Великі агрохолдинги - про особливості використання соцмереж

Власники переробних підприємств не дуже активно ведуть сторінки у соціальних мережах. У компаніях стверджують: стала база постачальників сировини та дистриб’юторів виключає потребу в активній рекламі, пише propozitsiya.com з посиланням на agravery.com.

За словами заступника директора ТМ "Куликівка" Анатолія Дідура, для дрібних виробників соціальні мережі є одним із способів продажу власної продукції, тоді як для великих - механізм збільшення впізнаваності бренду. Тобто для продажу він допомагає опосередковано. Сайт для реклами теж в цій компанії не використовують, зазначає він, бо вважають, що інформмайданчик потрібен для ознайомлення партнерів та покупців з асортиментом продукції і для отримання фідбеків. Також на сайті публікується інформація для акціонерів (це обов’язково для ПАТ і ПрАТ).

Для великих агрохолдингів сайт та сторінка у соціальній мережі є складовими іміджу компанії. Переважно такі підприємства не використовують ані SEO-оптимізацію текстів ані контекстну рекламу. Як запевняє PR-директор AgroGeneration Ірина Наконечна, хто шукає компанію – знайде сам. За її словами на сайті завжди є інформація для інвесторів: прес-релізи та фінансові звіти. Є також замітки, присвячені отриманим нагородам та соціальній активності. AgroGeneration має англомовну та франкомовну версії сайту. Зокрема, там є згадки про компанію в іноземних джерелах, що актуально для закордонних інвесторів.

Що стосується Facebook, то він, можна сказати, заміняє мобільну версію сайту, говорить І. Наконечна. Сторінка більш детально описує життя компанії.

"Наприклад,у Facebook про збір урожаю ми робимо три пости - початок, сам процес та завершення, а от на сайті публікуємо загальну інформацію з коментарями, експертною оцінкою тощо. Також на сторінці ми звітуємо про події місцевих господарств, невеликі свята, поширюємо внутрішню інформацію для співробітників, анонси подій для журналістів", - додала вона.

На думку PR-директора AgroGeneration очевидною перевагою Facebook є його оперативність та простота у подачі інформації. Він допомагає компанії зарекомендувати про себе як про надійного партнера для інвесторів та орендарів.

Керівник прес-служби "Агропродсервісу" Олег Удич пояснює, чому велика компанія не потребує реклами для широкого загалу: "Справа в тому, що серйозні гравці аграрного ринку працюють на оптового споживача. Це дуже вузька аудиторія. Тому про свою продукцію чи послуги вони розповідають у спеціалізованих аграрних журналах, презентують себе на тематичних виставках. А от те, що стосується іміджу та соціальних проектів підприємства, відображають сайт, згадки у ЗМІ та сторінка в соцмережі. Остання зробила "Агропродсервіс" більш відкритим для людей. Ми навмисне уникаємо офіціозу у Facebook. Окрім новин додаємо жарти, ситуативні фото з тематичними кумедними підписами тощо".

Завдяки сторінці у Facebook до компанії пишуть потенційні партнери з-за кордону, до них звертались різного роду постачальники, деякі люди подавали заявку на роботу.

Одностайні у своїх відповідях були виробники зернових культур. Господарка ТОВ "Велетень" Надія Вайло говорить, що сторінка на Facebook є, але вона не активна. Їхню продукцію закуповують постійні трейдери та розташовані поблизу борошномельні підприємства з 2000 року. Власник ГД "Україна" Олег Фурдела так само запевнив, що не має проблем з клієнтами. Адже все, що потрібно фермерам - виходити в поле і працювати.