Ветеринарний контроль не припиняється

У половині січня в українських засобах масової інформації з'явилося шокуюче повідомлення: буцімто під загрозою торговельних санкцій від Світової організації торгівлі Україна скасовує ветеринарний контроль м'ясного імпорту. Насправді ж йдеться про те, що Державний комітет ветеринарної медицини України скасував лише свій наказ, яким із 14 січня передбачалося посилити ветеринарно-санітарний контроль імпортної м'ясопродукції. А саме: планували заборонити ввезення до України м'ясопродукції з тих іноземних підприємств, на яких фахівці Держкомітету не перевіряли виробництва.

Ось як прокоментував ситуацію, що склалася, заступник голови Держкомітету ветеринарної медицини України Богдан Андрющенко.
- В Україні діє система контролю за безпечністю продуктів тваринного походження. Вона існує не один рік і має достатній рівень ефективності.
Але ще напередодні вступу України в СОТ ми лібералізували зовнішньо-торговельні стосунки й спростили процедуру перетину кордону, а асортимент транскордонної торгівлі розширився. Тому тепер виникає потреба в прискіпливішому ставленні до того, що завозять у нашу країну.
Однак я вважаю, що з наказом ми дещо поспішили. Фактично прийняття цього документа засвідчило, що ми не довіряємо ветеринарним службам сусідніх країн. А це некоректно з погляду професійної етики. Але це питання резонансне, і можна навіть вважати, що ми провели таку собі попередню "розвідку боєм".
З відміною цього документа ветеринарний контроль імпортної м'ясопродукції, звичайно ж, не буде припинено. Просто ми хотіли "підняти планку" контролю, але нам сказали, що це робити ще зарано. І ми "відкотилися" в цьому плані назад. Та контроль триває постійно: і під час перетину кордону, і всередині країни. Рівень контролю в цьому разі просто залишився без змін.
Ситуація з цим наказом засвідчила потребу певної диференціації контролю. Якщо в країні надходження продукції ветеринарна служба працює ретельно і, за повідомленнями Міжнародного епізоотичного бюро, ситуація там контрольована, ми, довіряючи закордонній ветеринарній службі, можемо не інспектувати їхніх підприємств-постачальників.
Якщо ж під час імпорту м'ясної продукції ми знаходимо невідповідність ветеринарно-санітарним вимогам, тоді сигналізуємо про це ветслужбі даної країни. А коли спостерігається повторення таких порушень, ми закриваємо канал імпорту продукції з цього підприємства, поки нас не повідомлять про те, що всі наші вимоги враховано. Тоді, після нашої перевірки, ми знову відкриваємо цей канал.
По кожній групі товарів, якими ми збираємось обмінюватися з країною-партнером, взаємні вимоги узгоджуємо не один рік.
Ми виставили таку високу планку, до якої й наша держава ще не готова. Бо це має бути система контролю не лише від ветеринарної медицини. Потрібна участь інших державних органів, починаючи з Мінекономіки. Ми вийшли з цією ідеєю дещо завчасно, не підготувавшись повною мірою. Втім, ми ж ще тільки вчимося працювати в умовах, коли торгівля є міжнародним пріоритетом. Для України це був урок.
Проте від ідеї підвищення рівня моніторингу та контролю безпеки продуктів тваринного походження ми не відмовляємося. Нині Держкомітет готує новий - об'ємніший, змістовніший і фундаментальніший - документ про посилення контролю м'ясного імпорту. Це будуть ветеринарно-санітарні вимоги для імпорту різних груп товарів. Нам треба погодити їх з Європейським Союзом, а це може зайняти майже півроку. Ми маємо також довести СОТ, що наші вимоги обгрунтовані й однаково високі як до внутрішніх, так і до зовнішніх виробників.
Я впевнений у тому, що встановлення високих вимог до імпортної м'ясопродукції - це веління часу. Інакше нас завалять усіляким "мотлохом".

Марко Іваницький