Banner
29 квітня 2023

Випалена земля, міни та сміття – наслідки «асвабаждєнія» Херсонщини

Після повного звільнення від російських загарбників Нововоронцовської територіальної громади Бериславського району минуло півроку, однак наслідки окупації тут постійно дають про себе знати. Через тривалі обстріли і вибухи на землі осіли і продовжують осідати важкі метали, накопичується сірка, яка «випалює» ґрунт.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на investigator.

«Не так страшне засмічення землі залізом, як фосфором і різними іншими вибуховими штуками, які негативно впливають на неї, призводять до ерозії і втрати її корисних властивостей. Велику шкоду завдає також паливо, яке витікає з танків та іншої розбитої техніки. Якщо десь, умовно, в полі підірвали танк, це може призвести до забруднення 50 квадратних метрів навколишньої території. І навіть якщо ми це залізо приберемо, негативний вплив від інших речовин триватиме далі», – каже Андрій Селецький, начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації.

Крім суто військових слідів велика проблема залишається від величезних куп побутового сміття, яке залишили на своїх позиціях окупанти. За словами Селецького, органи місцевого самоврядування і до війни здебільшого не могли справитись з подібним сміттям. Зараз же його прибиранню перешкоджає замінування. Будь-якої миті можна разом зі сміттям підняти «Лєпєсток» – саме так називається одна з найвідоміших протипіхотних мін.

Загалом російські окупанти залишили по собі, за оцінкою начальника Нововоронцовської військової адміністрації, 95% замінованих та забруднених земель. З ним погоджується член правління громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя» Йосип Маяков. Він впевнений, що після завершення війни в Україні доведеться ще довго відновлювати «випалені землі».

«Наша земля дуже настраждалась. На ній гори спаленої техніки, дерев, розтрощених до стану сміття. Цього військового непотребу там настільки багато, що просто жах. Аби це все прибрати, може піти декілька років», – стверджує Олександр Федорнак, колишній фермер, який зараз працює головним спеціалістом Нововоронцовської військової адміністрації.

Деякі фермери на свій страх і ризик сідають у трактори і виходять в поле. Там вони з сумною періодичністю підриваються на російських мінах. Чекати ж розмінування сільгоспугідь теж доведеться довго.

«Їх розміновуватимуть в останню чергу, бо багато земель перебуває у приватному користуванні. Крім того, спочатку мають розмінувати лінії електромереж, дороги, населені пункти, інфраструктуру, а вже потім поля. Але якщо у нас не будуть розчищені сільгоспугіддя, ми не матимемо врожаю, не буде роботи і земельного податку. А ми ж аграрний край, аграрна громада. Якщо люди не зможуть заробляти на землі, їм доведеться виживати, вирізати дерева і підриватись у лісосмугах. Частина наших фермерів на свій страх і ризик у цьому році посіялись. Водночас є крупні аграрні підприємства, які виїхали з території громади і, скоріш за все, десь уже стартонули та працюватимуть там і далі. Є розмови, що ринок землі у нас падатиме – території ж засмічені, тож земля буде дуже дешевою. Бо навіть після розчищення вона залишатиметься забрудненою», – каже начальник військової адміністрації Андрій Селецький.

«На Херсонщині вже більше 60 фермерських господарств почали переходити на органічне землеробство без отрутохімікатів. Багато з них перед повномасштабною війною отримали відповідні сертифікати і працювали за новітніми технологіями. Війна все це знищила. Зокрема, зруйноване взірцеве господарство Михайла Павлівського зі звільненого села Веселе Новокаховської громади. Він не лише вирощував чисту органічну продукцію, а й зробив міні-завод з виробництва органічного добрива з бур’яну, сухостою, опалого листя. Тож російська агресія відкинула нашу область назад, бо на відновлення всього цього знадобиться час», – каже голова ГО «Мама-86» Таїсія Козак з Нової Каховки.

Але не лише прямі військові дії відкинули аграрну галузь Херсонщини в минуле, а й масове розграбування «росіянами-визволителями». Прикладів таких безліч. З найвідоміших – розграбування найсучаснішого переробного підприємства «Чумак». Розграбована й каховська філія американської компанії «Каргілл», яка займається торгівлею зерновими та олійними культурами, переробкою соняшника і сої.

Banner
Banner

Читайте також

«Ольгопіль» випробує 82 сорти озимої пшениці
17:00 Сьогодні

«Ольгопіль» випробує 82 сорти озимої пшениці

В Агрофірмі «Ольгопіль» завершили посів озимої пшениці та озимого ячменю під урожай 2027 року. Пшеницю посіяли на площі 1497 га, ячмінь — на 155 га.

Агропідприємство з Харківщини продало 20 тисяч тонн цукру без сплати податків
16:00 Сьогодні

Агропідприємство з Харківщини продало 20 тисяч тонн цукру без сплати податків

Агропідприємство з Харківщини продавало цукор поза офіційним обліком, унаслідок чого бюджет недоотримав понад 73 млн грн ПДВ.

Посівна 2027 залежатиме від експортної логістики, – Тарас Висоцький
15:00 Сьогодні

Посівна 2027 залежатиме від експортної логістики, – Тарас Висоцький

Площі та структура посівів під час весняної кампанії 2027 року залежатимуть від можливостей реалізації продукції та передбачуваності експортних логістичних маршрутів.

Дунайські порти залишаються ключовими для експорту зерна
13:00 Сьогодні

Дунайські порти залишаються ключовими для експорту зерна

Дунайські порти наразі залишаються ключовими відправниками українського зерна.

Прийом заявок на гранти на переробку та гранти на відновлення триває до 30 жовтня
12:00 Сьогодні

Прийом заявок на гранти на переробку та гранти на відновлення триває до 30 жовтня

Міністерство економіки і довкілля України

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи
22 жовтня 2024

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи

У сучасних умовах аграрний сектор України стикається з безпрецедентними викликами, і підтримка з боку держави та міжнародних організацій стає важливим інструментом для продовження роботи.
Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни
17 лютого 2025

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни

Станом на 17 лютого 2025 року середньозважені закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні залишаються відносно стабільними.

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі
8 січня 2026

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі

Початок 2026 року приніс зниження котирувань на світових біржах. Протягом першого тижня року ціни на пшеницю просіли на 0,5-2%.

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року
5 грудня 2025

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року

Закупівельні ціни на основні зернові та олійні культури в Україні станом на 5 грудня 2025 року демонструють різноспрямовану динаміку.

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
19 травня 2025

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Незважаючи на значну кількість досліджень з азотними добривами, питання щодо оптимальних доз, способів і строків їхнього внесення з урахуванням попередника є актуальними, що пов’язано зі зн

Banner

Наші партнери