Власник млина та землі під ним повинен бути один

Пропозиції були різні. Скажімо, цього разу уряд запропонував фактично у примусовому порядку приватизовувати землю під усіма приватизованими підприємствами чи об’єктами. Ось і вийшло б: якщо власник, який приватизував об’єкт, не може сплатити місцевій владі за приватизацію землі, її виставлять на аукціон, тобто окремими лотами. Та чи можна уявити, як роз’єднати землю й майно, яке на ній перебуває, і який правовий режим буде в кожного з об’єктів? До того ж, ніхто в країні, як з’ясувалося, не знає, який обсяг тієї землі і, відповідно, якого рівня надходжень до бюджету слід було б очікувати. А конфліктів та скарг виникло б чимало.

У зв’язку з цим Комітет Верховної Ради з питань бюджету запропонував інший підхід: нові об’єкти приватизовувати разом із землею, але якщо їх приватизували раніше, то власник таких об’єктів має право на укладення довгострокової оренди. Якщо ж у майбутньому він вирішить стати повноправним власником цієї землі, то ніхто не має права відмовити йому в цьому.

Звернемо увагу на те, що це право пропонується поширити на всі приватизовані об’єкти.

Можна лише теоретично допустити ситуацію, коли власник приватизованого приміщення не має коштів для того, щоб приватизувати землю, на якій воно розміщене, а місцева влада, виконуючи настанови уряду, змушена була б пропонувати приватизацію землі іншій особі — навіть тій, якій насправді земля непотрібна. А та особа може вже поводитися з нею як власник і визначати умови взаємин з тим, чиє приміщення на цій землі стоїть. Зрозуміло, що це — шлях до багатьох колізій, причиною яких стала б держава. Не зайве уявити, які “не верстові шляхи” до корумпованих дій у таких випадках “розстелилися” б! Для прикладу: “домовиться” хтось із сільським головою, і землю приватизує. А в колективу сільської аптеки, що на тій земельці, — у двох жіночок — грошей на те не вистачило б. Працюють вони та оглядаються, коли це прийдуть до них і скажуть: аптеку з фундаментом, дівчата, — на плечі й шукайте собі місце на своєму городі. Або покладіть мені, власникові, скільки скажу, в мою кишеню,.. тоді дам спокій ще на якийсь час…

Але ж є об’єкти у містах та селах значно більші за ту аптеку.

До речі, у багатьох країнах підхід до цього питання інший. Скажімо, ставку орендної плати визначено як дещо ефективнішу, ніж одноразовий продаж цієї землі. Таку землю в країнах Європи не продають — це навіть заборонено законодавством. Але визначено таку орендну плату, яка посильна і для орендаря, і є постійним джерелом поповнення місцевих бюджетів.

На думку виконуючої обов’язки голови Бюджетного комітету парламенту Людмили Супрун, “продавати землю під приватизованими раніше об’єктами є абсолютним безглуздям”. На її погляд, це — єдиний комплекс, який потребує такого самого цілісного підходу, як до автомобіля з колесами — не поїде ж одне без іншого.

Тарас Колісник