Висоцький розповів про 3 моделі розвитку зрошення в Україні

У Мінекономіки назвали три моделі зрошення, за якими можуть взаємодіяти агровиробники з державою, написав Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на сторінку Т. Висоцького у Facebook.

За словами заступника міністра, перша модель — це коли держава обслуговує весь ланцюг водопостачання до кінцевого споживача від магістральних каналів, насосних станцій до внутрішньогосподарських мереж та систем польового дренажу.

«Серед плюсів цієї моделі можна відзначити єдину систему взаємодії. Серед мінусів — це те, що держава немає відповідного фінансово-інвестиційного ресурсу, щоб утримувати всю мережу в задовільному стані, забезпечити високу операційну ефективність і розвивати відповідну мережу», — вважає Тарас Висоцький.

Друга модель передбачає передачу всього в приватну власність.

Позитивним є те, що можна залучати інвестиції в інфраструктуру та впевненість в їхній окупності. А ось мінус — формування монополістів на різних рівнях (магістраль, насосна станція) та завищені тарифи на послуги для інших користувачів, — додає урядовець.

Також заступник міністра розповів, що третьою моделлю взаємодії аграріїв та держави у питаннях зрошення є створення об'єднання водокористувачів (ОВК), щось на кшталт ОСББ, тільки у сфері зрошення.

«Ми зможемо залучати приватні інвестиції в інфраструктуру, прогнозувати та відстежувати прозорість тарифоутворення для членів об'єднання. Проте, частина користувачів буде недобросовісна і з часом підуть конфлікти», — переконаний Тарас Висоцький.