Уряд на третину зменшив підтримку агросектору на 2020 рік

Уряд радикально змінює систему дотацій аграрної галузі та зменшує її обсяг. У проекті Державного бюджету на 2020 рік на підтримку агросектору закладена сума в обсязі 73% від поточного Агробюджету: 4,4 млрд гривень проти 6,1 млрд гривень в 2019 році. При цьому вся ця сума сконцентрована в мононаправленні - компенсації процентних ставок по кредитах - в першу чергу на придбання земельних ділянок в рамках майбутнього ринку землі. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на delo.ua.

"Це зменшення минулорічної бюджетної програми підтримки АПК майже на 2 млрд грн. Почавши програму компенсації процентних ставок по кредитах на покупку землі, уряд відмовився від програм підтримки фермерства та розвитку сільського господарства, які працювали в минулому році", - вказує Тетяна Унковська, засновник та директор GROWFORD Institute.

Цією реформою держпідтримки Кабмін Гончарука вступив у суперечність відразу з декількома базовими положеннями аграрної політики.

Перше - згідно з прийнятим в 2016 році Бюджетним кодексом, на підтримку АПК має спрямовуватися 1% від ВВП, згенерованого аграрною галуззю. У 2017 році ця сума склала 5,5 млрд гривень, в 2018-му - 6 млрд грн., 2019 му - 6,1 млрд. За цією формулою Агробюджет-2020 повинен був досягти, оціночно, близько 7 млрд гривень. Однак це положення Бюджетного кодексу було проігноровано.

Друге - перериваються програми держпідтримки, які мають ефективність тільки за умови їх довгостроковості. Ця довгостроковість була аграріям твердо обіцяна та відповідно закладена в їх бізнес-плани реалізації довгострокових проектів - закладка садів, будівництво тваринницьких комплексів і т.д. Як тепер вчинити тим, хто реалізував проекти, наприклад, в тваринництві з урахуванням суми держпідтримки і не зможе потягнути їх на загальних підставах - відповіді поки немає.

Третє - ринок землі, згідно з деклараціями самого ж уряду, запускається з 1 жовтня 2020 року. Це означає, що вся сума держпідтримки повинна бути витрачена в останню чверть року. Фактично ж, у аграріїв на те, щоб скористатися держпідтримкою - тільки один місяць, говорить нардеп Сергій Лабазюк. "Ринок відкриється з 1.10.2020. Потім пройдуть аукціони, згідно з якими земельна ділянку буде знаходитися на майданчику від 30 до 60 днів. Аграрій, який придбає земельну ділянку, зможе скористатися цією програмою не раніше грудня 2020 року. Тобто використовувати ці гроші просто фізично нереально", - вважає він.

Також не зрозуміло, що робити з архітектурою держпідтримки, якщо ринок землі не буде запущений зовсім - а схоже, що все до того і йде. Але навіть якщо припустити, що ринок відкриється і програма буде працювати за призначенням, її обсяг є недостатнім для виконання завдання по вирівнюванню доступу до ринку вітчизняних та іноземних гравців.

"Закладені в бюджеті 4,4 млрд гривень для компенсації ставок за кредитами для фермерів є абсолютно недостатнім. Крім того, в умовах корупції, слабких правових інститутів, помилкової монетарної політики НБУ, спрямованості банків на короткострокові фінансові операції з депозитними сертифікатами НБУ та ОВДП, і відсутності прозорих механізмів отримання фермерами цих коштів, вони не гратимуть суттєвої ролі для забезпечення фермерів доступними фінансовими ресурсами для покупки землі", - каже Тетяна Унковська.

Сергій Лабазюк зазначає: якщо вже поки немає точного розуміння щодо ринку землі і відповідно - немає розуміння, як повинна працювати ця програма підтримки, немає сенсу її закладати в бюджет як базову. "Давайте залишимо програми, які діяли. Якщо є бажання їх відкоригувати - збільшити або зменшити, поміняти процедури, то давайте це зробимо на комітеті, - говорить він. - Якщо немає можливості збільшити суму, то давайте залишимо ці 4,4 млрд грн., але в межах програм, які діють".

Безумовний факт, що не всі програми користувалися популярністю - про це свідчить низький відсоток вибірки грошей по ним. Також права і те, що іноді низькі показники використання пов'язані не з низькою активністю сільгоспвиробників, а бюрократичними факторами. "Низький відсоток освоєних коштів - це не проблема аграріїв, а те, що не засідають комісії (щодо розподілу коштів)", - говорить Лабазюк. З ним солідарна Тетяна Унковська: "Діючі в 2019 році програми державної підтримки мали серйозні корупційні ризики та організаційні недоліки. Необхідно було їх реформувати через спрощення, посилення прозорості та знищення корупції, а не тотальну ліквідацію самих програм підтримки фермерів", - говорить вона.

Серед принципово необхідних представники агроасоціації вважають програму підтримки тваринництва - з огляду на катастрофічно падаючий тренд, садівництва - з огляду на великі трудові ємності цієї галузі та вітчизняного сільгоспмашинобудування - з огляду на високу затребуваність цієї програми.

Вадим Івченко, народний депутат від "Батьківщини" також пропонує провести ревізію програм, а не різати все під ніж. "Давайте подивимося на ефективність програм. Можливо, ми знайдемо спосіб переорієнтувати кошти на більш потрібних напрямках підтримки аграріїв", - говорить він. За його словами, якщо програмою компенсації ставок скористалися всього 1,5 тис. фермерів, то наприклад програмою підтримки тваринництва - компенсації за молоко екстра-класу, приріст поголів'я, на відгодівлю охоплено понад 160 тис. чоловік. Також добре показала себе програма часткової компенсації вартості сільгосптехніки: "Якщо в перший рік за цією програмою було придбано 658 одиниць ґрунтообробної техніки, то вже в 2018 - 4800 одиниць, тобто в 10 разів більше! І зараз пропонується цю програму прибрати", - говорить він.

Також програми допомагали хоч частково компенсувати негативні тенденції в тваринництві - масове вирізання ВРХ та скорочення поголів'я свиней через АЧС.

Але навіть якщо б в галузі все було максимально благополучно, то такі революційні зрушення в системі бюджетної підтримки можуть привести до банкрутства невеликих господарств, посилення концентрації земель та монополізації агровиробництва, викликати соціальні потрясіння. Хочеться вірити, що уряд не ставив перед собою саме такої мети.

Які програми підтримки агросектора ліквідує Кабмін Олексія Гончарука:

• фінансову підтримку розвитку фермерських господарств (планові асигнування на 2019 рік - 800 млн грн.);
• державну підтримку розвитку хмелярства, закладки молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними (2019 - 400 млн грн.);
• державну підтримку розвитку тваринництва (2019 - 3500 млн грн.);
• фінансову підтримку сільгосптоваровиробників - часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (планові асигнування на 2019 - 881,8 млн грн.)