Вікно відкрите — до роботи, панове!

Як і було обіцяно торік, виставка “Київ Агріхорт” багато в чому змінила своє обличчя. Передусім, іншим стало місце її проведення. Тепер “вікно в Європу” (так поза очі називають “Київ Агріхорт” за переважання іноземних експонентів) відкриватиметься у новозбудованому Міжнародному виставковому центрі, що на Броварському проспекті. По-друге, змінився час проведення виставки. Замість квітня, коли аграрії з головою поринають у польові роботи, тепер “Київ Агріхорт” розгортатиме свої експозиції у нормальному для сільгоспвиробників виставковому місяці — лютому. Нарешті, змінилися сусіди. Якщо досі “Київ Агріхорт” ділив виставкові площі з “World Food” (продукти харчування та напої), то тепер поруч з аграрниками — УкрПродМаш. У цьогорічній “Київ Агріхорт” відбилися дві тенденції. По-перше, стабільність самої цієї виставки, зорієнтованої переважно на залучення іноземних учасників. Як і у попередні роки, на дві третини експозиційні площі були зайняті європейськими фірмами, з-поміж яких можна було бачити і завсідників: “Сампо Розенлев”, “Баболна” та інших. Слід зазначити, що традиційно велика частка іноземних учасників є результатом копіткої роботи організаторів виставки — голландської компанії ВТО та української “Прем’єр-Експо”, які не втомлюються запевняти європейців у перспективності українського сільського господарства, а отже, і корисності участі в українській сільськогосподарській виставці. Стабільність “Київ Агріхорт” виявилася ще й у тому, що значна частка її експонентів представляла технології птахівничого напряму, і це котрий уже рік поспіль має засвідчувати економічну привабливість вітчизняного птахівництва. По-друге, “Київ Агріхорт” з року в рік демонструє своє зростання. Після провального 2000-го року, коли інтерес з боку компаній-експонентів до українського сільського господарства впав до мінімуму (тоді виставка розмістилася на 300 квадратних метрах), “Київ Агріхорт” постійно збільшує кількість учасників. Зокрема, нинішнього року виставка розширилась вже до 2500 м2 (разом з УкрПродМаш — 4500 м2). І це, запевнюють організатори, ще не межа. Наступного року заплановано подолати новий рубіж: і збільшити експозиційні площі виставки принаймні на 30%. Дуже вдалим кроком виявилося розлучення “Київ Агріхорт” з “Продуктами харчування” та “Напоями”. Адже всі роки спільного проведення цих виставок були часом демонстрації ганебного переважання їжі над працею, що наочно засвідчував розподіл виставкових площ. Нині ж, на тлі “УкрПродМаш”, “Київ Агріхорт” здобула нарешті гідний себе вигляд. Ще більшої солідності додала виставці можливість розміщення у павільйоні сільськогосподарської техніки. Це, без перебільшення, було для України прецедентним явищем, адже досі в нашій країні ніде і ніколи комбайни у закритому приміщенні не виставлялися. Вітчизняних експонентів на “Київ Агріхорт” було небагато, і їх не важко назвати. Це сівалкові фірми “Тодак”, “Клен” і “Червона зірка”, фірми “Гермес” (добрива), “Агрохімсервіс” (пестициди), “Агровіт” (кормові добавки), Експериментальний механічний завод (пластикове обладнання для птахофабрик), “Екотехніка” (обприскувачі), “Інвек” (ветеринарні препарати), ВТК “Полімерцентр” (пластикова упаковка), “Ломанн-Україна” (кури, яйця), “Галпідшипник”, “Технік” (обладнання для виробництва макаронів), “Сіті-Груп” (електродвигуни, редуктори), “Мотор-Січ” (мотоблоки, бензопилки), “Полімаш” (обладнання для виготовлення пляшок), “Полтавамаш” (харчове обладнання), ІТАК (пакувальна плівка), “Автодвір — Східна Україна” (переобладнання тракторів), “Агроспецресурси” (різна сільгосптехніка). Наостанок хотілося б поділитися ще одним приємним враженням, що його подарувала “Київ Агріхорт’2003”. Це враження було навіяне відкриттям виставки, яке також відрізнялося від попередніх. Отож, якщо раніше старт виставки освячувався урядовцем, що мав обов’язково виголосити промову, а лише потім до стендів допускали відвідувачів (промови іноді доводилося слухати і під дощем), то тепер двері для публіки було відчинено рівно о десятій, як це й було заявлено у запрошенні. Щоправда, промовці — представники Мінагрополітики і Держхарчопрому, але далеко не чільні особи — усе ж таки були, і хто хотів, той їх слухав. Проте таких виявилося небагато, і це було великим плюсом виставки: люди зосередилися на роботі. Роман Гадада, менеджер-агроном львівської фірми “Бонус”: — Ми є імпортерами товарів для овочівництва і садівництва. Зокрема, це багатосезонні тепличні плівки угорського та польського виробництва, агроволокно з Чехії, насіння овочевих культур, кормових буряків та газонної трави. В асортименті фірми є також касети і горщечки для розсади, шпалерна сітка для вирощування огірків та підтримки квітів, ручні сівалки, обприскувачі, цибулини квітів із Голландії, засоби захисту рослин у дрібній і професійній упаковках. Хочу відзначити, що протягом трьох днів роботи виставки на нашому стенді завжди було багато відвідувачів, причому майже з усіх областей України. Щоправда, більшість з них — фермери, тобто кінцеві споживачі. А представників спеціалізованих магазинів, садових центрів було чомусь не дуже багато. Ігор Кузьменко, керівник відділу продажів сільськогосподарської техніки ТОВзІІ “Цеппелін-Україна”: — На рішення нашої компанії взяти участь у виставці вплинуло те, що організаторами було проведено доволі добру рекламну кампанію. Крім того, ми побачили сучасний павільйон, який, безперечно, не поступається західним стандартам. Тому у перспективі “Київ АгріХорт” може перетворитися на доволі цікаву виставку. Наша компанія відома на ринку України, і ми планували кілька акцій, які хотіли тут репрезентувати. Це і спеціальні цінові пропозиції щодо комбайнів: ми представили один з найсучасніших комбайнів у світі із системою “лазер-пілот”. Також уперше було продемонстровано начіпне знаряддя та робочі органи канадської компанії “Борго”. У цілому поставлені перед собою завдання ми на виставці виконали. Позитивному іміджу виставки сприяв її достатньо високий рівень інформаційної підтримки відвідувачів. Проте не обійшлося без недоліків. Погано було підготовлено заїзд та розміщення експонатів. Щодо цін — то у Західній Європі виставок подібного рівня за такими цінами немає. Тому можна сказати, що від організаторів ми чекали більшого. — Компанія “Ассоль” є власником Лебедянського (Липецька обл.) інструментального заводу. Головна його продукція — ветеринарні інструменти та обладнання для лікування ВРХ, свиней, оленів та інших тварин. Нині таких заводів у Росії залишилось три: у Нижньогородській області, Рязанській та наш. Тваринництво у Росії починає відроджуватися, особливо у традиційних сільськогосподарських регіонах. Тобто сільгоспвиробник зрозумів, що вигідніше знижувати собівартість м’яса, ніж пускати тварин під ніж. Тому наша продукція нині має попит. Не знаю, чи є така тенденція в Україні, проте якщо й немає, то обов’язково буде. Після розвалу СРСР Україна, Білорусь, Казахстан та Середня Азія для нас були втрачені. Але маркетингові дослідження показали, що ветеринарні інструменти у цих регіонах потрібні. Пріоритет було віддано Україні, тобто вона є №1 щодо країн колишнього СРСР, які ми вирішили відвідати, — і не помилилися. Ця виставка засвідчила, що нині існує величезний інтерес до продукції нашого заводу. Аналогічні інструменти тут представлені лише фірмами-продавцями, а не виробниками. Це, як правило, німецькі фірми, тому у ціновому аспекті ми, звичайно, маємо величезну перевагу. А якість нашої продукції, за відгуками відвідувачів стенда, добра. Сподіваюся, що Україна як сегмент нашого ринку буде для нас вельми перспективною. Головне завдання для нас на цей момент — відкрити в Україні представництво. І бажаючих стати представниками “Ассоль” дуже багато. Я не називатиму конкретної цифри укладених договорів, проте якщо вони усі будуть реалізовані, то це забезпечить наш завод роботою до кінця року. Щодо організації виставки, то тут усе на високому рівні, претензій і питань немає.