В Україні зайнялися розмноженням фундука in vitro

Фермерське господарство «Агролайф» у співпраці з одеським кооперативом «Горіх Причорномор'я» приступило до експериментального вирощування саджанців фундука in vitro.

Технологія мікроклонального розмноження рослин in vitro має дві незаперечні переваги - це швидкість отримання однорідної продукції і якість посадкового матеріалу. На цьому акцентував увагу глава ФГ «Агролайф» Володимир Хомут, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

In vitro - в перекладі з латинської означає «в склі», тобто рослини вирощують в пробірках. Метод in vitro гарантує високий індекс розмноження, що дозволяє оперативно отримати нові сорти рослин для виробництва.

Технологія не вимагає великої кількості матеріалу для початку робіт і дозволяє розмножувати рослини, які важко розмножуються у природних умовах. Лабораторія in vitro працює цілий рік, а головне - в процесі розмноження посадковий матеріал оздоровлюється.

Експланти - частини рослин, які культивуються в умовах in vitro, висаджуються в живильне середовище, в складі якого - мікроелементи, макроелементи, аскорбінова кислота, гліцин, вітаміни, цукор. Живильне середовище розливається по стерилізованих банках, банки з середовищем обробляються в автоклаві, потім в стерильних умовах відбувається висаджування бруньок у середовище.

Бруньку рослини перед посадкою обробляють спеціальними розчинами для придушення всіх бактерій і грибків. Роботи проводяться в ламінарному шафі, де створена надчисте середовище, необхідне для маніпуляцій з біологічними продуктами. Ламінарний бокс оснащений примусовою вентиляцією, яка забезпечує рух чистого повітря через спеціальні фільтри, а також спеціальними лампами та ультрафіолетовим освітленням. Перед роботою з брунькою стіл ламінарної шафи знезаражують, обпалюючи його поверхню за допомогою спирту та вогню. Бруньку ділять і вводять в спеціальне середовище, приготовлене на основі агар-агар. Якщо в перший тиждень після висадки грибок не з'явилося, то шанси загинути у рослини мінімальні.

Брунька зростає і розмножується при певному температурному і світловому режимі, заданих параметрах вологості. Через два місяці в пробірці з'являється пухнастий кущик. На другому етапі кущик розрізають на кілька частин і висаджують їх в зовсім інш за хімічним складом живильне середовище для вкорінення (ще місяць - два, залежно від культури). Коли корінці виростають, рослини виносять в кліматичні столи для адаптації - in vivo. Саджанці «гніздують» у касети з чистим торфом. Тут рослина набирається сил ще близько трьох місяців. Шлях від бруньки до готового саджанця триває близько півріччя.

Отриманий з пробірки посадковий матеріал в польових умовах показує відмінний результат. Саджанці in vitro гарантовано оздоровлені, мають сильний імунітет і практично не потребують обробки ЗЗР. Впровадження нової технології дозволяє забезпечити якість посадкового матеріалу і значно скоротити витрати на виробництві культур.

Успішна практика вирощування горіхів за такою технологією існує в США та Ірані, перші успіхи відзначають турецькі агрономи.