Banner
12 липня 2021

Влада веде Україну до голоду в містах і передачі чорноземів глобальним аферистам

Чому мешканців міст не цікавить проблема сільськогосподарського землеволодіння — розбирався Володимир Лановий.


Про це пише propozitsiya.com з посиланням на vgoru.org.


Їм здається, як я думаю, що ця тема їх не стосується. Проте містяни помиляються. Село має потужно розвиватися і завалювати міста якісною різноманітною харчовою й технічною продукцією за якомога нижчими цінами. Жителі міст мають бути кровно в цьому зацікавлені, створювати високопродуктивну сільськогосподарську модель та надавати необхідну допомогу селу. Аграрні реформи у демократичних країнах переслідували саме такі цілі. Зокрема, для цього права власності на землю передавалися дрібним власникам і позбавлялися цих прав феодали, латифундисти, інститути влади, релігійні організації та інші великі землевласники. Розміри землеволодінь після реформ обмежувалися в обсягах, а органи влади надавали мільйонам нових власників професійні поради, недорогі та незворотні кредити, безподаткові умови діяльності, фінансові субсидії, технічні та транспортні засоби, пільгові постачання електроенергії та інше. Без цих умов розпочати фермерську, присадибну чи іншу господарську діяльність на селі практично неможливо.


В ході таких земельних реформ у західних країнах у нових власників виникали альтернативи: розгорнути власний бізнес, об’єднатися у сільські кооперативи або продати землю іншим аграріям. Проте держава була кровно зацікавлена у становленні саме дрібних фермерських господарств. 


Дрібні господарства: по-перше, конкуруючи між собою, виробляють широку палітру різноманітних продуктів і шукають шляхи виробництва якісніших їх видів, одночасно мінімізуючи витрати у виробництві; по-друге, з метою отримання більшої вартості з одиниці площі запроваджують інтенсивні форми багатогалузевого господарювання, зокрема, розвивають галузі тваринництва, в тому числі найбільш делікатесні його види — різноманітне птахівництво, кролівництво, кінцева молочна продукція, бджільництво, козівництво, хутро тварин, виноградні равлики, гриби, риба, морепродукти тощо, а також високоякісні, органічні овочі, ягоди, фрукти, горіхи, квіти та інші; по-третє, маючи обмежені за площею ділянки землі, господарі дбають про збереження якості угідь, запроваджують органічне землеробство, штучне зрошення ділянок, дотримуються нормативів сівозміну, уникають використання мінеральних добрив та гербіцидів і т. і.; по-четверте, дрібні товаровиробники поставляють продукцію головним чином на внутрішні ринки, забезпечуючи повне покриття споживчого попиту та збалансованість внутрішніх цін.


На жаль, у наших реаліях зміни, що запроваджуються чинною владою, відсувають аграрну галузь зовсім в інший бік. Для влади сільськогосподарські землі — штучний товар. За новим законом селяни зможуть продавати цей товар, що було заборонено майже століття. Проте, отримавши право продажу, селяни — дрібні землевласники фактично не мають можливостей обробляти 3-4-х гектарні ділянки і взагалі не мають юридичних прав зареєструвати своє господарство (!). Влада їх підштовхує не до обробки землі, а до передачі її в оренду. 
Виникає запитання, для чого колишнім колгоспникам на початку 2000–х років роздали земельні паї? Щоб вони їх перепродали чи здали в оренду, як це і відбувається. Тоді це не реформа. Це просто схема спекуляції землею для збагачення купки латифундистів. 


Отже, чинна влада діє в інтересах великих зернотрейдерів, що взяли в довгострокову оренду величезні площі угідь (близько 200 тис. га на одне господарство), в розпорядженні яких — багатомільярдні суми. В такій структурі аграрного комплексу виробляється приблизно 75 млн тонн різного зерна (з них 45 — вивозиться за кордон, причому це в основному зерно для тварин та перероблювання в паливо; до речі, найкращий врожай зернових в часи перебування України в СРСР був 40 млн т). Паралельно зменшується виробництво свинини та яловичини, а м’ясо кроликів, екзотичної птиці та жива риба взагалі зникли з прилавків магазинів. Зменшуються внутрішні постачання молока, а сироварні заявили, що з цієї причини вони переходять до виробництва сиру зі штучного молока. Ціни на продовольство за перші 6 місяців цього року зросли в Україні в середньому на 14%. Неочікувано і безпричинно стрибнули ціни на курячі яйця та інші товари. У продажах овочів та фруктів в супермаркетах переважають вироби з Туреччини, Ізраїлю та Польщі. Відомо також, що за 30 років постколгоспного землекористування рівень гумусу у наших чорноземах знизився в середньому не менше ніж на 30% і становить приблизно 65% маси ґрунту.


Зрозуміло, що внаслідок реформи, яка почалася в Україні, відбуватиметься концентрація прав власності на земельні ділянки в аграрних баронів, які не мають ніякого відношення до багатогалузевого, інтенсивного, органічного сільського господарювання. Як бачимо, метою реформи є не розвиток аграрного виробництва, а накопичення в одних руках величезних площ (нам обіцяють, що у власності особи буде до 10 тис. га, а площі оренди не мають меж), які потенційно стануть часткою загального приватного капіталу (багатства), їх подальша бездумна експлуатація і спекулятивний перепродаж. Транснаціональні й фінансово-спекулятивні компанії до нього готові.

Banner
Banner

Читайте також

«Ольгопіль» випробує 82 сорти озимої пшениці
17:00 Сьогодні

«Ольгопіль» випробує 82 сорти озимої пшениці

В Агрофірмі «Ольгопіль» завершили посів озимої пшениці та озимого ячменю під урожай 2027 року. Пшеницю посіяли на площі 1497 га, ячмінь — на 155 га.

Агропідприємство з Харківщини продало 20 тисяч тонн цукру без сплати податків
16:00 Сьогодні

Агропідприємство з Харківщини продало 20 тисяч тонн цукру без сплати податків

Агропідприємство з Харківщини продавало цукор поза офіційним обліком, унаслідок чого бюджет недоотримав понад 73 млн грн ПДВ.

Посівна 2027 залежатиме від експортної логістики, – Тарас Висоцький
15:00 Сьогодні

Посівна 2027 залежатиме від експортної логістики, – Тарас Висоцький

Площі та структура посівів під час весняної кампанії 2027 року залежатимуть від можливостей реалізації продукції та передбачуваності експортних логістичних маршрутів.

Дунайські порти залишаються ключовими для експорту зерна
13:00 Сьогодні

Дунайські порти залишаються ключовими для експорту зерна

Дунайські порти наразі залишаються ключовими відправниками українського зерна.

Прийом заявок на гранти на переробку та гранти на відновлення триває до 30 жовтня
12:00 Сьогодні

Прийом заявок на гранти на переробку та гранти на відновлення триває до 30 жовтня

Міністерство економіки і довкілля України

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи
22 жовтня 2024

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи

У сучасних умовах аграрний сектор України стикається з безпрецедентними викликами, і підтримка з боку держави та міжнародних організацій стає важливим інструментом для продовження роботи.
Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни
17 лютого 2025

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни

Станом на 17 лютого 2025 року середньозважені закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні залишаються відносно стабільними.

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі
8 січня 2026

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі

Початок 2026 року приніс зниження котирувань на світових біржах. Протягом першого тижня року ціни на пшеницю просіли на 0,5-2%.

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року
5 грудня 2025

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року

Закупівельні ціни на основні зернові та олійні культури в Україні станом на 5 грудня 2025 року демонструють різноспрямовану динаміку.

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
19 травня 2025

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Незважаючи на значну кількість досліджень з азотними добривами, питання щодо оптимальних доз, способів і строків їхнього внесення з урахуванням попередника є актуальними, що пов’язано зі зн

Banner

Наші партнери