В очіку­ванні по­дат­ко­вих змін

В умовах катастрофічної нестачі бюджетних коштів новоутворені парламент та уряд формують бюджет 2015 р., кардинально змінюють бюджетне, а з ним і податкове законодавство України. Цілі логічні та зрозумілі: видатки — максимально скоротити, надходження — збільшити. І водночас створити передумови для поліпшення інвестиційного клімату та економічного зростання. Завдання із надважких.

О. Шиш­ка­нов, парт­нер ЮК Jurimex

Ад­же ме­жа, що відділяє спра­вед­ли­ве опо­дат­ку­ван­ня від надмірно­го по­дат­ко­во­го на­ван­та­жен­ня, ду­же тон­ка. Пе­ре­сту­пи­ти цю ме­жу в сьо­годнішніх умо­вах — оз­на­чає зруй­ну­ва­ти цілі га­лузі еко­номіки, роз­ля­ка­ти за­лиш­ки інве­с­торів та поз­бу­ти­ся надій на стабілізацію навіть у се­ред­нь­о­ст­ро­ковій пер­спек­тиві.
Підго­тов­ле­ний уря­дом про­ект За­ко­ну Ук­раїни «Про вне­сен­ня змін до По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни та де­я­ких за­конів Ук­раїни (що­до по­дат­ко­вої ре­фор­ми)» пе­ред­ба­чає кар­ди­нальні зміни всієї си­с­те­ми опо­дат­ку­ван­ня.
На­сам­пе­ред це сто­сується анон­со­ва­но­го ско­ро­чен­ня кількості по­датків із 22 до 9. Де­які по­дат­ки ска­со­ву­ють­ся (та­ких шість: збір на роз­ви­ток ви­но­гра­дар­ст­ва, садівництва та хме­ляр­ст­ва, ту­ри­с­тич­ний збір то­що), інші — об’єдну­ють­ся (пла­та за зем­лю, фіксо­ва­ний сільсько­го­с­по­дарсь­кий по­да­ток і т. ін.).
От­же, роз­г­ля­не­мо де­які уря­дові про­по­зиції що­до ре­фор­му­ван­ня по­датків у сфері АПК.

Фіксо­ва­ний сільсько­го­с­по­дарсь­кий по­да­ток (ФСП)
Йо­го пла­нується ска­су­ва­ти як са­мостійний платіж. На­томість він транс­фор­мується у єди­ний по­да­ток, а са­ме в йо­го чет­вер­ту гру­пу.
Так, за­ко­но­про­ек­том пе­ред­ба­чає­ться, що плат­ни­ка­ми чет­вер­тої гру­пи єди­но­го по­дат­ку бу­дуть сільсько­го­с­по­дарські то­ва­ро­ви­роб­ни­ки, у яких ча­ст­ка сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ро­ви­роб­ництва за по­пе­редній по­дат­ко­вий (звітний) рік дорівнює або пе­ре­ви­щує 75%. Ба­га­то інших норм, що на сьо­годні ре­гу­лю­ють стяг­нен­ня ФСП, пла­нується за­сто­су­ва­ти і до ре­гу­лю­ван­ня єди­но­го по­дат­ку для аг­раріїв у но­вих умо­вах. Це сто­сується:
   об­ме­жень на за­сто­су­ван­ня спро­ще­но­го ре­жи­му ви­роб­ни­кам де­ко­ра­тив­них рос­лин, підак­циз­них то­варів, осо­бам, що ма­ють по­дат­ко­вий борг то­що;
   об’єкта опо­дат­ку­ван­ня — це пло­ща сільго­с­пугідь та/або зе­мель вод­но­го фон­ду;
   ба­зи опо­дат­ку­ван­ня — нор­ма­тив­на гро­шо­ва оцінка од­но­го гек­та­ра сільго­с­п­­­угідь, а для зе­мель вод­но­го фон­ду — оцінка ріллі у відповідній об­ласті то­що.
Вод­но­час слід відзна­чи­ти і де­які особ­ли­вості.
Про­ект за­ко­ну про­по­нує пря­мо закріпи­ти по­ло­жен­ня, що пра­ва на зе­мельні ділян­ки, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся плат­ни­ком, ма­ють бу­ти оформ­лені та за­реєстро­вані відповідно до за­ко­но­дав­ст­ва. Та­ка нор­ма, в разі її прий­нят­тя, на­дасть фіскаль­ним ор­га­нам більше мож­ли­во­с­тей для до­на­ра­ху­ван­ня аг­раріям по­датків із при­бут­ку від ре­алізації про­дукції, ви­ро­ще­ної на «не­за­реєстро­ваній» землі. Прак­ти­ка по­ка­зує, що зібра­ти до­ка­зи для об­грун­ту­ван­ня та­кої по­зиції по­датківцям ук­рай склад­но. Од­нак зде­більшо­го вка­зані до­на­ра­ху­ван­ня по­дат­ко­вих пла­тежів здійсню­ють са­ме без на­дан­ня відповідних до­казів та ча­с­то без будь-якої логіки, що, втім, не поз­бав­ляє аг­раріїв не­обхідності по­нов­лю­ва­ти свої пра­ва у су­до­во­му по­ряд­ку.
Підста­вою для на­ра­ху­ван­ня єди­но­го по­дат­ку плат­ни­кам чет­вер­тої гру­пи є дані Дер­жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­с­т­ру та/або дані Дер­жав­но­го реєстру ре­чо­вих прав на не­ру­хо­ме май­но.
Став­ки по­дат­ку про­по­нується за­ли­ши­ти без змін:
   за­галь­на став­ка — 0,15%;
   для гірських зон та поліських те­ри­торій — 0,09%;
   для ба­га­торічних на­са­д­жень — 0,09% та ін.
Слід ма­ти на увазі, що вка­зані розміри по­дат­ку мо­жуть зміню­ва­ти­ся у про­цесі оп­ра­цю­ван­ня за­ко­но­про­ек­ту на різних стадіях йо­го пе­ре­тво­рен­ня на за­кон.
   
Спеціаль­ний ре­жим ПДВ
За­про­по­но­ва­ний на роз­гляд за­ко­но­про­ект не пе­ред­ба­чає істот­них змін у ча­с­тині ре­гу­лю­ван­ня спеціаль­но­го ре­жи­му ПДВ. Од­нак кон­цепція по­дат­ко­вої ре­фор­ми, у рам­ках якої роз­роб­ле­но про­ект, пе­ред­ба­чає мож­ливість йо­го за­сто­су­ван­ня тільки ок­ре­ми­ми ка­те­горіями сільгоспви­роб­ників. Для цьо­го пла­нується за­про­ва­ди­ти один із кри­теріїв:
   за об­ся­гом ви­руч­ки плат­ни­ка (не більше ніж 50 млн грн/рік);
   за об­ся­гом площ, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють у сільгоспви­роб­ництві (не більше ніж 3 тис. або 10 тис. га).
Вка­зані про­по­зиції пе­ре­бу­ва­ють у про­цесі оп­ра­цю­ван­ня, а то­му не ви­клю­че­но, що мо­жуть бу­ти роз­роб­лені нові підхо­ди що­до об­ме­жен­ня пільго­во­го об­кла­дан­ня аг­раріїв ПДВ.

Пла­та за зем­лю
У но­вих умо­вах про­по­нується за­ли­ши­ти за плат­ни­ка­ми чет­вер­тої гру­пи єди­но­го по­дат­ку пільгу зі спла­ти зе­мель­но­го по­дат­ку (звільнен­ня від спла­ти). У ціло­му без змін за­ли­шається і по­ря­док на­ра­ху­ван­ня та спла­ти оренд­ної пла­ти за землі дер­жав­ної і ко­му­наль­ної влас­ності.
За­ко­но­про­ек­том дек­ла­рується, що пла­та за зем­лю як са­мостійний по­да­ток ска­со­вується. На­томість цей платіж увійде до скла­ду ком­плекс­но­го по­дат­ку на май­но, який вклю­ча­ти­ме:
   по­да­ток на не­ру­хомість, відмінну від зе­мель­них діля­нок;
   по­да­ток на транс­портні за­со­би;
   пла­ту за зем­лю — у формі зе­мель­но­го по­дат­ку та оренд­ної пла­ти за землі дер­жав­ної та ко­му­наль­ної влас­ності.
Відзна­чи­мо до­сить не­при­род­не об’єднан­ня вка­за­них пла­тежів в один по­да­ток. Ад­же во­ни ма­ють різні об’єкт, ба­зу опо­дат­ку­ван­ня — тож вка­зані по­дат­кові пла­тежі адміністру­ва­ти­муть­ся по-різно­му. Тоб­то та­ке об’єднан­ня — для штуч­но­го змен­шен­ня кількості по­датків, які в ре­аль­ності усе ж та­ки про­дов­жу­ють спла­чу­ва­ти як віднос­но са­мостійні пла­тежі.
Пла­ту за зем­лю, як і по­да­ток на май­но у ціло­му, пла­нується відне­с­ти до місце­вих по­датків. Це оз­на­чає, що ор­га­ни місце­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня ма­ти­муть більше по­вно­ва­жень під час вста­нов­лен­ня ста­вок по­дат­ку (у виз­на­че­них По­дат­ко­вим ко­дек­сом Ук­раїни ме­жах) та за­про­ва­д­жен­ня пільг для ок­ре­мих ка­те­горій плат­ників.
У ціло­му ре­гу­лю­ван­ня спла­ти оренд­ної пла­ти за­ли­шається без змін. Це сто­сується за­галь­ної став­ки орен­ди (3–12% нор­ма­тив­ної гро­шо­вої оцінки). Вод­но­час про­по­нується ска­су­ва­ти пільгові став­ки для інших ка­те­горій плат­ників: об’єктів енер­ге­ти­ки, що ви­роб­ля­ють еле­к­т­рич­ну енергію із віднов­лю­ва­них дже­рел, та ае­ро­дромів.
Не мож­на обійти ува­гою зе­мель­ний по­да­ток, що спла­чується влас­ни­ка­ми та постійни­ми ко­ри­с­ту­ва­ча­ми землі.
От­же, про­ек­том про­по­нується істот­но збільши­ти розмір зе­мель­но­го по­дат­ку:
   за­галь­на став­ка — до 3% нор­ма­тив­ної гро­шо­вої оцінки (на сьо­годні — 1%);
   для сільсько­го­с­по­дарсь­ких угідь — до 1% (на­разі — 0,03-0,1%).
Ре­фор­ма­то­ри пла­ну­ють «сюр­приз» для суб’єктів гос­по­да­рю­ван­ня, які во­лодіють зе­мель­ни­ми ділян­ка­ми на праві постійно­го ко­ри­с­ту­ван­ня (крім суб’єктів дер­жав­ної та ко­му­наль­ної влас­ності) — для них хо­чуть за­про­ва­ди­ти став­ку по­дат­ку до 12% нор­ма­тив­ної гро­шо­вої оцінки землі (на сьо­годні — у розмірі зе­мель­но­го по­дат­ку, тоб­то 0,03–1% за­леж­но від цільо­во­го при­зна­чен­ня та інших фак­торів). Ба­га­то­ра­зо­вим підви­щен­ням розміру по­дат­ку уря­довці фак­тич­но прирівню­ють постійне ко­ри­с­ту­ван­ня землі (для суб’єктів при­ват­ної влас­ності, що на­бу­ли та­ке пра­во до 2002 р.) до орен­ди. Тим са­мо фак­тич­но ніве­люється цінність постійно­го ко­ри­с­ту­ван­ня та ство­рюється но­вий інстру­мент для спо­ну­кан­ня ко­ри­с­ту­вачів пе­ре­офор­ми­ти та­ке пра­во са­ме на орен­ду.
Підкрес­ли­мо, що пла­та за зем­лю як скла­до­ва по­дат­ку на май­но є місце­вим пла­те­жем. У зв’яз­ку із цим за­про­по­но­вані нові став­ки вка­зані у мак­си­маль­но­му розмірі — «до 3%» і т. д. У виз­на­че­них ме­жах ор­га­ни місце­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня са­мостійно вста­нов­лю­ва­ти­муть став­ки по­дат­ку та до­во­ди­ти­муть їх до відо­ма плат­ників і фіскаль­них ор­ганів.
Од­нак, вра­хо­ву­ю­чи всім відо­мий рівень «са­мостійності» на­шо­го місце­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня, мож­на спрог­но­зу­ва­ти, що місцеві ра­ди за­твер­д­жу­ва­ти­муть став­ки, розміри яких бу­де «спу­ще­но з верхів». І ці став­ки по­дат­ку бу­дуть близь­ки­ми до мак­си­маль­них.
За­ко­но­про­ек­том про­по­нується за­ли­ши­ти без змін пільги зі спла­ти зе­мель­но­го по­дат­ку для фізич­них осіб, а для юри­дич­них осіб — ска­су­ва­ти. Вод­но­час за ор­га­на­ми місце­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня за­ли­шається пра­во своїми рішен­ня­ми вста­нов­лю­ва­ти пільги зі спла­ти зе­мель­но­го по­дат­ку юри­дич­ним та фізич­ним осо­бам.
Важ­ли­вим є те, що зберігається звільнен­ня від спла­ти по­дат­ку се­лян, які на­да­ють на­лежні їм на праві влас­ності зе­мельні ділян­ки в орен­ду плат­ни­кам чет­вер­тої гру­пи єди­но­го по­дат­ку (сьо­годнішнім плат­ни­кам ФСП).

По­да­ток на не­ру­хо­ме май­но, відмінне від зе­мель­них
діля­нок
Як бу­ло вка­за­но ви­ще, та­кий по­да­ток та­кож є скла­до­вою по­дат­ку на май­но.
Порівня­но із чин­ною на сьо­годні ре­дакцією По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни, істот­но роз­ши­рюється ко­ло об’єктів опо­дат­ку­ван­ня: до них про­по­нується відне­с­ти, крім жит­ло­вої не­ру­хо­мості, та­кож і не­жит­ло­ву. Ма­ють­ся на увазі ви­роб­ничі, складські, адміністра­тивні приміщен­ня то­що та ча­ст­ки у праві влас­ності на них.
За­ко­но­про­ект про­по­нує став­ку по­дат­ку в розмірі до 2% мінімаль­ної за­робітної пла­ти, вста­нов­ле­ної на по­ча­ток ро­ку, за один ква­д­рат­ний метр площі. Кон­крет­ний розмір по­дат­ку бу­дуть вста­нов­лю­ва­ти ор­га­ни місце­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня. Із роз­ра­хун­ку чин­но­го на сьо­годні розміру мінімаль­ної за­робітної пла­ти
(1218 грн) та­кий по­да­ток мо­же ста­ти істот­ним по­дат­ко­вим тя­га­рем для фер­мерів, які, всі без ви­нят­ку, во­лодіють
знач­ни­ми за пло­щею складсь­ки­ми та ви­роб­ни­чи­ми приміщен­ня­ми.
Для оцінки мас­штабів збільшен­ня по­дат­ко­во­го ти­с­ку на АПК слід ви­хо­ди­ти за межі про­ектів змін до По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни. Є й інші спо­со­би зму­си­ти пла­ти­ти більше по­датків, ніж ба­наль­но за­про­ва­д­жу­ва­ти нові пла­тежі та збільшу­ва­ти став­ки чин­них.
На­при­клад, Ко­аліційна уго­да пар­ла­ментсь­кої більшості се­ред за­ходів ре­фор­му­ван­ня га­лузі сільсько­го гос­по­дар­ст­ва пе­ред­ба­чає про­ве­ден­ня у 2015 р. за­галь­но­національ­ної нор­ма­тив­ної гро­шо­вої оцінки зе­мель сільсь­ко­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня із на­ступ­ним про­ве­ден­ням її пе­ре­оцінки не мен­ше ніж один раз на 10 років.
Зро­зуміло, що про зни­жен­ня нор­ма­тив­ної гро­шо­вої оцінки сільгоспзе­мель (яку вос­таннє про­во­ди­ли у 1995 р.) не йдеть­ся. А її підви­щен­ня оз­на­чає:
   збільшен­ня розміру зе­мель­но­го по­дат­ку та оренд­ної пла­ти за землі дер­жав­ної та ко­му­наль­ної влас­ності;
   збільшен­ня оренд­ної пла­ти за землі при­ват­ної влас­ності;
   як наслідок ос­тан­нь­о­го — збільшен­ня відра­ху­вань до бю­д­же­ту із по­дат­ку на до­хо­ди фізич­них осіб.
Мож­на тільки віта­ти тур­бо­ту уря­довців про до­б­ро­бут се­лян — орен­до­давців сільгоспзе­мель, які здебільшо­го є пенсіоне­ра­ми та про­жи­ва­ють за ме­жею бідності. Підви­щен­ня розміру оренд­ної пла­ти за зем­лю ма­ти­ме наслідка­ми по­си­лен­ня кон­ку­ренції на аг­рар­но­му рин­ку та спо­ну­кан­ня фер­мерів до ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня орен­до­ва­них зе­мель (ба­жа­но, щоб ефек­тивність поєдну­ва­ла­ся із раціональністю).
Од­нак та­ка тур­бо­та здійснюється у звич­ний для дер­жа­ви спосіб — пе­ре­кла­дається на плечі бізне­су на фоні за­галь­но­го зро­с­тан­ня на­ван­та­жен­ня за інши­ми по­дат­ко­ви­ми пла­те­жа­ми та кри­зо­вих явищ в еко­номіці.
Вод­но­час ініціати­ви що­до дер­жав­но­го бю­д­же­ту на 2015 р. пе­ред­ба­ча­ють за­мо­ро­жен­ня рос­ту міні­маль­них за­робітних плат, ска­су­ван­ня пільг, ско­ро­чен­ня кількості працівників бю­д­жет­ної сфе­ри то­що.
По­вер­та­ю­чись до про­ек­ту змін до По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни, відзна­чи­мо, що в до­ку­мен­тах бра­кує си­с­тем­ності та послідо­вності, відчу­вається по­спіш­ність та спря­мо­ваність на фор­маль­не ви­ко­нан­ня дек­ла­рацій уря­ду.
Бу­де­мо сподіва­ти­ся, що чи­нов­ни­ки та де­пу­та­ти при­слу­ха­ють­ся до чис­лен­них за­ува­жень та до­пов­нень гро­мадсь­кості та ек­с­перт­них кіл до про­ек­ту та зроб­лять пра­вильні вис­нов­ки під час йо­го прий­нят­тя.