Як дефіцит азотних добрив вплине на врожай 2026 року

Українські аграрії готуються до весняної посівної кампанії в умовах серйозної нестачі азотних добрив. Через енергетичну кризу, дорогий газ та логістичні проблеми внутрішнє виробництво суттєво скоротилося, а морські поставки обмежені безпековими заходами. Експерти попереджають: якщо ситуацію не виправити, втрати врожаю можуть сягнути 20%.

Скільки добрив потрібно полям

За підрахунками наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ІАЕ), на весняну кампанію 2026 року необхідно 2,0–2,5 млн тонн добрив у фізичній вазі. Водночас власне виробництво аміачної селітри впало майже вдвічі: з 1,99 млн тонн у минулому сезоні до 1,016 млн тонн у поточному.

«Поточні обсяги вітчизняного виробництва добрив через енергетичну кризу, дорогі газ та логістику становлять нині лише 20–50 % від максимальних, залежно від типу добрив», – пояснює Олександр Захарчук, завідувач відділу ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Наразі ринок тримається на імпорті, який у 2025 році склав 3 млн тонн. Проте дефіцит аміачної селітри все одно оцінюють у 150–170 тис. тонн, а по карбамідно-аміачній суміші (КАС) на весну потрібно ще близько 0,4 млн тонн.

Проблема морського імпорту та безпеки

Однією з перешкод для насичення ринку стала заборона на ввезення вапняково-аміачної селітри (ВАС) через морські порти. Її внесли до списку вибухонебезпечних вантажів після обстрілів портової інфраструктури. Проте аграрні асоціації просять уряд переглянути це рішення, оскільки ВАС, на відміну від класичної селітри, не є вибухонебезпечною.

«Ми знаємо властивості аміачної селітри – вона справді може бути загрозою, і тому рішення про її обмеження було зрозумілим. Але вапняково-аміачна селітра не є вибухобезпечною і нічим не загрожує, що підтверджено експертними висновками», – зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Аграрії пропонують компроміс: дозволити імпорт через Дунай добрив із вмістом азоту до 27,5%, а через чорноморські порти – до 24%.

Наслідки для врожаю та економіки

Брак азоту найсильніше вдарить по ярій пшениці, кукурудзі, соняшнику, цукрових буряках та картоплі. За словами Олександра Захарчука, недобір врожаю цих культур може становити від 10% до 20% і більше. Для держави це означатиме втрату десятків мільярдів гривень валютної виручки.

Окрім дефіциту, на стан посівів впливає і погода. Через ожеледицю озимина потерпає від нестачі кисню. Євген Барков, координатор УКАБ, зауважує, що внесення аміачної селітри зараз допомогло б розплавити кригу та дати рослинам необхідне підживлення.

Щодо цін, то вони наразі стабільні. Тонна азотних добрив на початку року коштує 22–22,5 тис. грн, що лише на 5–7% дорожче, ніж торік. Проте головним питанням залишається фізична наявність добрив та можливість їх вчасної доставки на поля.