ВАР пропонує законопроєкт, яким спрощується облік пального для агровиробників: декларації замість ліцензій та зниження штрафів

Щоб спростити облік пального в агросекторі, експерти заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна» розробили законопроєкт, яким вносяться зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз ВАР.

Законопроєктом передбачається:

Скасування штрафів, які були накладені на платників 4 групи у 2020 році за зберігання пального без ліцензії, у випадку, якщо на момент перевірки така ліцензія вже була отримана. Наразі, якщо за первинними документами податкові органи бачать, що з 1 березня 2020 року аграрій купував пальне, а ліцензія на зберігання була відсутня — це трактується як зберігання пального без наявності ліцензії, незалежно від того, чи є у аграрія ліцензія на момент перевірки, чи її нема. Штраф за таке порушення — 500 тис. грн.

Декларування зберігання пального замість ліцензування для платників 4 групи, у яких загальна місткість всіх стаціонарних потужностей (резервуарів) складає до 500 м кубічних. У декларації підприємство має зазначити загальну місткість всіх своїх резервуарів та місце їх розташування. Переносні ємності — каністри, бочки — враховувати уже не потрібно. Декларацію не потрібно оплачувати чи погоджувати. Вона подається до органів податкової служби і набирає чинності з дня подачі. 

Автоматично визнаються такими, що подали декларацію ті агровиробники, хто вже отримав ліцензію. Повторно подавати її не потрібно.

Штрафи за зберігання пального без декларації або за неправдиві відомості у декларації.

Тим, хто зберігатиме пальне без декларації загрожуватиме штраф:

• 20 тис. грн — за зберігання до 100 м куб.;
• 40 тис. грн — за зберігання від 101 до 200 м куб.;
• 60 тис. грн — за зберігання від 201 до 300 м куб.;
• 80 тис. грн — за зберігання від 301 до 400 м куб.;
• 100 тис. грн за зберігання від 401 до 500 м куб.;
• до 150 тис. грн за зберігання взагалі без декларації або в місцях, не вказаних у декларації.

За різницю між задекларованим та фактично наявним об’ємом пального, яка буде встановлена під час перевірки, також передбачається штраф:

• якщо різниця перевищує 10% — штраф 20 тис. грн;
• 25% — 40 тис. грн;
• 50% — 60 тис. грн;
• 75% — 80 тис. грн;
• 100% — 100 тис. грн.

Ті агровиробники, які зберігають понад 500 метрів кубічних пального повинні будуть отримати ліцензію. У ній також потрібно буде вказувати лише резервуари, без переносних ємностей. 

На рівні закону визначається поняття «резервуар» — це стаціонарна посудина, призначена для зберігання пального. До цього часу дане поняття встановлювалось лише на рівні підзаконних актів.

Встановлюється, що предметом перевірки є виключно дотримання вимог закону, до якого вносяться зміни, а також достовірність даних, зазначених у деклараціях та ліцензіях. Раніше перевірки проводились також щодо відповідності діяльності підприємства підзаконним актам, які стосуються регулювання палива. Зокрема, інструкції про обіг пального на підприємстві, яка затверджена ще у 2008 році і давно втратила свою актуальність. 

Вирішується проблема змішування пального шляхом внесення змін до Податкового кодексу. Згідно з чинними нормами законодавства, змішування пального може визнаватись як його виробництво, на яке потрібно також отримати ліцензію. За її відсутності — штраф. Разом з тим, чимало аграріїв формально підпадають під ознаки виробників пального, адже можуть зберігати в одному резервуарі пальне різних постачальників — змішувати пальне, яке має різні властивості або склад. Тому в законопроєкті уточнюється, що не є виробництвом пального змішування будь яких видів та сортів пального, що зберігаються виключно для потреб власного споживання на підставі ліцензії або декларації.

Наразі над проблемою ліцензування пального та передбачених великих штрафів працює робоча група, створена під час засідання агроподаткового штабу. До неї увійшли представники Міністерства фінансів, Мінекономрозвитку, податкової, провідних аграрних громадських організацій, серед яких і експерти ВАР.