Важливі нюанси живлення озимих навесні

За умов дефіциту вологи озимі не завжди можуть дати дружні сходи до входження в зимовий період. Проте зернові мають компенсаційну здатність, за рахунок якої їх можна посилити підживленням навесні. Про це мова йшла на круглому столі, організованому УКАБ з провідними науковцями, передає кореспондент http://propozitsiya.com.

Весняне підживлення залежить від того, в якому стані озимі вийдуть із зимівлі. Критичними є ті посіви, що мають менше 150 пагонів/м2. Для доброго врожаю потрібно мати на 200-250 пагонів/м2 — з такими посівами можна працювати, пояснили вчені. Весною потрібно зробити перше підживлення азотом. Якщо є загущення (600-800 пагонів/м2), то перше підживлення можна обмежити меншими дозами азоту. За 300-400 пагонів/м2 можна дози збільшувати.

Останні роки осінь типово суха, тому оптимальні строки сівби мало вливають на якість сходів, за винятком західних регіонів. Між тим, чим довше насіння знаходиться в ґрунті, тим більше інфекцій його вражає. «Одних протруйників уже не вистачає. За можливості до протруйників потрібно додавати росторегулюючі речовини, щоб насіння мало можливість проростати ще з осені. Рослини, що утворять кращу кореневу систему, зможуть використати те тепло, що подарувала осінь», — наголосила Наталія Рябчун, провідний науковий співробітник лабораторії селекції і фізіології озимої пшениці Інституту рослинництва.

Також спеціаліст додала, що гібриди за технологією вирощування значно відрізняються від сортів. Наприклад, гібридний ячмінь краще переносить перезимівлю. Проте, якщо грунт сухий і немає надії на опади, потрібно підвищувати норму посіву до 2-3 млн насінин/га.

«Якщо озимі увійдуть в зимівлю з трьома листками, то можемо бути спокійними щодо їхньої зимівлі. Якщо ні, то вони під значним ризиком», — підсумувала Наталя Рябчун.

Хорошим сходам сприятиме тепла й затяжна осінь, на яку сподіваються науковці.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com.