В агропродовольчому секторі спостерігається інвестиційна криза

Агропродовольчі сектори нині переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки НААН, к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз Інституту.

Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в 1 півріччі цього року до відповідного періоду 2019 р. склав лише 65,1 %. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.

За його словами, прояви інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки України є ще більш значними. Індекси капітальних інвестицій у 1 півріччі 2020 р. до відповідного періоду минулого року мають такі значення: сільське господарство — 55,5 %, лісове — 28,6, рибне господарство — 44,9 %. Обсяг капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів за першу половину поточного року до відповідного періоду 2019 року становить 63,5 %, що майже відповідає рівню спаду по економіці.

Втім, інвестиційна криза у харчовій промисловості поглиблюється, висловив занепокоєння Микола Кісіль. Адже значення індексу капітальних інвестицій зменшилося з 71,3  % в першому кварталі до 56,2 % у другому кварталі.

Різкий спад інвестицій, що відбувся в 1 півріччі 2020 року, вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції, спрогнозував експерт. Враховуючи недобір цьогорічного врожаю і необхідність виконання експортних зобов’язань у наступному році можливі перебої із самозабезпеченням внутрішнього ринку окремими видами продовольства, кормами та деякими іншими продуктами.

Порівняно глибша інвестиційна криза в агропродовольчих секторах зумовлена цілою низкою чинників, пояснив Микола Кісіль. Вони пов’язані, зокрема, зі змінами в секторальному управлінні, посиленням інвестиційних ризиків, відмовою агроінвесторів від реалізації своїх проектів у зв’язку з очікуваннями переходу земельних ділянок до інших власників, уповільненням інвестиційної діяльності в секторах економіки, пов’язаних із сільським, лісовим, рибним  господарствами і переробленням, а також з іншими факторами.

Оскільки аграрна сфера економіки помітно впливає на динаміку розвитку більшості видів економічної діяльності, заходи з протидії інвестиційній кризі в державі слід розпочинати з її подолання в аграрних секторах, вважає вчений.

На його думку, починати слід з усунення специфічних секторальних чинників інвестиційної кризи. Йдеться, перш за все, про формування сільськогосподарської політики за аналогією країн ОЕСР, зменшення інвестиційних ризиків агровиробників, протидію агрорейдерству та інвестиціям у захоплення земель сільськогосподарського призначення, створення умов для масового розвитку малого агробізнесу, його кооперативних й інтеграційних формувань, у тому числі про надання державної підтримки під реалізацію їхніх інвестиційних проектів розвитку тощо.

Однак фундаментом для подолання інвестиційної кризи в агропродовольчих та інших секторах економіки є відповідні макроекономічні заходи щодо формування сприятливого інвестиційного клімату та безпеки інвестицій, підсумував Микола Кісіль.