Червень традиційно є розпалом ягідного сезону в Україні, проте цього року вітчизняні агровиробники знову зіткнулися із суворими кліматичними викликами. Повторюваний сценарій останніх років — раннє весняне тепло, яке різко прискорює вегетацію, а потім квітневі та травневі заморозки — призвів до втрати майже чверті потенційного врожаю ключових промислових ягід. За розрахунками асоціації «Ягідництво України», через хвилю арктичного холоду наприкінці квітня, коли нічні температури опускалися до -4...-6°C, галузь втратить близько 3 тисяч тонн солодкої продукції.
Найсильнішого удару зазнали насадження суниці садової (полуниці) відкритого ґрунту, які під час похолодання перебували на піку цвітіння. Втрати весняного цвіту по всій країні оцінюються в 1,7 тисячі тонн, що перевищує 20% від усього потенційного валу. Нестача першої ягоди спровокувала стрибок гуртових цін на внутрішньому ринку до 320–330 грн/кг, хоча вже у червні зі збільшенням пропозиції цінники скоригувалися до 160 грн/кг. Для малини втрати є ще суттєвішими — мінус 1,2 тисячі тонн, або майже чверть усього виробничого потенціалу. Наслідки дефіциту малини особливо помітні у столиці, де через брак сировини з основних регіонів вирощування роздрібні ціни сягають 700 грн/кг, тоді як у Львові гурт стартує від 300 грн/кг.
Водночас плантації лохини перенесли весняну негоду з мінімальними втратами завдяки пізнішому розвитку культури та вищій стійкості рослин до низьких температур. Проте на ринку ціна на лохину все одно утримується на високому рівні — близько 850 грн/кг, що перевищує торішні показники. Аналітики наголошують, що найбільших збитків зазнали західні та центральні області, які формують основу ягідного крила України. Зокрема, лідерами за обсягами втрат стали Львівська (440 тонн), Рівненська (422 тонни) та Івано-Франківська (364 тонни) області.
Експерти підкреслюють, що повернення весняних заморозків другий рік поспіль свідчить про структурні зміни кліматичних ризиків в Україні. Холодні весни стають новою закономірністю, яку бізнесу необхідно закладати у фінансове планування. Для збереження позицій на внутрішньому ринку та утримання високих експортних показників (у сезоні 2025/2026 експорт лише замороженої малини склав 56,8 тис. тонн) українським фермерам доведеться масово переходити на захисні технології. Використання закритих тунелів, плівкових конструкцій та систем дощування тепер є не додатковою розкішшю, а критичною виробничою необхідністю для виживання галузі.