ВЕСНА НЕ ЙДЕ — ОЗИМІ ГИНУТЬ (повна версія)

На думку українських аналітиків, затяжна весна цього року може призвести до зменшення або стабілізації площ під ранніми ярими та їх розширення під пізніми культурами, зокрема, гречкою, кукурудзою та соняшником. Нагадаємо, що, за офіційними даними Державного комітету статистики, озимі культури на зерно та зелений корм (без ріпаку) восени 2004 року посіяні на 7,62 млн га, або на 8% більше, ніж у 2003 році. Площа посіву озимих на зерно майже на 9% більша, ніж у 2003 році, і становить 7,46 млн га. Загалом же посівні площі в Україні з урахуванням ярих культур нинішнього року становитимуть 24 млн га, що на 2 млн га більше, ніж у 2004 році.

Але звернімося до спостережень науковців. За спостереженнями Української академії аграрних наук, після холодної погоди в першій декаді березня, коли середня температура повітря була нижчою за норму на 2…5°С, а в дуже холодні ночі знижувалася до 11…23°С морозу, в другій декаді березня спостерігалося поступове потепління. Температура повітря підвищувалася вдень до 7…8°С тепла, а в південному регіоні — до 10…15°С. У південних областях сніг цілком зійшов, грунт відтанув, удень відзначалося відновлення вегетації озимих. Водночас в інших регіонах залишався сніговий покрив завтовшки 10–30 см, а в Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Львівській, Житомирській, Волинській і Закарпатській областях — 40–50 см. Глибина промерзання грунту під озимими в центральних і північних областях у більшості випадків була порівняно невелика і становила 20–40 см, місцями — 50–72. Температура грунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у березні не опускалася нижче 4…10°С і була значно вищою за критичну температуру вимерзання. Льодова кірка, що утворилася місцями на посівах озимих у попередній період, з настанням теплої погоди почала руйнуватися, але її негативний вплив в окремих випадках може бути істотним, тому що місцями вона трималася три-чотири декади (Київська, Сумська, Вінницька, Полтавська області). Високі запаси води в снігу в західних і північних областях можуть призвести до підтоплення частини озимих посівів і їх вимокання в низинах. Відростання озимих культур, відібраних науковими установами наприкінці лютого і на початку березня, показало нормальну життєздатність рослин. Їхнє зрідження становить 5–7%. Проте на ділянках із незначним сніговим покривом посіви озимої твердої пшениці, озимого ячменю та слабозимостійких сортів озимої пшениці місцями зріджені на 20–30%. Спостерігається також часткове відмирання надземної маси рослин і загибель 15–20% пагонів. Таким чином, стан посівів озимих культур у другій декаді березня можна оцінити як добрий і задовільний. І на думку вчених, пересівати потрібно буде не більше 8–10% площ озимини. Хоча, з іншого боку, затримка танення снігу на півдні та заході може спричинити посилення розвитку таких грибкових хвороб, як снігова пліснява, кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз та інші. А тривале перебування озимих під снігом за високих температур повітря і незначного промерзання грунту призводить до інтенсивного використання запасних речовин під час дихання, до виснаження й ослаблення рослин. Такі посіви мають гостру потребу в підживленні азотом. У південному регіоні ця робота проведена на 290 тис. га (Крим, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Херсон). На іншій території країни через значний сніговий покрив підживлення не проводили, хоча минали кращі календарні терміни. Отже, вчені також наголошують, що пізня весна призведе до певних втрат урожаю.

Тим часом на початку березня міністр агрополітики Олександр Баранівський з властивим новому уряду оптимізмом заявив, що аграрії нинішню посівну кампанію зустрічають у “всеозброєнні”. Рільники, зокрема, повністю забезпечені якісним посівним матеріалом. За його словами, у Державному посівному фонді зберігається 28 тис. т насіння та ще 30 тис. т — у наукових установах. У цілому запаси насіння на 6% перевищують потреби господарств. А запаси засобів захисту рослин (ЗЗР) на внутрішньому ринку, за даними міністерства, перевищують внутрішні потреби на 25%. Проте селяни гірше забезпечені мінеральними добривами, незважаючи на домовленість із хімічними підприємствами. Так, станом на 11 березня, селяни мали всього 182,92 тис. т міндобрив, що становить 35%  потрібного обсягу (506,5 тис. т), у  тому числі азотних добрив — 136,52 тис. т (36% від запланованого обсягу). Торік на цю ж дату аграрії були забезпечені міндобривами на 48% (у т.ч. азотними — на 55%). Станом на 15 березня нафтопереробні заводи (НПЗ) поставили сільгоспвиробникам 20 тис. т дизпалива за пільговими цінами. За словами О. Баранівського, щодня НПЗ відпускають 1,5 тис. т дизпалива, однак найближчим часом планується збільшити поставки дизпалива до 15 тис. т на добу, “щоб до 5 квітня повністю забезпечити аграріїв під посівну”, — зазначив міністр. Нагадаємо, що уряд домовився із НПЗ про поставки 600 тис. т дизпалива аграріям за ціною 2400 грн/т. На момент домовленості на ринку ціна на дизпаливо становила 2950 грн/т.

Та попри все, посівна (хоч і відстає за термінами, порівняно з минулим роком) розпочалася в Криму, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській і Запорізькій областях. За словами міністра, станом на 15 березня посіяно 8 тис. га ярових культур. Водночас саме тоді були збільшені оцінки пересівання озимини до 12% площ. Як повідомив О. Баранівський, на місцях створені відповідні комісії, які в областях будуть займатися обстеженням площ і стежити за тим, щоб пересівання озимих і посівна ярових культур пройшли якнайкраще. Наскільки це допоможе селянам, судити не нам, а от експерти вже знизили свої прогнози щодо майбутнього врожаю зернових як мінімум на 2–3 млн т порівняно з торішнім урожаєм.