Весна випробовує українських аграріїв: врожай пшениці може скоротитися вдвічі

Ця весна для українських аграріїв видалася надзвичайно складною. Як розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, тривалі дощі, приморозки та невизначеність щодо умов торгівлі з ЄС змусили фермерів переглядати плани.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на «Комерсант Український».

Урожай пшениці цього року буде значно меншим, ніж торік. Козаченко зазначив, що якщо у 2024 році було зібрано 37,4 мільйона тонн, то цього року прогнозують лише близько 20 мільйонів тонн.

«Це майже вдвічі менше. Причини суто погодні — заморозки вдарили, коли зерно вже проросло, а затяжні дощі не дозволяли своєчасно вносити добрива й обробляти посіви. У результаті потерпіла не тільки кількість, а й якість зерна», — пояснив він.

За словами Козаченка, ситуація настільки серйозна, що навіть те зерно, яке залишиться, не завжди буде придатним для борошна.

«Фермери ризикують залишитися без прибутку, тому що вкладення в посівну не окупляться при такому врожаї. Крім того, на ринку буде мало високоякісної пшениці, а отже, більше доведеться імпортувати або навіть купувати готове борошно».

Експерт зазначає, що навіть попри ці труднощі Україна поки що залишатиметься у топ-10 виробників пшениці у світі, але про повернення до топ-5 можна забути.

«Цього року глобальне потепління особливо сильно вдарило по нас. Логістичні труднощі й фінансові обмеження тільки додають проблем», — каже Козаченко.

Ще одна проблема — нові правила торгівлі з Євросоюзом.

«До 5 червня діяли автономні торговельні заходи, що дозволяли нам експортувати без мит. Тепер квоти скоротились удвічі, а список обмежених позицій розширився. Європейський ринок стає менш доступним у той момент, коли нам найбільше потрібні стабільні прибутки», — пояснив він.

Тож Україна шукає нові ринки — Близький Схід, Азія та Африка цікавляться українським зерном. Але й там є свої труднощі: логістика, страхування, ризики оплати.

«Потрібна підтримка держави, щоб ці угоди ставали реальністю», — додає Козаченко.

На додачу до проблем із ЄС українські аграрії й далі потерпають від політики Польщі, яка активно обмежує український агроекспорт.

«Незалежно від зміни президента, Польща залишалася й залишиться складним партнером у цій сфері», — зазначив Козаченко.

Щоб змінити ситуацію й повернутися до статусу житниці Європи, Україні потрібні великі інвестиції — близько 50 мільярдів доларів.

«Потрібна глибока переробка сировини й розвиток аграрної галузі, але без довгострокових фінансових вливань цього не зробити. Як приклад, ми експортуємо кукурудзу, а назад купуємо лізин, хоча могли б виробляти його самі», — розповів Козаченко.

Він переконаний, що якщо залучити ці інвестиції й модернізувати сектор, Україна знову стане житницею світу. Але для цього треба рішучі кроки й чітку державну стратегію розвитку агросектору.