Український агросектор: партнерство з ЄС замість конкуренції

Український агросектор має на меті довести Європейському Союзу, що він може бути не конкурентом, а повноцінним партнером, створюючи вигідні умови для обох сторін, заявила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко в подкасті Ukraine Facility Platform.

Про це пише Пропозиція з посиланням на допис на facebook сторінці УКАБ.

Інтеграція України до ЄС — це складний, але двосторонній процес. Експертка зазначає, що закиди європейських фермерів про "знищення" ринку українським експортом часто ігнорують важливий контекст. Так, експорт агропродукції до ЄС у 2022-2023 роках був для України не стратегією захоплення ринку, а боротьбою за виживання. Водночас, він дозволив європейським переробникам наростити власний експорт. Хоча голоси агропереробників, які виграють від співпраці з Україною, залишаються не такими гучними на тлі протестів європейських фермерів.

Олександра Авраменко підкреслює, що Євросоюз — це 27 держав-членів, які конкурують і між собою. На цьому тлі Україна виступає як "game changer", що здатний посилити весь блок.

«Ми приносимо не лише третину аграрного потенціалу ЄС, але й унікальний досвід кризового менеджменту, бо знаємо, як працювати під час бойових дій, блекаутів та кібератак. Цей досвід є безцінним для спільної продовольчої безпеки», — зауважила вона.

Українські аграрії розуміють, що євроінтеграція вимагає від них адаптації до нових норм і готові до змін. Однак важливо, щоб і ЄС враховував ці реалії. Наразі Спільна аграрна політика ЄС оновлюється, але зміни поки що спрямовані переважно на внутрішні питання Євросоюзу. Для спільного успішного майбутнього критично важливо, щоб нова версія політики бачила Україну як повноправного члена, щоб разом розбудовувати потужний агросектор.

Експертка пояснює, що конкуренція між Україною та ЄС здебільшого стосується сировинної частини. При цьому європейці продають Україні техніку, технології, знання та інші матеріально-технічні засоби для виробництва цієї сировини, а потім переробляють її у ЄС, також отримуючи прибуток.

«Наприклад, іспанський хамон виробляється в тому числі із використанням української кукурудзи, яка є складовою кормів і яку ЄС імпортує через власний хронічний дефіцит у 20 мільйонів тонн. Замість того, щоб вбачати в Україні лише конкурента, європейським партнерам варто розглядати її як надійного постачальника та невіддільну частину спільної продовольчої безпеки, якою Україна була і залишається протягом багатьох років», — підсумувала Олександра Авраменко.