цінним добривом);
• грибний полімер є екологічно чистим природним продуктом без клеючих компонентів, виділення продуктів розпаду і т.п.;
• легка і швидка утилізація відпрацьованого продукту шляхом компостування (розкладається в ґрунті за місяць, покращуючи структуру ґрунту, служить кормом для хробаків і ґрунтових мікроорганізмів);
• сам продукт має приємний запах грибів, унікальний малюнок поверхні і фактуру, яка не повторюється, має невелику масу.

Втім, є і недоліки: матеріал схильний до гниття при підвищеній температурі, легкозаймистий, його складно стандартизувати за фізико-хімічними властивостями.

Отриманий у ХДАУ і вже запатентований матеріал за структурою виходить схожий на пап'є-маше, пухку двп або пінопласт, від м'якого до щільного. Він легко ріжеться і кришиться, але й не потребує обробки — форма задається при наповнені форм субстратом.