В Європі щороку понад 200 тис. т продуктів стерилізується опроміненням

За даними ФАО, в Європі щорічно виготовляється і реалізується понад 200 тис. т продуктів, простерилізованих випромінюючими установками. У Канаді радіацією знезаражують заморожених курчат, в Нідерландах - устриці і жаб'ячі лапки. В Австралії з 1979 року опромінюють заморожених креветок в промислових масштабах. У США щороку за допомогою радіації стерилізується понад 100 млн кг харчових продуктів, серед яких: м'ясо (фарш), овочі, фрукти, какао, кава, яйця, вівсяні пластівці, пиво, консерви, приправи і згущене молоко.

Річний обсяг продуктів харчування в світі, які проходять обробку іонізуючим опроміненням, оцінюється в 700-800 тис. т. А ринок цих послуг в грошовому вираженні досягає $2 млрд і має стійку тенденцію зростання. Очікується, що до 2020 року він складе $4,8 млрд, а до 2030 року - $10,9 млрд. Близько 40 країн проводять опромінення харчової продукції на постійній основі, пише propozitsiya.com з посиланням на agravery.com.

Опромінення - процес стерилізації, коли за допомогою енергії випромінювання знищують шкідливі бактерії. Три авторитетні організації: Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та ФАО на підставі аналізу результатів численних досліджень зробили висновок про безпеку харчових продуктів для людини. Наразі реалізується спільна програма ФАО з МАГАТЕ «Застосування ядерних технологій в продовольчої і сільськогосподарської областях».

За статистикою FAO, близько 30% світового продовольства (до 1,3 млрд т) на рік псується і стає непридатним. Багато країн поступово відходять від використання хімічної обробки і починають розвивати інші способи стерилізації, в тому числі радіаційне (іонізуюче) опромінення.

«Такий метод обробки продуктів харчування дозволяє проводити їх дезінфекцію і стерилізацію без нагріву, швидко і без застосування хімікатів, що містять канцерогени. Ця процедура вимагає значно менше витрат енергії і в кінцевому рахунку обходиться виробникам дешевше», - зазначає професор кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету Сергій Барбашев.

Впровадження технології опромінення продуктів в харчову промисловість і торгівлю стало предметом досліджень і розробок в багатьох країнах. Лідером в області комерційного застосування радіаційних технологій в сільському господарстві є Китай. А найбільш перспективними ринками - країни Південно-Східної Азії.

Провідні світові виробники обладнання починають конкурувати за цей сегмент ринку. Так, наприклад, Індія, як один з найбільших центрів виробництва продуктів харчування в світі (близько 600 млн т харчових продуктів щорічно), оголосила про створення власної мережі центрів опромінення продуктів на базі технологій російських атомників. Головне завдання проекту - забезпечення збереження врожаю (зокрема, рису, який є одним з пріоритетних продуктів в Індії). Болівія в свою чергу спільно з Росатомом побудують перший в латиноамериканській країні центр ядерних досліджень. Проект дозволить країні почати роботу з освоєння атомних технологій і їх застосування для потреб науки і сільського господарства.

У світі прийняте міжнародне маркування продуктів, оброблених іонізуючим випромінюванням, - логотип «Radura-logo», додаткові написи: «Treated with ionizing energy», «Treated by irradiation» або «Treated with radiation».

В Україні подібні установки вже експлуатувалися. Зокрема, в Одеському порту було встановлено випромінювач, який обробляв імпортну пшеницю. За даними експерта з радіаційних технологій, після такої обробки збереження зерна підвищувалася на 30%. Мобільні установки використовувалися у нас для обробки насіння перед посівом, для збільшення сходів.

Застосування аналогічних технологій для обробки плантацій бавовни в Пакистані дозволило підвищити врожайність в 2 рази, а врожайність рису в Китаї після опромінення виросла в 1,4 рази.