Як аграріям убезпечитися від девальвації?

Компанії, що займаються виробництвом зернових і олійних культур, орієнтовані на експорт. Різкі стрибки вітчизняної валюти можуть призвести як до надприбутків, так і до збитків агроекспортерів. Все залежить від того, що раніше виросте - ціна на матеріали по новому курсу чи ціна на урожай. Про це розповів заступник голови правління, член правління ПУМБ Олексій Волчков, пише propozitsiya.com з посиланням на latifundist.com.

Він зазначив, що загалом агровиробники, як експортно-орієнтована галузь, виграють від девальвації незважаючи на те, що насіння, техніка, ЗЗР у нас імпортні. Але є і витрати в нацвалюті - зарплати працівникам і вартість паїв землі. Вони теж, так би мовити, «індексуються», але повільно.

Коли відбувається девальвація, стимул продавати зерно в Україні у виробника пропадає. Вигідніше вивезти все за кордон, тому як українські ціни обмежені внутрішнім платоспроможним попитом.

«Убезпечити себе від девальваційних ризиків можна. І перш за все, ці ризики для агрокомпаній таяться в кредитах в іноземній валюті, тому я б рекомендував тримати частину кредитного портфеля (30-50%) в гривні. Хоча вони і дорожчі, але це безпечніші. Різниця у відсотках за кредит - це як плата за страховку. І це дуже допомагає. Наприклад, в Європі склалася культура страхування - там прийнято страхуватися від усього. З агрострахуванням в Україні ситуація складніша», - пояснює О. Волчков.

Ще одним оптимальним варіантом для агровиробників, за словами експерта, можуть бути банківські продукти в рамках партнерських програм. У чому тут вигода? Наприклад, зараз багато постачальників, які хочуть стимулювати свої продажі - сільгосптехніки, ЗЗР, добрив, насіння. Як правило, є два шляхи.

Перший: рекламуватися, витратити гроші на маркетинговий бюджет.

Другий: прийти до фінустанови і домовитися про партнерську програму, коли виробник віддає свій маркетинговий бюджет банку. Таким чином покупець може отримати від банку дешевший кредит під його товар. Кінцевий фермер отримує дешевший за собівартістю товар. Фактично банки стають інструментом реклами і просування товарів. Наприклад, ПУМБ так готується працювати з білоруськими виробниками техніки.