Внаслідок експорту зерна дешевше ринкової ціни Україна втратила $550 млн валютної виручки

Занижені ціни на українські зернові, які у кращому випадку є наслідком самоусунення держави від контролю за цінами, за якими експортується наша сировина, шкодять вже не лише внутрішньому, але й зовнішнім ринкам.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на zn.ua.

«Польські хлібороби блокують вантажівки з України, бо українське зерно «обвалило внутрішні ціни і фермери змушені працювати собі у збиток». Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія подали запит до Ради міністрів сільського господарства ЄС щодо введення мит на українські зернові, бо економіки країн страждають від їх профіциту – за 2022 рік імпорт пшениці до ЄС зріс втричі», – розповіла про наслідки продажу українського зерна за заниженими цінами журналістка Юлія Самаєва.

30 січня пройшло перше засідання Ради, яке показало наслідки продажу українського зерна за безцінь.

«Процеси запущені. Пошук приводів для обмежень із кількості поширився на якість. «Норми мікотоксинів в українській кукурудзі перевищені в 10 разів», «Угорщина перевірятиме умови вирощування українського зерна», «Польща перевірятиме українське зерно на пестициди» – такі й подібні заголовки нині звичні для європейських медіа і лише питання часу, коли зернові «коридори солідарності» звузяться до щілин» , – пише журналістка.

На цьому тлі інформація, що занижені ціни на українські зернові шкодять внутрішньому ринку, виглядала б вже майже вторинною. Якби не наступні факти.

«За п’ять місяців минулого року ми продали майже чотири мільйони тонн зернових вдвічі дешевше середньої ринкової ціни, втративши близько 550 млн доларів валютної виручки», – підрахувала Юлія Самаєва.

Але цей приклад також не є найкричущішим. Головне, що виробників зерна ставлять в такі умови, коли їм простіше нічого не вирощувати.

Так, робота експортерів зерна – трейдерів, потрібна, вони беруть на себе всі ризики і значну частину витрат, знають світовий ринок, мають репутацію надійного постачальника.

Але за кадром залишаються інтереси виробників зерна – людей, що тягнуть на собі усі внутрішні ризики, від погодних до воєнних, усі витратити на посівний матеріал, паливо, працю і зберігання.